АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки

Читайте также:
  1. II. Разделы социологии: частные социальные науки
  2. IX.3.Закономерности развития науки.
  3. IX.6. Взаимоотношение науки и техники
  4. VII. Идея и деление особой науки, называемой критикой чистого разума
  5. YIII.4.3.Формализация. Язык науки
  6. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  7. Авторское право - правовое положение авторов и созданных их творческим трудом произведений литературы, науки и искусства.
  8. Аксиомы науки о безопасности жизнедеятельности. Определение и сущность.
  9. Анкетування - це найбільш поширений у соціології метод.
  10. Билет 1. Предмет истории как науки: цели и задачи ее изучения
  11. В західній соціології часто використовується семикласна вертикальна стратифікація:
  12. В) виникнення й поглиблення суспільного поділу праці та економіч-

Основні положення групових теорій соціологічного психологізму

Інстинктивізм

Інстинкти

та їх комбінації


Погодьмося, що змальована Ґ.Лебоном 1908 р. гіпотетична картина надзвичайно точно відтворила справжні події, які відбувалися після захоплення політичної влади більшовиками в Росії у 1917 р. Віддаючи належне передбачливості Ґ.Лебона, не забудьмо його перестороги: слід, щоб хоч одна країна випробувала на собі цей страхітливий режим для науки і повчання всьому людству, бо лише це зможе витверезити інші народи, заражені хмільною маячнею соціалістичної віри.

Таким чином, головні положення теорій натовпу, групової поведінки та інших подібних їм у межах другої течії соціологічного психологізму полягають у твердженнях, що:

• основним інструментом пізнання соціальних процесів повинна бути соціальна психологія, яка орієнтується не так на пізнання свідомих вчинків людей, як на неусвідомлені моменти духовного життя;

• ці неусвідомлені душевні феномени та їхні прояви найчіткіше фіксуються у групових діях і поведінці в натовпі)

• приналежність людей до певної соціальної групи на зразок натовпу є достатньою для витворення в них свого роду колективної душі, завдяки якій вони зовсім інакше почуваються, діють і мислять, аніж кожна людина окремо;

• знання непривабливої сутності мас ьнатовпу має стати одним із наріжних каменів практичної політики, яка, володіючи цим знанням, не повинна допустити панування юрби або вміти обмежити її негативні риси.

До третьої, індивідуалістичної течії соціологічного психологізму входить багато теорій і концепцій, однак зупинимося лише на інстинк-тивізмі англійського, а згодом американського соціолога й психолога Вільяма Мак-Дуґала (1871 — 1938). Провідними в його концепції є соціально-психологічна теорія особи і класифікація соціальних інстинк-тів, імпульсів та емоцій. На його думку, основна рушійна сила поведінки людини — це інстинкти, або вроджена схильність сприйняття всього існуючого, що супроводжується певними емоційними станами, а також настанова на дію та вироблення імпульсу до такої дії. В.Мак-Дуґалу належить так звана гормічна концепція (від грецького hormao — приво-дити в рух). У «горме» уособлена вітальна, тобто життєва, енергія організ-му, яка спонукає його до руху й розвитку. На базі «горме» виникають інстинкти, яких В.Мак-Дуґал нараховує 18 (серед них інстинкти цікавості, відтворення подібних до себе, самоствердження тощо). Загальні, надіндивідуальні процеси він розглядає як прояв на соціаль-ному рівні окремих інстинктів чи їхніх комбінацій. Війни є наслідком


Розділ І. Загальна теорія та історія соціології


Емоції Почуття

Соціальна дія

Основні положення індивідуаліс­тичних концепцій

Два основні напрями соціологічної думки другої половини XX ст.


прояву інстинктів войовничості та почуття гніву, схильності людей до забіякуватості. Релігію трактує як наслідок прояву інстинктів втечі, цікавості, самоприниження та інших у їхньому сукупному вияві.

Кожному інстинктові відповідає певна емоція. Різноманітні емоції об'єднуються у складні групи, на ґрунті яких утворюються почуття. Серед них у структурі характеру людини домінує «еготичне» почутт, яке відповідає за формування людського «Я». Сукупність «горме», інстинктів, емоцій і почуттів утворює основу для певної соціальної дії Соціологія власне і покликана досліджувати і пояснювати соціальну поведінку людей, але зробити це вона зможе тільки простеживши всі етапи виникнення спонукальних мотивів, які призводять до вчинку.

Отже, для індивідуалістичних концепцій на зразок інстинктивізму характерними є:

88 розгляд загальних, надіндивідуальних процесів як прояв на соціаль-ному рівні окремих інстинктів чи позасвідомих сил;

89 розуміння інстинктів а позасвідомого як першопричин і механгзмів розвитку соціального;

90 дослідження сфери інстинктів і позасвідомого для віднайдення мотивів соціальних дій людини;

91 примітивізація людини й суспільства, діяльність і культура яких узалежнюються від ірраціональних неусвідомлених духовних чинників при знеціненні сфери розуму та інтелекту. Таким чином, названі концепції і напрями у рамках соціологічного

психологізму дуже відрізняються, однак їм притаманна спільна риса - психологічний редукціонізм, тобто зведення соціального до психоло-гічного, намір шукати ключ до пояснення всіх соціальних явищ і процесів у психології індивіда, групи чи суспільства як колективного цілого. Заслугою цього напряму є те, що його представники привернули увагу до проблем суспільної свідомості в її співвідношенні з індивідуальною, збагатили соціологію знанням людської натури та її внутрішнього світу. Пізніше проблематика, до якої звернулися прибічники соціологічного психологізму, набула свого подальшого розвитку й продовження у символічному інтеракціонізмі, психоаналізі та сучасній соціальній психології.

Отже, на етапі становлення і формування соціології як самостійної науки розвиток соціологічної думки відбувався у двох основних напрямах: позитивістському (натуралістичному) та психологістському що мало свої вади, оскільки в обох випадках соціальне розуміється і тлумачиться або як природне, або як психологічне. Подальший розвиток соціології вимагав позбавлення від цієї однобічності та обмеженості.


Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самості йної науки


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)