Методичні вказівки. Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: принцип кримінального процесу; конституційні принципи;

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: принцип кримінального процесу; конституційні принципи; спеціальні принципи; загальноправові принципи; міжгалузеві принципи; галузеві принципи; організаційні принципи; функціональні принципи; безпосередність дослідження доказів; гласність судового провадження; державна мова судочинства; презумпція невинуватості; забезпечення права на захист; особиста свобода та недоторканість; недоторканість житла та іншого володіння особи; невтручання у приватне життя; таємниця спілкування; розумність строків.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону особисто дослідити в судовому засіданні всі зібрані у кримінальному провадженні докази шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й демонстрації відеозапису. На підставі вимоги безпосередності судового розгляду всі належні й допустимі згідно із законом докази підлягають установленню й дослідженню під час судового засідання.

Гласність можна розглядати в декількох аспектах, а саме, як: 1) засіб підвищення рівня виховного впливу судового процесу на присутніх; 2) спосіб публічного контролю з боку суспільства, громадськості за судовою владою; 3) одну з гарантій забезпечення законності діяльності суду, постановлення ним законних та обґрунтованих рішень. Сутність засади гласності і відкритості суцового провадження полягає у забезпеченні можливості: 1) будь-якій особі бути присутньою під час судового розгляду в залі судового засідання; 2) висвітлення в засобах масової інформації відомостей про хід і результати судового процесу, а також іншими способами повідомленні населення про його перебіг (зовнішня гласність).

Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності виниполягає в тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень покладаються на слідчого та прокурора.

Право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист – це сукупність наданих йому законом правомочностей для спростування підозри або обвинувачення, пом’якшення покарання, а також захисту своїх особистих інтересів. Гарантіями права підозрюваного, обвинуваченого на захист є, зокрема: презумпція невинуватості, включаючи покладання тягаря доказування на обвинувача і тлумачення сумнівів на користь підозрюваного, обвинуваченого; правило про недопустимість доказів; правило про недопустимість погіршення правового становища виправданого і засудженого; норми, що забезпечують свободу оскарження в апеляційному й касаційному порядку вироку та інших судових рішень.

Структура недоторканості особи повинна включати в себе наступні компоненти:

1) фізична недоторканість – передбачає захист від насильства, небезпечного для життя і здоров’я, охорону статевої свободи;

2) моральна недоторканість – передбачає захист честі і гідності особи;

3) психічна недоторканість – передбачає захист нормального перебігу психічних процесів особи;

4) індивідуальна свобода – передбачає право особи на свій розсуд визначати місце свого перебування, свободу пересування, право на відсутність певного спостереження за собою тощо;

5) особиста безпека – передбачає забезпечення відсутності загрози спричинення шкоди особі.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Розумними вважаються строки, що є объективно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Поиск по сайту: