Зовнішні сили
Виникнення деформацій в пружному середовищі є наслідком прикладання зовнішніх сил. Розрізняють два види зовнішніх сил: поверхневі сили, прикладені до поверхні тіла, що деформується, та об’ємні сили, що діють на елементи об’єму тіла.
Поверхневі сили характеризуються поверхневою густиною , де означає точку поверхні, що розглядається, - час, протягом якого діє сила. Якщо через позначити малий елемент поверхні тіла, що деформується, то загальна сила, прикладена до цього елемента, представиться вектором (рис. 2.1). У загальному випадку напрямок цієї сили може не співпадати з напрямком зовнішньої нормалі до елемента . Проекції сили на оси координат означають , , . Класичним прикладом поверхневих сил є сила гідростатичного тиску рідини на занурене в неї тіло.
Рисунок 2.1 – Діючі сили в пружному середовищі
Об’ємні сили характеризуються об’ємною густиною. Якщо вибрати деякий малий елемент об’єму , то сумарною силою, діючою на цей елемент буде , де точка (х,у,z) належить елементу об’єму, що розглядається, - час, протягом якого діє сила. Компоненти об’ємної сили будуть , , . Класичним прикладом об’ємних сил є сила тяжіння.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | Поиск по сайту:
|