Директору тютюнової фабрики

Де ж ти стільки грошей цапнув,

Що й не знаєш, де дівать?

Чи не ти творив ті Трасти

Щоб народ наш грабувать?

І тобі довірить владу–

Отакому хапуну,

Який навіть батька зрадить

За невідану платню.

А тому я не здивуюсь,

Новий мій Наполеон,

Як ти завтра й матір зрадиш

За якийся там мільйон.

Адже ти з усіх найкращий,

Як і шеф твій, пан Петро,

Від якого, як й від тебе,

Тхне давно уже лайном.

І твої придворні кралі

Ті, яким ти довіряв,

І тебе вже обікрали,

Поки інших грабував.

Чи і досі в те ще віриш,

Що про себе сам писав,

Ніби був ти ювеліром

Самих кращих в світі справ?

Бо у школі, там, де вчився,

Перепортив всіх дівчат,

А тому, вважаєш, можеш

І на інших теж кричать?

Кажеш, в школі гарно вчився

І англійську добре знав,

От навіщо навіть паспорт

Ти сьогодні поміняв?

Всі ви банда знахабніла

Всім відомих кровопивць,

От за що вас ненавижу,

Всіх перевертнів і вбивць.

Бо нічого в вас святого,

Вам вершить би і хапать,

От чому туди ти рвешся –

Де ще можна грабувать. 12.13.1998 р.

ЯКБИ ТИ СОВІСТЬ МАВ

Якби ти совість, брате, мав

І поважав себе хоч трішки,

То "Волгу" б ти в колгосп свій здав,

А сам з людьми ходив би пішки.

Сам говорив, що рух – життя,

Чому б не жити й царювати,

Адже не дай Бог ще помреш,

Хто ж буде нами керувати?

18.10.1989 р.

НОВІ КАДРИ

Все нові і нові кадри

В нас штампує наш партком,

Підростають нові дами,

Що плюють на честь бігом.

І штампують тії кадри,

Щоб було для вас і нас,

І до всіх вони гасали,

Хто покаже руб чи бакс.

Все нові й нові красуні

Підростають, як гриби,

І до хлопців, як на свято

Вже біжать самі вони.

18.10.1989 р.

НА БІЛОМУ КОНІ

– Хто дав тобі такі права,

Що я – ніхто,а ти – глава?

Чом мушу кланятись тобі,

Бо ти на білому коні?

Чом мушу я тобі давать?

Я ж не гетера, і не б...дь!

18.10.1989 р.

ХРИСТОС ВОСКРЕС

Фея спустилася з небес:

Христос воскрес, Христос воскрес.

24.7.1999 р.

ВОРОШИЛОВСЬКІ СТРІЛКИ

Били ми білогвардійців,

Шляхтичів і куркулів,

Й захищали, як виходить,

Друзів ми від ворогів.

А тепер, мов над покійним,

Ми голосимо всі дні:

– Ой, які ж були лихі ми!

Ой, які ж були дурні!

Ну а ті головорізи –

Ворошиловські стрілки –

Та як звикли грабувати,

Так і грабили вони.

А тепер на роздоріжжі

Жебраками стоїмо,

І гукаємо:

– Подайте

Остолопу на вино!

От яка тачанка мчалась

По аулах і містах.

Слава, слава яничарам,

Хай боронить їх Алах!

19.10.1989 р.

ВЛАДА

Сиджу і думаю собі

Про нашу рідну владу:

– Чому її майже ніхто

Не любить і не радий?

І відповів мені мій внук:

– Вона, як тітка Аза,

Жуйку вже вп’яте обіця –

А не дала ні разу.

17.10.1989 р.

"ЩЕДРА" ВЛАДА

Не вірю я ні грама владі,

Бо для людей вона – як біль:

Як вас в в’язницю не посадить,

Посадить вас на хліб і сіль.

18.10.1989 р.

Поиск по сайту: