Функції держави. Загальне призначення держави полягає у тому, аби за допомогою владних повноважень забезпечувати цілісність суспільства

Загальне призначення держави полягає у тому, аби за допомогою владних повноважень забезпечувати цілісність суспільства, його безпеку, управляти суспільними справами, узгоджувати та задовольняти різноманітні соціальні інтереси, представляти суспільство у зовнішніх відносинах. Це призначення реалізується через її функції, що становлять основні напрями діяльності держави. Здійснення державних функцій – це складний і багатогранний процес впливу держави, її структур на широке коло суспільних відносин.

Функції держави класифікують за такими критеріями і видами:

І. За сферами (об’єктами) діяльності:

1) внутрішні (здійснюються в межах даної держави):

а) політико-правова: здійснення владних повноважень, забезпечення політичної стабільності в державі, правового функціонування політичної системи, народовладдя, захист конституційного ладу, прав і свобод громадян, правотворчість, охорона правопорядку тощо. (Так, у ст. 15 Конституції України, зокрема, сказано: “Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України”);

б) економічна: організація та регулювання економічних процесів, стимулювання економічного росту країни, вироблення та здійснення грошової і податкової політики. (Статтею 13 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування від імені Українського народу здійснюють права власника на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, а також, що “держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання... Усі суб’єкти права власності рівні перед законом”);

в) соціальна: узгодження та задоволення інтересів різних соціальних груп, створення системи органів охорони здоров’я та соціального захисту (виплата пенсій, стипендій, допомога по безробіттю, страхування життя і власності тощо). (За Конституцією України: “держава забезпечує... соціальну спрямованість економіки” (ст. 13); “обов’язок держави – захищати життя людини” (ст. 27);

г) культурно-освітня і виховна: створення та матеріально-фінансова, організаційна підтримка навчальних і дошкільних закладів, сприяння розвитку фундаментальної, академічної науки, охорона культурної спадщини, національних інтересів громадян тощо. Зокрема, “держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами” (ст. 54);

д) екологічна. (Ст. 16 Конституції України містить таке положення: “Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави”).

2) зовнішні (діяльність за межами державної території):

а) оборонна. (Статтею 17 Конституції України визначено: “Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу”);

б) міжнародного співробітництва: встановлення та підтримання міждержавних політичних відносин (на рівні офіційних дипломатичних представництв – посольств, консульств та в інших формах), укладення міжнародних угод, участь в реалізації дво- чи багатосторонніх програм економічного, торговельного, технологічного, культурного, гуманітарного і т. ін. характеру. (У ст. 18 Конституції України зазначено: “Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”);

в) міжнародно-правова. (Так, статтею 9 Конституції України передбачено: “Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України”).

ІІ. За часом дії (тривалістю):

1. Постійні (це більшість функції, які держава здійснює за звичних, нормальних умов внутрішнього життя країни та зовнішніх відносин);

2. Тимчасові (функції, які держава бере на себе у форс-мажорних ситуаціях: ліквідація наслідків стихійного лиха, проголошення надзвичайного чи воєнного стану та здійснення відповідних заходів, ведення воєнних дій тощо).

ІІІ. За соціальною значимістю, масштабністю:

1. Основні (комплексні), в яких розкривається основне призначення держави: керівництво та управління суспільними процесами, оборона країни, захист та забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

2. Додаткові (допоміжні) – вони є складовими елементами основних, але самі по собі не визначають сутності держави. Так, у складі оборонної функції держави можна виділити діяльність по встановленню належних пропорцій між військовим і цивільним виробництвом, створення мережі військових навчальних закладів тощо; або в межах функції здійснення владних повноважень – підготовку кадрів професійних державних службовців.

IV. За соціально-груповою, класовою орієнтованістю:

1. Загальнонародні, спрямовані на забезпечення балансу соціальних інтересів, загального поступу суспільства;

2. Вибірково-орієнтовані, які мають на меті створення умов для першочергового задоволення інтересів і потреб окремих верств і груп населення, що може завдавати шкоди сукупному економічному потенціалу країни, суспільним фондам споживання та суспільній моралі.

Поиск по сайту: