Основні теоретичні положення. Однорідні тонкі шари в залежності від співвідношення акустичних жорсткостей в пласті та вміщуючих середовищах можна розділити на три типи:

Однорідні тонкі шари в залежності від співвідношення акустичних жорсткостей в пласті та вміщуючих середовищах можна розділити на три типи:

1) шари з підвищеними акустичними імпедансами;

2) шари з пониженими акустичними опорами;

3) шари з промiжними акустичними жорсткостями;

Хвилi, якi відбилися вiд тонких шарiв, представляють собою інтерференційні хвилі, що утворилися в результатi накладання однократно вiдбитих хвиль вiд покрiвлi та пiдошви шару та багатократних хвиль. Коефіцієнти відбиття k хвиль вiд тонких шарiв залежать вiд спiввiдношення потужностi шару l та довжини хвилі l в ньому. Оскiльки l=V/f, де: V - швидкiсть хвиль в шарi, f - частота хвилi, коефіцієнт відбиття є функцією частоти. Коефіцієнти відбиття при нормальному падiннi хвилi на тонкий шар є комплексною величиною, тому для спрощення подальшого розгляду будемо вивчати їхнi модулi. Для всiх трьох типів однорідних тонких шарiв модуль коефіцієнта відбиття описується загальною формулою

, (10.23)

де z_ij=r_iV_i/(r_jV_j) – співвідношення акустичних жорсткостей в середовищах i та j.

Зокрема, коли середовища 1 та 3 характеризуються однаковими параметрами V та r, z₁₂= z₃₂, i формула (10.23) приймає вигляд

. (10.24)

З рiвняння (10.23) видно, що коефiцiєнт відбиття представляє собою функцiю величини l/l з перiодом 0,5. Один перiод функцiї k(l/l) для фiксованого значення z₁₂= 0.5 та рiзних спiввiдношеннях z₃₂ приведений на малюнку в [1]. Функцiя k(l/l) має максимуми та мiнiмуми. Максимуми коефіцієнта відбиття вiдповiдають синфазному сумуванню хвиль, вiдбитих вiд границь шару, а мiнiмуми - накладанню в противофазi.

За рахунок змiн фаз и, у хвилі при відбитті на однiй з границь (при значеннях часу пробiгу в шарi , де S - непарне число, T - перiод хвилі або при ) спостерiгаються екстремуми k.

Поиск по сайту: