Поняття влади

управління суспільством, на владу, то політична сфера —■ це той простір, у межах якого політика здійснюється. Як зазначає відомий харківський соціолог О.Якуба, структура політичної сфери розкривається через поняття політичної свідомості, норм, організацій, закладів, політичних відносин.

Французькому соціологу П.Бурдьє належить концепція соціальної топології, яка дозволяє чітко уявити роль і місце політичної сфери серед інших підсистем суспільства, показати взаємозв'язок цих підсистем через поняття влади. Соціальний світ становить собою багатовимірний простір, побудований за принципом диференціації і розподілу засобів і властивостей, які спроможні надавати їхньому володареві силу і владу у відповідному секторі (сфері) соціального простору. Соціальний простір складається з декількох полів, у кожному з яких існує певний капітал. (влада) — економічна, соціальна, суто політична. Кожний вид капіталу (наприклад, політичний) є владою над відповідним полем, а позиція кожного індивіда чи групи визначається розподілом влади в цьому полі. Сукупність існуючих у політичному полі позицій становить собою про­цес і результат альянсів і конфліктів у боротьбі за домінування у сфері політики, за встановлення панування в системі владних відносин, за збереження чи трансформацію існуючих владних структур і систем державної влади. При аналізі політичного поля (сфери), на думку П.Бурдьє, слід враховувати співвідношення політичного попиту і про­позиції в будь-який момент, з одного боку, та певну політичну позицію індивіда або групи, що визначається залежно від цього співвідношення, — з другого. Цим і зумовлюється логіка поведінки та боротьби у політичному полі (сфері).

Отже, центральним поняттям, яке зв'язує всі інші, є поняття влади. Це зумовлено тим, що. боротьба за здобуття влади та її здійснення є змістом політики, її основою. М.Веберу, який вводить до наукового обігу багато положень соціології політики, належить визначення політики як прагнення до участі у владі або до здійснення впливу на розподіл влади (чи йдеться про відносини між державами, чи всередині держави, чи між групами людей). Інший відомий соціолог Р.Арон також визначає політику як боротьбу за владу та пов'язані з нею переваги.

У соціологічній літературі існує декілька визначень влади, які розробляються представниками різних соціологічних шкіл і напрямів. Біхевіористи вважають, що влада є певним типом поведінки, заснованим на можливості зміни поведінки інших людей (Х.Саймон). Інструменталістські визначення трактують владу як можливість використання

Виміри простору політичної влади

Взаємозв'язок

політики

йкультури

певних засобів, зокрема насильства (Е.Каплан, Г.Лассвел). Згідно з телеологічними визначеннями, влада — це досягнення певних цілей і одержання накреслених результатів (Т.Парсонс). Структуралісти визначають владу як особливого роду відносини між тим, хто управляє, і тим, хто виконує накази і розпорядження (М.Дюверже). Влада також визначається як вплив, що чиниться на інших (Е.Бенфілд). Нарешті, є конфліктологічне розуміння влади, що зводиться до можливості прий­няття рішень, які регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях (Г.Лассвел). Польський соціолог Є.Вятр, який наводить ці визначення, наголошує, що вони зосереджують увагу на якомусь одному аспекті явища влади, якійсь одній її характеристиці. Спробу поєднання декількох визначень влади робить Н.Смелзер: «Влада, — пише він, — передбачає здатність нав'язувати свою волю іншим і мобілізовувати ресурси для досягнення поставленої мети».

Говорячи про простір політичної влади, В.Амелін зазначає, що він характеризується трьома основними вимірами, кожний з яких пов'яза­ний з політичним суб'єктом (під яким у цьому разі мається на увазі індивід). Перший вимір утворюється за допомогою відносин політичного суб'єкта і тієї соціальної спільноти, інтереси якої він представляє — «вісь представництва». Другий становить собою різноманітні відносини полі­тичного суб'єкта і соціальних інститутів суспільства, «панівної еліти» (Р.Міллс) —' «інституціональна вісь». Третій — «технології» вирішення суспільних проблем політичним суб'єктом — «вісь політичної діяль­ності». Дсі ці відносини сприяють посиленню суб'єктності «агентів» і «діячів» політики, незалежно від того, чи є ними особистість, чи спіль­нота. Завдяки своїм представникам соціальна спільнота усвідомлює себе як самостійно діючий суб'єкт, від рішень і дій якого залежить життя суспільства в цілому. Так було з українською нацією, яка силами її найкращих представників виробила національну ідею, вершиною якоТ-стала вимога створення незалежної самостійної держави. Саме з часу вироблення національної ідеї і висунення політичних вимог українська нація може вважатися реально діючим суб'єктом історії.

Політика тісно пов'язана з такими сферами життя суспільства, як культура і економіка. Тому варто зупинитися докладніше на деяких аспектах цього взаємозв'язку. Аналізуючи роль традицій культури в соціологічному аналізі політичних відносин, Є.Вятр вирізняє такі принципові положення: • політика є частиною культури, оскільки в політичній діяльності

проявляються певні цінності і певні усталені зразки поведінки; ми

Поиск по сайту: