Тести і вправи

162 Вступ

164 Завдання першої групи складності

166 Завдання другої групи складності

170 Завдання третьої групи складності

Розділ І. Загальна теорія та історія соціології

Вступ

Місце

перевіряльних

модулів

у структурі

курсу

Зміст і побудова перевіряльних модулів

Порядок

нарахування

балів

за виконання

завдання

Есей

Контроль засвоєння навчального матеріалу із соціології проводиться двічі на семестр як проміжне і підсумкове заняття. Структурно ці два перевіряльні модулі розміщені так: перший — після викладу шести тем розділу 1 «Загальна теорія та історія соціології», другий — після викладу чотирьох тем розділу 2 «Суб'єкти суспільного життя», трьох тем розділу З «Сфери життєдіяльності соціальних суб'єктів» і двох тем розділу 4 «Організація і проведення конкретно-соціологічних досліджень».

Змістовно перевіряльні модулі поділяються на запитання, вправи і тести різних груп складності. До перевіряльних завдань першої групи складності належать достатньо прості запитання і вправи, які не потребують широкого письмового викладу і полягають у виборі правиль-них лаконічних відповідей щодо визначень, термінів, дат, авторів певних соціологічних праць або концепцій. Друга — середня група складності — вимагає формулювання певних визначень, суті різноманітних підходів до суспільних явищ і процесів, вміння подати коротку характеристику тієї чи тієї соціологічної концепції або окремого положення. Третя — група найвищої складності — містить у собі проблемні завдання, вправи і тести, відповіді на які повинні з'ясувати здатність до поглибленого аналізу засвоєного навчального матеріалу, порівняння різних соціоло-гічних концепцій і теорій, положень і принципів.

Відповідно до складності завдань встановлюється порядок нарахуван-ня балів, а в подальшому — виведення підсумкової оцінки виконаних завдань, яка може стати основою оцінки на іспиті чи заліку. Максимальна оцінка за правильні відповіді на запитання першої групи складності становить 5 балів, другої групи — 10 балів, третьої групи — 15 балів; сукупна найвища оцінка за одне опитування — ЗО балів.

Якщо студент набере суму від 25 до 30 балів, це відповідатиме оцінці «відмінно»; від 18 до 25 балів — «добре»; від 10 до 18 балів — «задо-вільно»; нижче 10 балів — «незадовільно».

Крім того, до сумарної сукупності балів можна додати оцінку за есей. Вважаємо за доцільне запровадити написання студентами есеїв і відмовитися від усталеної раніше практики написання ними рефератів із кількох причин: це й брак потрібної кількості навчальної та наукової літератури, і великі обсяги рефератів, і сучасна практика «скачування» рефератів із сайтів інтернету тощо. Системи освіти розвинених країн орієнтують студентів на створення есеїв — невеликих за обсягом (2—3 стор.) самостійних праць студентів із проблем, які вони самі обирають в

Модуль 1. Тести і вправи

процесі проведення занять. Написання есею передбачає: короткий виклад проблеми; висвітлення різних поглядів з приводу неї та шляхів Ті вирі-шення із сучасної зарубіжної та вітчизняної наукової літератури; - обран-ня власного підходу до дослідження певної проблеми і його аргументація з посиланням на відповідні джерела. Найвища оцінка за есей — 20 балів. Сукупна оцінка Таким чином, максимальна сукупна оцінка за один перевіряльний модуль може становити 50 балів (ЗО — за контрольне опитування з трьох питань різних груп складності плюс 20 — за есей). Всього за два складені перевіряльні модулі студент може отримати максимальну оцінку 100 балів за умови бездоганного виконання двох контрольних завдань і написання протягом семестру двох есеїв.

Кожна з груп запитань уміщує по 70 варіантів завдань (з ураху-

ванням середньої кількості студентської групи та можливості розробки

максимального числа варіантів запитань, тестів і вправ, які неповто-

рюються).

Організація Організаційно здійснення перевірки знань студентів полягає у

перевіряльних формуванні викладачем картки персонального завдання для кожного

занять студента, яка складається з трьох запитань, тестів і вправ різних ступенів

складності. Бажано включати до картки по одному завданню спочатку з

першої, тоді з другої і третьої груп складності: в кожній картці доцільно

вмістити по три завдання, складність виконання яких зростатиме.

На контрольних заняттях кожний студент групи отримує свою картку і готує відповіді протягом 1 год. заняття. Перевіряльні заняття (2 гед.) методично доцільно побудувати таким чином: коротке вступне слово викладача з поясненням вимог до контролю знань студентів і загальною характеристикою завдань, для прикладу можна зачитати одну із заздалегідь приготованих карток з правильними відповідями (10 хв.); розподіл карток серед студентів (5 хв.); виконання перевіряльних завдань (60 хв.); збирання заповнених карток (5 хв.); відповіді викладача на запитання, які виникли (10 хв.).

Звичайно, поділ часу перевіряльного заняття може бути змінений відповідно до бажання викладача чи форми проведення перевіряльних занять (у вигляді контрольних письмових робіт або заняття в комп'ю-терному класі).

Розділ І. Загальна теорія та історія соціології

Поиск по сайту: