Методичні вказівки. Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: кримінальна справа; судовий розгляд; склад суду;

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: кримінальна справа; судовий розгляд; склад суду; відвід; самовідвід; підготовча частина судового розгляду; з’ясування обставин справи; визначення обсягу доказів; судові дії; допит обвинуваченого; допит свідка; допит потерпілого; прямий допит; перехресний допит; допит експерта; скорочений судовий розгляд; судові дебати; останнє слово обвинуваченого.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Судовий розгляд являє собою встановлену законом систему процесуальних дій суду та учасників судового розгляду, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне і неупереджене дослідження матеріалів кримінального провадження, представлених доказів і ухвалення на цій основі законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Відкриття судового засідання є початковою, самостійною та важливою складовою частиною судового розгляду. У цій частині судового розгляду, яка починається його відкриттям і триває до видалення свідків із зали судового засідання, створюються необхідні передумови для повного і об’єктивного дослідження доказів і ухвалення справедливого рішення при додержані прав та інтересів учасників процесу.

Судовий розгляд (судове слідство) – основна частина процедури судового розгляду, суть якої полягає в дослідженні судом за участю сторін зібраних у справі доказів для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Вирок суду може ґрунтуватися лише на доказах, які були розглянуті і досліджені в судовому засіданні.

Правовими засобами доказування в судовому процесі є: допит обвинуваченого, допит свідка, допит потерпілого, пред'явлення для впізнання, проведення експертизи у суді, допит експерта у суді, дослідження речових доказів, дослідження документів, дослідження звуко- і відеозаписів, огляд на місці.

Порядок дослідження доказів визначається судом з урахуванням думки учасників судового провадження. При цьому суд має враховувати, що докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а сторони захисту – у другу.

По закінченні судового слідства суд переходить до судових дебатів. Судові дебати – це самостійна частина судового розгляду, суть якої полягає в проголошенні сторонами судового розгляду промов, у яких вони викладають власну позицію, що заснована на результатах судового розгляду (судового слідства).

Значення судових дебатів полягає у такому:

- у судових дебатах знаходять найбільший прояв засади змагальності та рівноправності сторін у кримінальному провадженні;

- вони створюють необхідне підгрунтя для ухвалення справедливого судового рішення за результатами судового розгляду, оскільки суд одержує можливість вислухати викладену в сконцентрованому вигляді позицію кожної із сторін та потерпілого;

- судові дебати мають виховний вплив на присутніх у судовому засіданні.

Предметом виступу сторін у судових дебатах можуть бути: оцінка суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його фактичні обставини; кваліфікація (юридична оцінка) діяння обвинуваченого, передбачена законом України про кримінальну відповідальність; аналіз і оцінка зібраних і досліджених у судовому розгляді доказів; обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання; характеристика особи обвинуваченого; міркування з приводу призначення покарання чи можливості звільнення обвинуваченого від покарання; міркування стосовно цивільного позову, а також з інших питань, що стосуються провадження.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Репліка – це короткий виступ учасника судових дебатів, який заперечує іншій стороні з питань, які та виклала у своїй промові або в репліці.

Останнє слово обвинуваченого – це частина судового розгляду, яка безпосередньо передує видаленню суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Право на останнє слово є важливою процесуальною гарантією реалізації обвинуваченим свого права на захист.

Поиск по сайту: