Заходи по організації обліку

У відповідності із Законом 996 підприємство самостійно визначає заходи щодо організації бухгалтерського обліку, що забезпечують основні вимоги і принципи складання фінансової звітності. Вони в обов’язковому порядку повинні бути відображені у наказі або розпорядженні керівника про організацію бухгалтерського обліку.

Заходи щодо організації бухгалтерського обліку малого підприємства, які мають зафіксуватись у наказі, або розпорядженні керівника

1. Облікова політика. Якісно побудована система бухгалтерського обліку та кваліфіковано сформована облікова політика являються одними з найважливіших чинників дотримання основних принципів обліку.

Згідно принципу послідовності, мале підприємство повинно з року в рік застосовувати єдину облікову політику, яка полягає у використанні методів і процедур наведених у П(с)БО та обраних для оцінки або обліку статей звітності.

Переглядати облікову політику згідно П(с)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” можна тільки при певних обставинах. На вимоги п. 5 ст. 8 Закону 996 кожне підприємство має сформувати облікову політику.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які застосовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Вона у вигляді наказу затверджується власником, або керівником.

Для будь-якої організації облікова політика – це основний методичний документ, яким вона керується в період своєї діяльності з дня державної реєстрації. На кожній ділянці господарської діяльності слід застосовувати свої, більш раціональні, методичні засоби, що гарантує об’єктивність і реальність усієї інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства.

Отже, облікова політика повинна охопити організаційні засади і методичного і методологічного забезпечення обліку та звітності.

З одного боку, як сукупність організаційно- методологічних заходів:

- вибір методів оцінки запасів при іх вибутті:

- вибір порядку списання транспортно-заготівельних витрат при вибутті запасів;

- вибір методу визначення резерву сумнівних боргів для визначення чистої реалізаційної вартості поточної дебіторської заборгованості на дату складання звітності;

- вибір методів нарахування амортизації необоротних активів;

- величини вартісного критерію для віднесення матеріальних активів до складу малоцінних необоротних активів;

- порядок формування резервів для забезпечення майбутніх витрат і платежів;

- формування собівартості продукції, робіт, послуг тощо.

Ці положення повинні бути затверджені наказом керівника підриємства. Згідно Закону 996 вони можуть змінюватись лише у певних випадках.

З іншого боку, як систему організаційних заходів:

- вибір форми обліку, як системи певних бухгалтерських регістрів, порядку і способу реєстрації і обробки облікових даних;

- розробка системи управлінського внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю;

- визначення прав робітників на підписання бухгалтерських документів;

- затвердження правил документообороту і технології обробки облікової інформації,

- затвердження додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- виділення на окремий баланс філії, представництва тощо;

Вони повинні бути затверджені наказом керівника про організацію бухгалтерського обліку і можуть змінюватись с початку нового календарного року.

Теоретичною основою облікової політики є положення теорії бухгалтерського обліку з проблем збирання даних, обробки та агрегування інформації в регістрах бухгалтерського обліку, використання облікових процедур, тобто системи методичних засобів, яка реалізуються через метод бухгалтерського обліку.(система засобів, яка забезпечує суцільне, безперервне та взаємопов’язане відображення об’єктів обліку з метою збереження майна, контролю за раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурів та управління підприємством).

Поиск по сайту: