|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні вказівки. Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: докази; доказування; збирання доказів; межіКлючовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: докази; доказування; збирання доказів; межі доказування; обов’язок доказування; обставини, що сприяли вчиненню злочинів; обсяг дослідження; оцінка доказів; перевірка доказів; подання доказів; предмет доказування; процес доказування; суб’єкти доказування. З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Предметом кримінально-процесуального доказування є система фактів і обставин об'єктивної дійсності, які мають матеріально-правове і процесуальне значення та є необхідними і достатніми фактичними підставами для вирішення кримінальних проваджень остаточно і по суті. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Під межами доказування слід розуміти необхідну і достатню сукупність доказів, зібраних у провадженні, які забезпечують правильне його вирішення. Якщо поняття предмету доказування виражає, що повинно бути встановлено у справ кримінальному провадженні, то поняття меж доказування виражає обсяг і глибину дослідження всіх істотних обставин провадження. У кримінальному провадженні про злочини неповнолітніх та кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру предмет доказування має специфіку і передбачає встановлення, крім загальних обставин, ще й додаткових. Розглядаючи зміст кримінально-процесуального доказування, можна виокремити два його аспекти: 1) доказування як дослідження фактичних обставин провадження, що полягає в діяльності відповідних органів і осіб по збиранню, перевірці та оцінці доказів; 2) доказування як логічне і процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, процесуального рішення. Суб'єкти доказування – це службові особи і органи, на яких, в силу їх службових обов'язків, покладено збирання, перевірку та оцінку доказів, а також інші суб'єкти кримінального процесу, що мають право на участь у процесі доказування для відстоювання своїх власних чи представницьких інтересів. Збирання доказів – це врегульована кримінальним процесуальним законом діяльність сторін кримінального провадження, а у деяких випадках – суду щодо виявлення і фіксації в процесуальних документах і додатках до них матеріальних та ідеальних слідів злочину або інших обставин як доказової інформації. Перевірка доказів – це діяльність, спрямована на підтвердження або спростування інформації, що у них міститься. Основними способами перевірки доказів є: окремий аналіз кожного доказу; зіставлення певного доказу з іншими доказами; провадження повторних або нових слідчих (розшукових) дій. Оцінка доказів та їх процесуальних джерел – це розумова діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, яка спрямована на пізнання фактів для встановлення істини у провадженні і здійснюється в певних логічних формах відповідно до закону та за їх внутрішнім переконанням, заснованих на всебічному, повному та неупередженому аналізі всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, спрямована на встановлення достовірності, належності, допустимості та достатності доказів, їх взаємозв'язку і значення для вирішення питань, що становлять предмет доказування.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |