БЕЗХАТЧЕНКИ

Під лавкою бомжі і тарахтілки

Стоять весь день, щоб взять горілки.

Від "голоду" усі аж отупіли,

Що аж носи у бідних посиніли.

І язиком не можуть ворухнути:

Таке верзуть, аж гидко чути,

Понапиндючують всі брови –

Ждуть молока з‑під вражої корови.

Від "голоду" порозпухали морди,

І сунуть в лавку, як татарські орди,

Що ні пройти, ані пропхатись –

Й так від зарплати до зарплати.

А як ковтнуть ще того зілля –

Все забувають до похмілля,

І мать їх Бог, отих дітей,

Що визирають із дверей.

А покажіть ще їм червінця –

Вам цілуватимуть колінця,

І не бере їх ні холера,

А вип’ють – дай ще й кавалера.

Які ж вони, ці вдячні люди,

А ми ще їх буває гудим,

Кожна віддасть ще й... чебурашку

І все це – за єдину пляшку.

31.7.1991 р.

ОСІНЬ

Заспівала осінь

Сивими дощами

Над пожовклим полем,

Синіми лісами.

І заголосила

Мокрими вітрами,

В лісі,зачепившись

За сучок косами.

Так і я, Вкраїно,

Зачепивсь за тебе,

За твої руїни,

За веселе небо.

І ходжу – не знаю,

Що мені робити,

Чи втікать від тебе,

Чи бандитів бити?

Скрізь, куди не підеш,

Помирають діти,

Скрізь, куди не кинеш,

Щось у всіх болить.

Ой, ти, земле‑земле,

Україно‑мати,

Всіх достав Чорнобиль,

А Москва мовчить.

Скрізь, куди не підеш,

Стронцій і палладій

Хто мені підскаже,

Як нам далі жить?

Бо московській знаті

На народ начхати,

А мені ж ще треба

І діток ростить.

12.2.1991 р.

НАВІЩО БІДНИМ ТАНКИ?

– Чом багатим,ви пробачте,

Можна й танки всім держать?

– Бо ж навіщо бідним танки,

Як нема що захищать?

18.3.2008 р.

БОЖИЙ РАЙ

А ніч навколо, мов застигла,

І ні тобі – ні шість, ні – п’ять,

Травинки біссером покрила,

І ті, як зорі, теж горять.

І скрізь, куди не глянеш, – поле,

Покрите Місячним сріблом,

Яке всю ніч вас, ніби коле

Своєю ніжністю обнов.

Що навіть жаль на той стать біссер,

На ту неписану красу,

А ще коли з тобою мила

Держить розплетену косу.

І хочеться, щоб ніч ця Божа

У цьому Божому вбранні

В житті ніколи не кінчалась,

Як поцілунки, як пісні.

А ніч над полем розважалась,

Немов веселка над Дніпром,

І аж до ранку посміхалась,

Своїм жевріючим крилом.

А в лісі десь кричали сови,

А над ставком кричав бугай,

Й куди не глянеш – скрізь діброви,

Й куди не глянеш – Божий рай!

10.2.1998 р.

СВОЯ ПРИЇЛАСЬ

Наш Грицько не дурачок –

Любить файних жіночок.

Бо як гарна молодиця –

Є куди... і подивиться.

Ну а шеф – не теє слово –

Йому дайте, як корову,

Хай стара, аби доїлась,

Бо своя уже приїлась!

6.11.1995 р.

"УЗАКОНЕНІ ЗЛОЧИНЦІ"

І адвокати й судочинці –

То узаконені злочинці.

Бо ті те й знають – всіх грабують,

А верещать, що, мов, працюють.

Щоб всі були, як депутати,

То всіх давно б пора за грати.

Ну Бог вже з ним, що – баб гвалтують,

Навіщо ще й людей грабують?

30.9.2007 р.

Поиск по сайту: