|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
РЕФРАКТОМЕТРИЯ
Рефрактометрія у фармацевтичному аналізі застосовується для встановлення ідентичності та чистоти лікарських речовин, а також для визначення концентрації речовин в розчинах. Визначення коефіцієнту заломлення світла- та молекулярної р е ф р а к ц і ї проводиться найчастішеза допомогою рефрактометра Аббе. Коефіцієнт заломлення показує величину зміни напряму світлових променів при переході з одного середовища в друге. Це явище обумовлене різною швидкістю розповсюдження світла в різних середовищах. Показник заломлення є постійною величиною для даних двох середовищ і дорівнює: sin a = V 1 = n sin b V2 тобто відношенню синуса кута падіння променю a до синусу кута заломлення b, яке дорівнює відношенню швидкості розповсюдження світла V1 і V2 в двох середовищах. Величина показника заломлення залежить від: а) природи речовини; б) температури (показник заломлення визначають частіше при 20°С, тому завжди слід зазначати температуру визначення); в) концентрації розчину; г) довжини хвилі світла (зазвичай рефракцію визначають при натріевому світлі. Показник заломлення тоді зазначають п D ). Прилади, за допомогою яких визначають показник заломлення, називаються рефрактометрами. Джерелом світла може слугувати денне світло або електролампочка. Промінь світла, який відбивається дзеркалом, направляється у віконце вимірювальної призми. Для створення постійної температури (20°С) через камеру пропускають воду на протязі 15 хв. Перед початком роботи встановлюють нульову точку приладу, для чого 2-3 краплі дистильованої води, наносять на поверхню нижньої призми і камеру обережно закривають так, щоб рідина рівномірно змочила поверхню призми. Окуляр шкали і окуляр труби встановлюють так, щоб лінії було чітко видно. Якщо при установці в окулярі трубки спостерігається дисперсія, останню усувають обертанням рукоятки з поділками. Після виставлення приладу на нульову поділку піднімають верхню половинку камери, обидві половинки витирають фильтровальним папером і марлевою або фланелевою серветкою. Потім наносять 1—2 крапли досліджуваного розчину, камеру закривають і повертають її до тих пір, поки межа світла і тіні не співпаде з точкою перетину двох візирних ліній. Обертанням лімбу усувають забарвлення поля и добиваються різкої межі. По шкалі за домогою вмонтованої в прилад лупи проводять відлік коефіцієнту заломлення розчину. Після кожного визначення необхідно обидві половинки камери промити водою і витерти досуха фільтровальним папером та м’якою серветкою, а також закласти між половинками камери прокладку из тонкого шару вати. |В аптечній практиці рефрактометрія застосовується длякількісного визначення концентратів, заготовок лікарських форм, розчинів лікарських засобів. По найденій величині показника заломлення визначають концентрацію розчинуза формулою чи визначають по відповідним таблицям.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |