ДЕРМО І ТРОН

Пора пройшла надій, розваг,

І залишились тільки муки,

Бо як дермо зійде на трон

То повикручує всім руки.

Нехай не думають пани,

Що всі на світі барани,

Бо Бог все бачить і фіксує,

Як пан над бідними кепкує.

2.9.1998 р.

ЩО ТО ЗА ПТАХ?

Що то за птах, якщо без крил,

Що за гроза, якщо без грому,

І що за дівка то, скажіть,

Якщо не треба вже нікому?

Що то, скажіть, за соловей,

Якщо співати він не вміє,

Що то, скажіть, за чоловік,

Як вгледить жінку й не радіє?

Що то за жінка, ви скажіть,

В якої розуму немає,

Й не дасть вам хоч ви як просіть,

Поки у мамки не спитає.

15.9.1998 р.

У КОЖНОГО СВОЯ ДОРОГА

Для кожної істоти на землі

Є хліб і сіль, мороз і спека,

Надто сумні й веселі дні,

Свій журавель, чи свій лелека.

Своя кохана, свій бойфренд,

Своя стежинка, чи дорога,

Бо землю створено, як стенд,

Де подарунки всім від Бога.

17.8.1998 р.

В ТРАМВАЇ

У трамваї їдуть люди

Іззовні – гамлети,

Про порядність щось гутарять

Та про оперети.

А в цей час зайшов п’яничка

Й став до всіх чіпляться,

Й зупинить бояться хама,

Бо культурні, бачте.

П’яний бачить, всі "культурні",

Та більш нахабніє,

Ось уже й стару бабусю

Благим матом "гріє".

Мовчать "мудрі та культурні" –

То ж не їхня мати,

І не кліпнуть, вражі діти,

Хоч тікай із хати!

Ну а п’яний відчув волю –

Що його бояться,

І уже до тих "культурних"

Став він добираться.

Чим би скінчилась поїздка?–

Важко передбачить,

Щоб в трамваї не з’явився –

Хлопець бородатий.

Подививсь навколо сухо,

Хлопця взяв за груди,

Та як вліпить тому в вухо

Й до присутніх:

– Люди!

Я б і вам вліпив так само,

Як і цьому мужу,

Бо хіба людина чесна

Може буть байдужа?

23.5.1976 р.

ПРЕЗИДЕНТ

Він все, що міг, в народа вкрав –

Тому і Президентом став.

14.10.2000 р.

ПРЕМІЇ

Робітник у виконроба

На зборах питає:

– Чом це я тружусь, як робот,

А премій не маю?

– Інші також не гуляють,–

Той почав повчати,–

Будеш менше виступати!–

Більше будеш мати.

– Я жалітися піду

В Ради і Профради!

– Був такий... Ходив колись...

Сам тепер не радий.

29.4.1976 р.

БРИДКА ПОТВОРА

Я дививсь на тих всесильних

І кипів від злості!

Скільки раз мені хотілось

Перем’ять їм кості.

Але спробуй зачепити

Ту бридку породу,

Як поставлять вас до стінки,

Як "врага народу".

І куди ти не поткнися,

В місті чи в районі,

Скрізь одні і ті ж бандити –

І в ЦК, й в Обкомі.

29.4.1976 р.

В ЇДАЛЬНІ

– Чом горланить завїдальні,

Мов під танк попала?

Бо кухарки в неї вкрали

Те, що в них та вкрала.

5.7.1976 р.

Поиск по сайту: