Характерні риси сучасної соціолога

Стан Протягом XX ст. західна соціологія зазнає величезних змін і

сучасної становить собою надзвичайно складну систему ідей, гіпотез, концепцій,

соціології теорій, методів дослідження й способів опису різноманітних соціальних

явищ. При цьому практично всі сучасні соціологи активно використо-
вують ідеї і принципи класичної соціології, керуючись ними як компо-
нентами власних концепцій або відштовхуючись від них, як від банку
ідей, що мають самостійну цінність.
Основні риси Незважаючи на неоднорідність і суперечливий характер сучасної

сучасної західної соціології, вдається вирізнити низку її характерних рис.

соціології Спираючись на думки відомого американського соціолога П.Сорокіна

можна узагальнити ці риси таким чином:

1. Інтернаціоналізація сучасної соціології, тобто зростання кількості праць із питань соціології в усіх цивілізованих державах та регіонах світу;

2. Академізація соціології, тобто перетворення її в академічну науку, яка посідає чільне місце в університетських програмах. Сьогодні соціоло-гічні факультети і курси на одному з перших місць щодо кількості студентів;

3. Експертизація соціології. Означає дедалі ширше залучення соціологів як експертів до діяльності державних, громадських і приватних органів та організаційно праці в галузі соціальної роботи;

4. Фактографізація соціології, або зростання її об'єктивності, точності й індуктивності, вдосконалення кількісних і якісних методів соціоло-гічних досліджень, поліпшення техніки їх проведення;

5. Соціологізація інших наук, і соціогуманітарних, і біологічних медичних, фізичних тощо. Вони дедалі глибше досліджують вплив соціальних чинників на реальність, яка ними вивчається, і соціоло-гічно тлумачать свої специфічні проблеми;

6. Диференціація соціології, тобто зростання її спеціалізації, виникнення нових галузей всередині соціологічної науки, які, своєю чергою поділяються на ще вужчі відгалуження, та ускладнення з огляду на це структури соціологічного вчення. Беручи до уваги останню рису сучасної західної соціології, а саме її

множинність, що дедалі зростає, спробуємо вирізнити основні наукової парадигми, довкола яких обертається соціологічна думка сьогодення. Термін «парадигма» вводить у науковий обіг американський вчений Томас Кун з метою визначення певної моделі постановки проблеми та її

Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соц іології

розв'язання. Ця модель лежить в основі тієї чи тієї теорії, включає в себе сукупність основних положень і принципів, специфічний набір категорій і визнається певним колом учених. Із цього погляду сучасна західна соціологія поділяється на ряд пануючих парадигм та належних до них напрямів і шкіл, що може бути представленим у такій схемі:

Структурні парадигми розглядають організацію, функціонування й
розвиток суспільства як єдиного цілого на макрорівні. Інтерпретативні
парадигми акцентують увагу на дослідженні й тлумаченні людської
поведінки на мікрорівні. Емпірична соціологія має за мету розв'язання
практичних завдань із керування суспільними процесами, розробку
засобів соціального контролю та соціальної інженерії тощо на рівні
конкретно-соціологічних досліджень.

Поиск по сайту: