АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Пеніциліни

Читайте также:
  1. АЛГОРИТМ РОЗМОВИ ПРОВІЗОРА З ВІДВІДУВАЧЕМ АПТЕКИ
  2. Антибіотики – аміноглікозиди: гентаміцину сульфат, канаміцину моносульфат.

 

 

 

 

 

Використовують також комбінований препарат – ампіокс (ампіциліну та оксациліну натрієві солі).

Властивості: лікарські засоби природних та нпівсинтетичних пеніцилінів – це білі кристалічні речовини, без запаху, гіркі на смак. Натрієва і калієва солі безилпеніциліну гігроскопічні, легко розчиняються у воді. Водні і спиртові розчини пеніцилінів обертають площину поляризації променя праворуч.

Ідентифікація:

1. За фізико-хімічними константами: ІЧ- та УФ-спектроскопія, токошарова хроматографія.

2. Реакція з формальдегідом у присутності кислоти сірчаної концентрованої. Реакція специфічна, адже кожний пеніцилін утворює при цьому характерне забарвлення (бензилпеніциліни – червонувато-коричневе забарвлення, амоксицилін – темно-жовте).

3. Субстанції дають реакції на калій та натрій.

4. З розчином міді сульфату утворюють гідроксамати зеленого, а з розчином заліза хлориду червоного кольору:

 

 

5. Реакція з хромотроповою кислотою в присутності кислоти сірчаної концентрованої також є специфічною, адже кожний пеніцилін утворює при цьому продукт характерного забарвлення (бензилпеніциліни – коричневе забарвлення, ампіцилін – фіолетове).

6. Визначення органічно зв’язаної сірки після перетворення її в сульфід – іон при сплавленні з лугами.

Випробування на чистоту: вимірюють оптичну густину розчинів природних пеніцилінів при довжині хвилі 264, 280, 325нм. Специфічні домішки визначають методом рідинної хроматографії; залишкові кількості органічних розчинників – методом газової хроматографії. Ще визначають пірогени, аномальну токсичність і стерильність.

 

Кількісне визначення:

1. Метод рідинної хроматографії (ДФУ).

2. Мікробіологічний метод дифузіїї в агар.

3. Хімічні методи (йодометрія).

4. Спектрофотометричне визначення напівсинтетичних пеніцилінів.

Зберігання. У сухому місці при кімнатній температурі.

Застосування. Діють награмпозитивні мікроорганізми і використовуються для лікування пневмоній, гонореї, сифілісу, гнійних інфекцій, дифтерії, скарлатини. Не можна застосовувати через рот, оскільки в кислому середовищі відбувається інактивація. Стійкі в кислому середовищі феноксиметилпеніцилін та напісинтетичні пеніциліни.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)