Частинна варіація факторів виробництва

Економічна діяльність фірми може бути описана виробничою функцією

Q =f (F₁,F₂… Fn)

де, Q максимальный обсяг виробництва при даних витратах;

F₁ - кількість використаного фактора f₁

F₂ – кількість використаного фактора f₂

Fn – кількість використаного фактора f_n

Припустимо, що F₁ є змінний фактор, тоді як останні фактори (F₂… Fn) постійні.

Q =f (F₁, F₂… Fn)

const

Виробнича функція – це залежність максимального обсягу виробництва від кількості факторів виробництва. Припустимо, що всі фактори виробництва, крім одного, є незмінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або частинною варіацією факторів виробництва.

Для виявлення впливу змінного фактору на виробництво розглядаємо поняття сукупного середнього та граничного продукту.

Сукупний продукт (ТР) – це кількість економічного блага, яка вироблена з використанням деякої кількості змінного фактора.

Середній продукт (АР) можна отримати при поділенні сукупного продукту на використану кількість змінного фактору (AP = TP/L).

Граничний продукт (МР = ^TP/^L) –визначається як приріст, який отриманий в результаті нескінченно малого прирощення кількості використовуваного змінного фактора

Сукупний продукт (Q) з ростом використання в виробництві змінного фактора (F₁) буде збільшуватися.

І стадія виробництва (ОА) Збільшення витрат праці сприяє більш повному використанню капіталу: гранична та сукупна продуктивність праці росте. Це виявляється у рості МР і АР, при цьому МР > АР (рис. 7.1.) В точці А¹ МР досягає свого максимуму.

ІІ стадія виробництва (АС) Величина МР зменшується, в точці С¹ дорівнює

АР (МР = АР)

Якщо на І стадії (ОА) сукупний продукт зростає повільно, то на ІІ стадії (АС) сукупний продукт зростає швидко, чим використана кількість, змінного фактора (рис.7.1.)

ІІІ стадія виробництва (СВ) МР<АР. Сукупний продукт росте повільніше витрат змінного фактора

ІV стадія виробництва (після точки В) МР<0

Зростання змінного фактора приводе до зменшення випуску сукупної продукції.(Рис.7.1.)У цьому і полягає закон спадної граничної продуктивності.

Закон спадної граничної продуктивності змінного фактора виробництва свідчить про те, що починаючи з певного моменту залучення додаткової одиниці змінного фактора до незмінних ресурсів дає граничний продукт, який зменшується на кожну наступну одиницю змінного фактора.

Він стверджує, що з ростом використання будь-якого виробничого фактора досягається така точка при якої додаткове застосування змінного фактора веде до зменшення відносного і далі абсолютного обсягів випуску продукції.

 

	A)     B)
Рис. 7.1. Ріст змінного фактора.

Закон спадної граничної продуктивності:

q несе не абсолютний, а відносний характер;

q він використовується у короткостроковому періоді;

q технічний прогрес постійно розсуває його межі.

 

Правило максимізації прибутку:

Фірма буде нарощувати випуск продукції до того моменту, поки додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу. Це правило визначається - МR =MC

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Поиск по сайту:

---