Тенденції розвитку міжнародних відносин

Структура міжнародних відносин залежить від багатьох тен­денцій, що відбуваються в сучасному міжнародному політично­му процесі. Це – формування нової системи міжнародних відносин під впливом економічних та інформаційних факторів; зростання значення мирного співіснування у всіх сферах міжнародних відносин; відмова від застарілих стереотипів мис­лення; інтернаціоналізація суспільного життя, його глобалізація.

Вище вже згадувалося, що прикметною особливістю сучасності є інтенсивний розви­ток процесів глобалізації. Глобалізаціястала важливим реальним аспектом сучасної світової системи, однією з найбільш впливових тенденцій, яка визначає подальший розвиток міжнародної спільноти.

Протягом останніх десятиліть визначився ряд спонукальних чинників глобалізації.

По-перше, – це технологічний прогрес, який призвів до різкого скорочення транспортних і комуніка­ційних витрат, значного зниження витрат на обробку, зберіган­ня та використання інформації. Інформаційне обслуговування безпосередньо пов’язане з успіхами в електроніці.

По-друге, відбувається глобалізація торгівлі та інші форми лібералізації, що зроби­ли більш вільним переміщення матеріальних ресурсів. Внаслідок цього були зменшені тарифи, усунено багато інших бар’єрів у торгівлі товарами і послугами.

Третім чинником глобалізації можна вва­жати значне розширення діяльності виробничих і торгівельних фірм та корпорацій на базі нових засобів комунікації. Багато компаній, які раніше орієнтувалися тільки на місцеві ринки, розширили свої виробничі і збутові можливості, вийшовши на міжнародний рівень.

Четвертою причиною глобалізації є досяг­нення певного глобального мислення в оцінці ринкової еконо­міки. Початок цьому було покладено оголошеною в 1978 р. еко­номічною реформою в Китаї, потім почалися політичні та економічні перетворення в державах Центральної і Східної Європи. У 1991 р. стався розпад СРСР. Цей процес призвів до ідеологічної конвергенції: на зміну тривалим суперечностям між ринковою економікою Заходу та соціалістичною економікою Сходу прий­шла практично повна спорідненість поглядів на ринкову сис­тему господарства. Основним результатом такої конвергенції стало рішення колишніх соціалістичних країн про перехід до ринкової економіки.

П’ята причина глобалізації криється в особливостях культурного розвитку – формування “однорідних” засобів масової інформації, мистецтва, поп-культури, повсюдного вико­ристання англійської мови як засобу спілкування.

Визначаючи об’єктивний характер глобалізації як суспільно-економічного явища, що обумовлений відповідним розвитком новітніх технологій, слід зазначити, що така ситуація спричинила виокремлення в глобалізаційних процесах двох груп: країн-лідерів (“велика сімка”, Європейський Союз) та країн-аутсай­дерів, які є постачальниками енергоносіїв, сировини, дешевої робочої сили та інтелектуального потенціалу.

Безумовно, глобалізація має свої переваги. Загострення міжнародної конкуренції, розширення ринку сприяють поглиб­ленню спеціалізації та міжнародному поділу праці, які, в свою чергу, стимулюють зростання виробництва не тільки на націо­нальному, а й на світовому ринку. Ще однією перевагою глобал­ізації є економія на масштабах виробництва, що потенційно може зумовлювати скорочення витрат та зниження цін, а відтак – і стійке економічне зростання. Глобалізація може привести до підвищення продуктивності праці внаслідок раціоналізації ви­робництва на глобальному рівні та поширення передових техно­логій, а також конкурентного тиску на користь безперервного впровадження інновацій світового масштабу.

Однак глобалізація має й негативні наслідки чи потенційні проблеми, в яких дослідники вбачають велику небезпеку. Од­нією з основних є проблема, пов’язана з питаннями, хто вияв­ляється у виграші від глобалізації. Фактично основну частину переваг отримують багаті країни чи окремі особи. Несправедливий розподіл благ від глобалізації породжує загрозу конфліктів на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Отже, глобалізація здатна радикально змінити не тільки економічне, а й політичне, соціальне, культурне життя усього світу.

Таким чином, характерною рисою сучасного міжнародного співтовариства є інтенсифікація транснаціональних процесів, що відбуваються в матеріальній і духовній сферах життя. Ця інтенсифікація породжує глобальні проблеми, які стосуються людства в цілому й кожної країни зокрема і які концентрують у собі суперечності суспільного розвитку на початку третього тисячоліття.

Поиск по сайту: