 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Мікроекономіка як складова частина економічної теорії
Вивчення економічної теорії пов’язано з дослідженням діяльності людей, яка направлена на ефективне використання обмежених ресурсів для виробництва матеріальних благ метою задоволення життєвих потреб. В процесі дослідження економічні процеси розглядаються на рівнях, зокрема: макроекономічному та мікроекономічному.
Мікроекономічний аналіз тісно пов’язаний з макроекономічним, який передбачає вивчення функціонування економічної системи в цілому. Це пов’язано з тим, що макроекономічні процеси та явища формуються в результаті взаємодії значної кількості домашніх господарств та фірм. Вивчаючи економіку в цілому, необхідно враховувати рішення окремих економічних агентів.
Наприклад: макроекономічний аналіз ринку праці неможливий без урахування систем переваг і спонукань окремих ринкових суб’єктів, які визначають пропозицію праці на конкретному ринку.
Таким чином, макроекономіка, як частина економічної теорії вивчає економічні явища в цілому, на рівні національної економіки. В колі її досліджень є питання, які пов’язані з показниками та динамікою розвитку національного виробництва, проблемами безробіття, зайнятості, інфляції та в цілому розглядається роль держави в економічному житті суспільства.
Оскільки макроекономічні показники є просто сумою змінних величин, які формуються в результаті рішень окремих осіб або фірм, основи макроекономіки ґрунтуються на мікроекономічному рівні.
Мікроекономічний підхід передбачає вивчення господарської діяльності окремих суб’єктів ринку, зокрема підприємств, організацій, людей.
Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів та досліджує механізм функціонування.
Вона розкриває основні закономірності функціонування ринкової економіки на рівні господарюючого суб’єкта та споживача, показує механізм прийняття ними рішень для досягнення максимального задоволення потреб в умовах різних ринкових структур та використання обмежених ресурсів.
Головна економічна проблема яка постає перед окремими особами, фірмами і державою, полягає в тому, що виробничі ресурси обмежені в порівнянні з потребами людей.
Обмеженість ресурсів і проблема вибору. У цілому сучасну мікроекономіку можна охарактеризувати як науку про прийняття рішень. Аналіз рішень, які приймаються великою кількістю різноманітних суб’єктів: менеджерами, робочими, споживачами, інвесторами - ключ до розуміння того, як функціонує економіка.
Всі рішення приймаються в умовах обмеженості (рідкості) ресурсів.
Проблема (рідкості) обмеженості ресурсів – це не специфічна проблема визначеної економічної системи. Вона притаманна будь-якій економіці – багатої та бідній, ринковій та плановій.
Економічний вибір – це вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат.
Проблему економічного вибору відображає межа виробничих можливостей
(Рисунок 1.1.) Засоби виробництва
Предмети споживання
| Уявимо, що в країні виробляються два виду продукту (предмети споживання та засоби виробництва) і вирішується питання про розподіл ресурсів для виробництва тільки цих двох продуктів. |
Рис. 1.1. Крива виробничих можливостей економіки
В точці В в економіці виробляється УВ засобів виробництва та ХВ предметів споживання.
В точці F в економіці є невикористані ресурси.
Точка Е лежить за межами виробничих можливостей економіки.
| Виробничі можливості – це можливості суспільства по виробництву економічних благ при повному та ефективному використанню всіх існуючих ресурсів при даному рівні розвитку технологій. |
Крива виробничих можливостей показує альтернативні варіанти при повному використанню ресурсів.
Межа виробничих можливостей у даній моделі показує максимально можливі об’єми виробництва предметів споживання і засобів виробництва при повному використанні усіх існуючих ресурсів.
Кількість товару яким необхідно пожертвувати для збільшення виробництва другого товару, має назву в економіці “витрати упущених можливостей” або “альтернативні витрати”.
Таким чином при переході з точки В у точку С економіка країни відмовляється від виробництва (Ув - Ус) засобів виробництва, щоб виробити додатково (ХС - ХВ) предметів споживання.
Проблему вибору в умовах обмеженості ресурсів слід вирішувати з урахуванням цього важливого поняття економічної теорії.
Як економічна наука, мікроекономіка шукає відповіді на основні запитання, що постають перед будь-якою економічною системою.
Згідно з вищезазначеною моделі можна розглянути три основні питання економіки:
| Для вибору прийнятого варіанта виробництва потрібно пізнати потреби споживача, задоволення яких є кінцевою метою всякого виробництва. | |||
| Виробник має вирішити, які ресурси та в якій кількості залучати до виробничого процесу. | ||||
| Це пов’язано з визначенням доходів та їх розподілом на поточне та перспективне споживання. |
При розв’язанні вищезазначених проблем мікроекономічний аналіз реалізує функції, що дозволяють знайти відповіді на основні питання економіки:
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |