Еволюції

Сфера політики є важливим структурним елементом суспільного життя, одним із головних регуляторів соціальних відносин, що пронизує все суспільство. У представників кожної соціологічної теорії є свої судження про політичну сферу, які засновані на використанні принци­пово різних методологічних підходів до аналізу політичних явищ і процесів. Розглянемо основні з них, які ми відібрали також і з міркувань щодо важливості застосування теоретичних схем і моделей до аналізу реалій політичного життя України.

1. Позитивістські теорії. Уже в працях засновника соціології О.Конта знаходимо важливі положення про державу — один із компо­нентів структури суспільства і вирішальний чинник побудови позитив­ного суспільства; останнє ж є меток> діяльності всіх політиків, що опанували закони соціальних змін. Ці закони, своєю чергою, є озна­ченням причинно-наслідкових закономірностей, які й зумовлюють рух суспільства в цілому і кожної окремої людини до дедалі більшої свободи і гуманізму. Шлях розвою людства пролягає від теологічної монархії через метафізичну демократію до позитивістської, сцієнтистської та індустріальної, держави. В останній влада повинна спиратися не на силу чи багатство, а на одержані у процесі спостереження наукові факти. Власне позитивні науки на чолі з соціологією й мають забезпечити ліпшу організацію політичної влади, найдосконалішу демократію і вироблення сильної соціальної політики.

Г.Спенсер розробив концепцію надорганічної еволюції суспільства, в центрі якої є такий постулат: основоположні структурні функціональні зміни в суспільстві відбуваються мірою того, як до них доростає середній рівень людського розвитку в культурному, науковому, інтелектуальному, демократичному сенсі. Особливо це стосується пом'якшення звичаїв і прилучення людей до неухильного дотримання законів. Звідси випливає, що характер влади залежить від рівня розвитку членів відповідного суспільства. Спенсер, на противагу Конту, виступає проти політичного прискорення суспільного прогресу: будь-які спроби штучно підштов­хнути соціальну еволюцію за допомогою політики (чи соціальної, спря­мованої на захист найслабших членів суспільства, чи економічної, як-от регулювання попиту і пропозиції) є небажаними, бо вони означають втручання в природній порядок розвитку. Негативістська, або мінімаліст­ська, концепція ролі держави та обстоювання доктрини Laissez-faire (або невтручання) проходять червоною ниткою крізь усі твори Спенсера.

Поиск по сайту: