Поняття культури та особливості її дослідження в соціології

Термін «культура»

Визначення культури

Соціологія як наука досліджує суспільство крізь призму діяльності людини, яка в процесі свого життя вступає у різноманітні соціальні зв'язки і відносини, творить соціальні спільноти і соціальні інститути. Але є ще й інші виміри соціального, які не вписуються до наведеної вертикально-компонентної схеми. Ці виміри пов'язані з якісними характеристиками суспільного життя, що пронизують усі рівні соціальної будови, визначаючи її цілісність і впорядкованість. Серед таких якісних вимірів для соціології першочергове значення має культура.

Поняття культури є надзвичайно широким, бо культурне охоплює соціальне в усіх його формах і впродовж усієї історії існування людства. За свідченням німецького лінгвіста І.Нідермана, термін «культура» як самостійна лексична одиниця існує лише^ XVIII ст. Раніше цей термін трапляється тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось: сиіШга]игІ8 (вироблення правил поведінки), сиііига зсіепііае (здобуття знань, досвіду), сиііига Іііегатт (удосконалення мови) і т. ін. У більшості лінгвістів не викликає сумніву те, що своїм походженням слово «культура» (лат. сиііига — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) зобов'язане латинським словам соїо, соіеге (вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством). Сиіґиз — це землеробська праця (звідси — а&гі сиііига). Отже, здавна під культурою розуміли всі ті зміни в навколишньому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.

Але з XVIII ст. термін «культура* почав застосовуватися стосовно людей та їхньої творчої діяльності: він дістав узагальнююче значення і ним стали називати все створене людиною. При такому підході культуру можна розглядати як створену людиною «другу природу», надбудовану над першою, «природною природою», як увесь створений людиною світ. Це знаряддя праці, соціальні форми життя, звичаї, взірці, норми, соціально регульована поведінка, соціальний контроль тощо.

Якщо все те, що створене людиною і відрізняє її від тварин, і становить суспільство, то навіщо вживати якесь додаткове поняття? На думку

Поняття культури в працях Н.Смелзера

Культура як предмет дослідження в соцгогумані-тарних науках.

Соціологічний

підхід

до вивчення

культури

О.Якуби, насправді суспільство і культура — це нетотожні ігошіііл,ЛР™ вони співвідносяться як характеристики цілого та його якісних власти­востей. Визначення культури» яке дає цей відомий харківський соціолог, звучить так: поняття культури означає якісну характеристику суспіль­ства, передає міру його прогресу, рівень і міру досягнень у значенні панування над силами природи і своїми власними соціальними зв'язками та стосунками. У найзагальнішому розумінні цього слова культура — це системна інтегративна якість суспільства, втілення досягнень у його розвитку.

Дещо в іншому аспекті розглядає поняття культури Н.Смелзер, один з найвизначніших представників американської соціологічної думки. Порівнюючи тваринний світ і світ людини, він зазначає, що поведінка тварин переважно інстинктивна. Натомість людська поведінка набагато менше зумовлена прямим генетичним контролем. Що ж формує поведінку людини, організує людське життя? Функцію, яку в житті тва­рин виконує генетична запрограмована поведінка, в житті людей здебіль­шого здійснює культура. Тому Н.Смелзер визначає культуру як систему цінностей, уявлень про світ і правил поведінки, спільних для людей, пов'язаних певним способом життя. Отже, тут наголошується, що куль­тура, по-перше_гстворюється людьми, а по-друге, що цій культурі нав­чаються. Оскільки культура не набувається біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступним поколінням. Цей процес є основою соціалізації: в результаті засвоєння цінностей, вірувань, норм, правил та ідеалів відбувається формування особистості дитини і регулю­вання її поведінки.

Таким чином, культура становить собою явище складне і багато­гранне, тому вона є предметом дослідження багатьох наук. В економічних науках досліджується, як їхній аспект, культура виробничої діяльності, в політології активно розробляється поняття політичної культури, в культурології — поняття культурно-історичних типів, в етнології — культура, що формується на основі етнічних особливостей тощо.

Соціологічний підхід до вивчення культури має свою специфіку, яка полягає у дослідженні не поодиноких, а всіх можливих форм зв'язків культурного й соціального. У соціології розрізняють культуру в широ­кому значенні цього слова як соціальний механізм взаємодії особистості та соціальної спільноти із середовищем проживання (сукупність засобів, форм, взірців та орієнтирів* що генетично не наслідуються, виробляються людьми у процесі спільного життя та забезпечують передавання досвіду та розвиток перетворювальної діяльності) й у вузькому розумінні

Поиск по сайту: