Модель політичної системи Габріеля Алмонда

Американський соціолог Габріель Алмонд одним з перших застосував функціональ­ний метод дослідження політики. Політич­ну систему Габріель Алмонд визначає як існуючу в усіх самостійних суспільствах систему взаємодії, що виконує функції інтеграції і пристосування (всередині суспіль­ства, поза ним і між суспільствами) з допомогою застосування або загрози застосування більш або менш законних фізичних примусів. Політична система є законною, що підтримує порядок і багатоманітність перетворень в суспільстві.

Політична система - узаконена сила, що пронизує всі вхідні і вихідні фактори суспільства і надає йому особливі властивості і зміст, забезпечуючи його згуртованість. Всі системи виконують два базових набори функцій: функцію входу і функцію виходу.

Функція входу здійснює політичну соціалізацію і залучення до участі в політичному житті більшість населення; реалізує артикуляцію інтересів, тобто формування вимог, що сприяють реальним або фіктивним інтересам; агрегування інтересів, тобто об'єднання інте­ресів, політичні комунікації. Функція виходу сприяє формуван­ню норм, застосуванню норм, здійснює контроль за додержанням норм. Функція входу реалізується неурядовими формуваннями: гри та тиску, політичні партії, незалежна преса та ін.

Функція виходу - прерогатива урядова. Функція входу - політична соціа­лізація і політична комунікація передбачають наявність і ефективність сфери політичної діяльності. Погляди та ідеї беруть участь. Але Габріеля Алмонда на відміну від Девіда Істона, ціка­вить не стільки аналіз процесів, що відбуваються, скільки визна­чальне значення стійких структур політичної системи.

Поняття структури Габріель Алмонд, визначає як доступну спостережен­ню діяльність, яка формує політичну систему.

Конкретна части­на діяльності людей, які беруть участь у політичному процесі, називається роллю. Роль - одиниця, з якої комплектуються всі соціальні, в тому числі і політична система. Одним же з основ­них компонентів політичної системи є політична роль. Сукупність взаємозв'язуючих ролей і становить структуру (суддя - роль, а суд - структура ролей, міліціонер - роль, а міліція - структура ролей та ін.).

Наукова значимість і користь розроблених Девідом Істоном і Габріелем Алмондом моделей систем, в тому числі і політич­них систем суспільства, полягає в тому, що їх можна використа­ти як джерело концепцій і робочих моделей різних систем та ін.

Природно, у визначеності політичної системи виділяється два підходи: теоретичний і реально-функціональний.

Якщо теоре­тичний підхід визначає політичну систему як теоретичний, іде­альний компонент політичної сфери суспільства, що дає мож­ливість з'ясувати і розкрити суть системних особливостей різних політичних явищ, подій, то реально-функціональний підхід визначає політичну систему як реальний складний механізм фор­мування і функціонування владних відносин в суспільстві.

Якщо політична система розглядається не як відображення політич­ної дійсності, а як засіб системного аналізу політики, то ме­ханізм формування і функціонування владних відносин В суспільстві розкриває суть політичної діяльності і політичних відносин між різними політичними суб'єктами, політичною організацією суспільства.

Поиск по сайту: