СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДІ

Аналіз результатів соціологічних досліджень свідчить, що нині молодь — це одна з найвразливіших в економічному плані та найбезнраи піша в соціально-правовому значенні соціальних спільнот, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруженості й психологічного дискомфорту. Конкретними проявами цієї ситуації є такі негативні суспільні явища, характеристика яких подається на основі щорічної доповіді Українського інституту соціальних проблем Президентові України, Верховній Ради та Кабінету Міністрів за підсумками 2000 р.

Стан

Здоров'я

молоді

• погіршення стану здоров 'я молоді з огляду на ускладнення соціально-
економічного становища країни, зниження рівня життя більшості насе-
лення, падіння моральних норм і цінностей в суспільстві. Згідно зі ста-
тистичними даними лише 6% дітей в Україні народжуються практично
здоровими. Одним із найголовніших чинників розладу репродуктив-
ного здоров'я жінок, які дедалі більше народжують хворих немовлят,
є аборт: 2002 р. на кожні 100 пологів припадало 89 абортів. Дедалі
збільшується кількість захворювань серед дітей, підлітків і молодих
людей, урізноманітнюється структура хвороб. Часто хвороби проду-
куються станом анемії і загальним послабленням молодого організму,
що пов'язано в основному з поганим харчуванням, мешканням жінок
репродуктивного віку в радіоактивно забруднених регіонах (15,8%
жінок-матерів) тощо. В Україні поширюється епідемія захворювань
на туберкульоз, який ще називають «хворобою бідних»: у 1995 р. було
зареєстровано 21,5 тис. хворих на туберкульоз, а у 2002 р. — 36,5 тис,
тобто їх кількість зросла на 41%. Шкоди здоров'ю молоді завдаючі,
інфекції, що передаються статевим шляхом, особливо сифіліс. Його
поширеність набуває розмаху справжньої епідемії, передусім серед
молоді: якщо серед усього населення на нього хворіє в середньому 64,1

особа на 100 тис. населення, то серед молоді — 151,8 особи відповідно;

239

Захворювання

на СНІД

· значна поширеність ВІЛ-інфікованих хворих серед молоді (хворих на СНІД), що великою мірою є наслідком збільшення захворювань, які передаються статевим шляхом. До 1995 р., за визначенням міжнародних експертів, Україна належала до країн із низьким рівнем поширення цієї страшної інфекції. Але з 1995 р. відбувається надзвичайно швидке зростання кількості ВІЛ-інфікованих. Протягом 1995-2002 рр. вона збільшилась у понад 25 разів. Нині реальна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становить, за підрахунками експертів, 330-410 тис. осіб, і Україна посідає перше місце в Європі за кількістю ВІЛ-інфікованої молоді віком від 15 до 24 років (на другому місці Португалія, а далі йдуть Швейцарія та Іспанія) Особливо непокоїть те, що серед ВІЛ-інфікованих дедалі більша питома вага припадає на жінок: 1997 року вона становила 26,3%, а 2000-го - вже 35,8%;

Наркоманія

· швидке поширення вживання наркотичних речовин. За деякими експертними оцінками абсолютна кількість наркоманів в Україні наближається нині до 800 тис. осіб. Майже 80% наркоманів - молоді люди віком до 29 років, із них 6,7% — неповнолітні;

Рівень смертності

· зростання рівня смертності молоді країни внаслідок різкого погіршення здоров'я, обтяженого поширеністю інфекційних хвороб епідемій, наркоманії, зловживання алкоголем, паління тютюну тощо. Якщо 1989 р. померло 14,5 тис. молодих людей віком 15-29 років, тис 2002 р. цей показник становив уже 18,0 тис. За 10 років незалежност в Україні померло понад 170 тис. молодих людей віком 15- 29 років.

Самогубства

· дедалі більше поширення спроб самогубства. Ця тенденція знаходить прояв серед усіх категорій населення, в тому числі й серед молоді. За даними О.Овакимян, Україна нині характеризується сплесками високої суїцидальної (від суїцид — самогубство) активності: на 100 тис. населення в середньому здійснюється близьке 30 самогубств, більшість з яких — молоддю та особами старшого віку На перших місцях за рівнем самогубств Сумська, Запорізька, Чернігівська, Львівська, Донецька, Луганська області, республіка Крим, у яких зареєстровано від 38 до 44 випадків самогубств у розрахунку на 100 тис. населення;

Злочинність

· зростання злочинності. У цілому в Україні 2002 р. загальна кількість осіб, які скоїли злочини, становила 460 тис. З цієї кількості осіб 58% -це молоді люди, з яких дві третини під час скоєння злочинів ніде ні працювали і не навчалися.

У 2002 р. найвищий відсоток молоді зафіксовано серед тих, хто був затриманий за грабежі і розбійницькі напади (74,8% від усієї кількості затриманих за скоєння такогозлочину), за хуліганські вчинки (68,7% відповідно), зґвалтування (67,3%),

розповсюдження наркотиків (48,1%). Того ж року серед засуджених жінки становили 12,4%, а неповнолітні — 10,4%. На обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх 2002 р. перебувало 34,6 тис. осіб.

Причини

негативних

соціальних

явищ у

молодіжному

середовищі

Можна назвати низку причин, які зумовили зростання негативних явищ у сфері соціального самовизначення молоді країни. Це передусім загальний кризовий стан українського соціуму, зумовлений докорінними соціальними трансформаціями, переходом від тоталітарного, «закритого» до демократичного, «відкритого» типу суспільства, ринковим перетвореннями, руйнацією старих систем цінностей і традиційних форм соціалізації молоді. Раніше соціальне дозрівання молоді відбувалося и умовах відносної стабільності, існування великої кількості соціальних інститутів, покликаних здійснювати цей процес. У сучасних умовах нових, ефективних та відносно безболісних форм соціалізації молоді поки що практично не існує. Розширення можливостей самостійного вибору життєвого шляху при одночасному зростанні особистої відповідальності — також нове явище, до якого більшість молодих людой виявилася неготовою. Багато представників молодого покоління оцінки своє соціальне становище із загальноцивілізаційних позицій, найчастіше порівнюючи його зі становищем ровесників в інших, переважно високорозвинених країнах; це часто спричиняється до появи завищених соціальних вимог молоді. У соціологічній літературі це отримало назву «Революція молодіжних претензій».

Завдання

державної

молодіжної

політики в

соціальній

сфері Отже, більшість молоді стоїть нині перед складним вибором у власному житті, до якого вона не підготована ні психологічно, ні організаційно. Тому завдання державної молодіжної політики в цій галузі такі:

• правовий та соціальний захист молодих громадян із метою створення необхідних стартових можливостей для їхнього повноцінного соціального становлення та розвитку;

· узгодження та поєднання інтересів молоді з інтересами іншихгруп і категорій населення, оптимізація соціального статусу молоді в суспільстві;

· створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій;

241

· надання державою кожній молодій людині соціальних послуг в усіх сферах життєдіяльності відповідно до законодавства України;

· допомога молоді у реалізації й самореалізації її творчих можливостей та ініціатив;

· охорона здоров'я молоді, формування в неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, інші заходи, які б забезпечували здоровий генофонд народу України;

· створення умов для опанування духовними та культурними цінностями українського народу та безпосередньої участі молодих людей уїх відродженні та розвитку, організація дозвілля молоді тощо.

Поиск по сайту: