Методичні вказівки. Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: кримінальне процесуальне право; стадії кримінального

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: кримінальне процесуальне право; стадії кримінального судочинства; джерела кримінального процесуального права; кримінальний процесуальний закон; чинність кримінального процесуального закону в часі; чинність кримінального процесуального закону в просторі; чинність кримінального процесуального закону за колом осіб.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Кримінальне процесуальне право – це галузь права, яка являє собою сукупність закріплених Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та іншими законами України правових норм, що регулюють порядок діяльності оперативних підрозділів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду у кримінальному провадженні.

Предметом правового регулювання у кримінальному процесуальному праві виступають суспільні відносини, які під впливом кримінальних процесуальних норм складаються під час досудового розслідування, судових проваджень у суді першої інстанції та з перегляду судових рішень, а також при виконанні судових рішень, у міжнародному співробітництві під час кримінального провадження. У кримінальному процессуальному праві широко використовуються як імперативний, так і диспозитивний методи правового регулювання.

Під джерелами кримінального процесуального права України розуміють форми закріплення кримінальних процесуальних норм, що регулюють кримінальні процесуальні відносини та встановлені органами державної влади під час реалізації ними функцій у законодавчій, виконавчій і судовій сфері, а також містяться в чинних міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та практиці Європейського суду з прав людини.

Процесуальна діяльність суб’єктів кримінального процесу, які здійснюють досудове розслідування та судовий розгляд, розвивається і протікає у формі проваджень та за певними стадіями – відносно самостійними частинами кримінального процесу, та характеризується притаманними їм особливостями і разом з тим служить досягненню цілей і вирішенню загальних завдань кримінального провадження.

Кожна стадія передусім вирішує загальні завдання кримінального провадження у властивій цій стадії процесуальній формі, яка визначає специфіку процессуального становища суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності, засобів доказування, правозахисник механізмів, процесуальних рішень та повноважень органів і посадових осіб, що ведуть кримінальний процес.

Виділення певних частин кримінального процесу в стадії та відокремлення їх від інших ґрунтується на таких характерних ознаках:

1) наявність завдань, властивих певній частині процесу;

2) визначене коло суб'єктів, які здійснюють на певному етапі процесуальну діяльність;

3) своєрідність процесуальної форми, в якій здійснюється ця діяльність;

4) специфічний характер кримінально-процесуальних відносин;

5) наявність підсумкового процесуального акта, в якому фіксується рішення про перехід кримінальної справи в наступну стадію процесу або про завершення провадження її загалом.

Стадіями кримінального процесу є: 1) досудове розслідування; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд; 4) провадження в суді апеляційної інстанції; 5) провадження в суді касаційної інстанції; 6) виконання судових рішень; 7) провадження у Верховному Суді України; 8) провадження за нововиявленими обставинами. Стадії поділяються на обов’язкові і факультативні (виключні).

Поиск по сайту: