ПРОВЕДЕННЯ ПРОСКОМИДІЇ

Приготувавшись, за церковним уставом, до звершення літургії, священик і диякон читають перед зачиненими Царськими вратами так звані "вхідні" молитви й у вівтарі облачаються у священні ри­зи. Потім, підійшовши до жертовника, священик благословляє по­чаток проскомидії, бере першу (агнецеву) проскуру і копієм ро­бить на ній тричі зображення хреста, промовляючи: "На спомин Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа". Це означає: проско-мидія проводиться згідно із заповіддю Ісуса Христа. З цієї проскури священик копієм вирізає середину, у формі куба, промовля­ючи слова прор. Ісаї: "Як агнця на заколення ведено Його. І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, - мовчить, так і Він не відкриває уст своїх. У смиренні Його суд над ним відбув­ся; але про рід Його хто оповість? Бо візьметься від землі жит­тя Його" (Іс. 53, 7-8). Ця кубічна частина проскури називається агнцем (Див.: Ін. 1, 29) і покладається на дискос. Потім свяще­ник хрестоподібно надрізує з нижнього боку агнця, промовляючи слова: "Приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріх світу ради життя світу і спасіння", і пробиває правий бік Агнця копієм, промовляючи слова євангеліста: "Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекла кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве" (Ін. 19, 34). З цими ж сло­вами у чашу (потир) вливається вино, змішане з водою. З другої проскури, "богородичної", священик виймає одну частку на честь Божої Матері і покладає її з правого боку від агнця, на дискос. З третьої проскури, що називається "дев'ятичинною", виймається дев'ять часток на честь святих: Іоана Хрестителя, пророків, апостолів, святителів, мучеників, преподобних, безсрібників, бого-отців Іоакима та Анни і того святителя, в чию пам'ять звер­шується літургія; ці частки кладуться ліворуч від Агнця на дис-косі; з четвертої проскури виймаються частки за живих і кладуть­ся нижче Агнця на дискосі; з п'ятої - за померлих, і кладуться нижче вийнятих за живих. Насамкінець виймаються частини з проскур, поданих віруючими; одночасно читаються "поминання" за здоров'я і спасіння живих і за спокій спочилих рабів Божих; частки з цих проскур кладуться разом з частками, вийнятими з четвертої і п'ятої проскур.

У кінці проскомидії свя­щеник благословляє кадило з фіміамом і, покадивши звізди-цю, ставить її на дискос над Агнцем і частинками, щоб збе­регти їх у належному порядку, покриває дискос і потир двома невеликими покрівцями і поверх них - ще одним, тро­хи більшим за розмірами, воздухом, кадить перед дара­ми і молить Господа благословити запропоновані дари, пом'янути тих, хто приніс ці дари, і тих, за кого вони принесені, самого ж його зробити достойним для священнодійства Божественних таїн.

Священні предмети, що використовуються на проскомидії, і дії, що здійснюються, мають символічне значення: дискос знаме­нує і вифлеємську печеру, і Голгофу, звіздиця - вифлеємську зірку і хрест, покрівці - пелени різдвяні, плащаницю, яка була у гробі Спасителя, потир - ту чашу, в якій священнодіяв Ісус Хрис­тос, приготування Агнця - суд, страждання і смерть Ісуса Христа, а проколення його копієм - проколювання, вчинене одним з воїнів на тілі Спасителя. З'єднання всіх часток у певному порядку на дискосі означає всю Церкву Божу, членами якої є: Божа Матір, ангели, всі святі угодники Божі, усі віруючі християни - живі і померлі, а Главою є Сам Господь наш Спаситель. Кадіння зна­менує осінення Св. Духа, благодать Якого передається у Таїнстві св. причастя.

Проскомидія проводиться священиком на жертовнику при за­чиненому вівтарі упівголоса. Завершується вона, коли на криласі читаються 3-й і 6-й (а іноді і 9-й) часи із Часослова.

Поиск по сайту: