ЛІТУРГІЯ РАНІШОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Головна особливість літургії Ранішосвячених Дарів полягає у тому, що на ній не здійснюється Таїнство євхаристії, а віруючі причащаються Ранішосвяченими Дарами, тобто освяченими раніше, на попередній літургії св. Василія Великого або св. Іоана Золотоустого.

Літургія Ранішосвячених Дарів бере початок від перших віків християнства. Перші християни дуже часто причащалися св. Христових Таїи, дехто навіть і в будень. Було також визнано не­зручним у дні суворого посту, як у дні скорботи і сумувань за гріхи свої, проводити повну літургію, яка є найурочистішою з усіх цер­ковних служб. Але, щоб дати можливість віруючому причащатися і серед тижня у дні посту, було встановлено, не порушуючи харак­теру великопісного богослужіння, в деякі дні причащати віруючих раніше освяченими дарами. Для цього і була введена у служби Ве­ликого посту літургія Ранішосвячених Дарів. Остаточне ж укла­дення чину цієї літургії і письмовий текст її було зроблено св. Гри­горієм Двоесловом, Папою Римським, у УІ ст.

Літургія Ранішосвячених Дарів звершується по середах і п'ят­ницях у перші шість тижнів Великого посту; у четвер п'ятого тижня Великого посту, коли поминається преп. Марія Єгипетсь­ка; інколи 9 березня - у свято сорока севастійських мучеників (якщо цей день припадає у піст і не в суботу чи неділю) і в перші три дні Страсного тижня (Великий понеділок, Великий вівторок, Велика середа).

Літургія Ранішосвячених Дарів звершується після вели­копісних часів і складається з вечірні і літургії вірних, але тільки без найважливішої частини - освячення дарів.

Часи звершуються великопісні (третій, шостий і дев'ятий ча­си), на яких, крім звичайних псалмів, читаються кафизми.

Після кафизм з вівтаря виходить священик і перед Царськими вратами читає тропар кожного часа, з відповідними стихами, роб­лячи доземний поклін, а співці тричі співають цей тропар.

У тропарі Третього часа ми просимо Господа, Який послав ученикам Святого Духа, не позбавити Його і нас.

У тропарі Шостого часа ми молимо Господа Ісуса Христа, Який добровільно прийняв за нас, грішних, розп'яття на хресті, простити наші гріхи.

У тропарі Дев'ятого часа ми просимо Христа, померлого за нас, умертвити гріховні почуття нашого тіла.

Наприкінці кожного часу читається з колінопреклонінням мо­литва св. Єфрема Сиріна: "Господи і Владико життя мого..." На Шостому часі буває читання паремії з пророка Ісаї. Після Дев'ятого часа - "зображальні": співається дев'ять євангельських заповідей блаженств з доданою молитвою розкаяного розбійника на хресті: "Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє", потім читається кілька молитов, з молитвою Єфрема Сирі­на, і відпуст.

Після цього, одразу ж, починається вечірня літургійним виго­лосом: "Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків".

Вечірня до малого входу проводиться у звичайному порядку. Після входу і співу: "Світло тихе..." читець посередині храму чи­тає дві паремії: одну - з книги Буття, де розповідається про падіння Адамове та його нещасливі наслідки; другу - з притч Со­ломонових, які спонукають любити і шукати Божественної пре­мудрості. Між цими пареміями Царські врата відчиняються, і священик, тримаючи в руках запалену свічку і кадило, після слів: "Премудрість, станьмо побожно!" - благословляє ними вірую­чих і викликує: "Світло Христове просвічує всіх".

У цей час віруючі, визнаючи своє недостоїнство і благоговіючи перед Христом, як перед вічним Світлом, Який дає світло і освя­чує людину, схиляються до землі, стоячи на колінах.

Після другої паремії Царські врата знову відчиняються і посе­редині храму співці (один чи три) повільно співають вірші з псал­ма: "Нехай піднесеться молитва моя, наче кадило перед Тобою, підношення рук моїх — жертва вечірня".

Під час співу цих стихів віруючі стають на коліна, а священик, стоячи поред престолом, звершує кадіння.

Потім, одразу після цього, вечірня закінчується молитвою св. Єфрема Сиріна: "Господи і Владико життя мого..." і почи­нається головна частина літургії Ранішосвячених Дарів.

У перші три дні (понеділок, вівторок і середу) Страсного тиж­ня після цієї молитви читається Євангеліє, а в інші дні одразу ви­голошуються єктенії: потрійна, за оголошених та за вірних (дві малі єктенії), як і на звичайній літургії.

Після завершення цих єктеній, тобто під час великого входу, замість "Ми таємно херувимів..." хор співає: "Нині Сили Небесні з нами невидимо служать..."

Під час співу цієї пісні Царські врата відчиняються. Звершується кадіння вівтаря.

Після закінчення першої половини цієї пісні після слів: "...ось жертва таємна звершена невидимо дориноситься", звершується пе­ренесення раніше освячених дарів з жертовника на престіл (вели­кий вхід): попереду диякон з кадилом і свічкою, а за ним - свя­щеник з дискосом на голові і чашею в руці виходять на солею і, нічого не промовляючи, мовчки вносять їх у вівтар і ставлять на антимінсі, заздалегідь розкритому на престолі. Після цього Царські врата зачиняються, а хор закінчує перерваний спів. Оскільки св. дари вже освячено (тобто це є тіло і кров Христові), то віруючі під час перенесення їх стають на коліна.

З уваги на те, що на цій літургії не буває освячення дарів, пропускається все, що має відношення до цього священнодійства. Тому після великого входу і виголосу священиком молитви: "Гос­поди і Владико життя мого..." звершуються тільки три останні час­тини літургії вірних: а) приготування віруючих до причастя; б) причащения священнослужителів і мирян; в) подяка за причастя з відпустом. Все це відбувається так само, як і на повній літургії, з деякими змінами, зважаючи на значення літургії Ранішосвячених Дарів.

Заамвонна молитва читається інша. В цій молитві священик від імені віруючих дякує Богу, що сподобив їх дожити до днів пос­ту для очищення душі і тіла, і просить, щоб Він допоміг вчинити добрий подвиг посту, зберегти незмінною православну віру, стати переможцем над гріхом і неосудно дожити, щоб поклонитися свя­тому Христовому Воскресінню.

ЗААМВОННА МОЛИТВА

Владико Вседержителю, Ти все творіння премудро сотворив і невимовним промислом та многою благістю привів нас до цих священних днів на очищення душ і тіл, на втихомирення пристрастей, у надії воскресіння. Ти в сороковий день вручив угодникові Твоєму Мойсееві скрижалі, Богом писаний Закон. Дай і нам, Милостивий, подвигом добрим трудитися, час посту закінчити, у вірі єдність зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити і переможцями над гріхом стати, і щоб могли ми неосудно поклонитися і Святому Воскресінню. Бо благословенне і прославлене всехвальне і величне ім'я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на вікі віків. Амінь.

Поиск по сайту: