БАБА ПРІСЬКА І ПЕРЕБУДОВА

Кругом перебудова

І де не глянь – кричать:

– Людям – свободу слова,

З чинушами кінчать!

– Сижу й борюсь з собою,–

Чиновник торохтить,–

Щоб витримать і вижить

Й хоч трохи ще пожить.

Воно було б простіше

З народом в світі жить,

Та ж клята баба Пріська

Навчилась говорить.

Газеток начиталась,

Наслухалась крамол

Й таке вже виробляє,

Хоч зразу в комсомол.

І телек зирить справно,

Побив би її грім,

Таким же став нестерпним

І дід її Охрім.

Як бачите, не просто

В вік гласності прожить,

Якщо вже й бабу Пріську

Нічим не зупинить.

– Щоб жив товариш Сталін,

Тут все було б окей,

І рот би не роззявила,–

Сказав парторг Євсей.

Щоб жив товариш Сталін,

Мовчав би й дід Охрім...

Я б дав йому карету,

Туди де місця всім.

Проте, ми ще побачим

Кому розквасять ніс,

Бо поки ж я при владі,–

Патякав комуніст. ‑

А партію не судять,

Вона завжди права!

Про що збагнуть не може

Та "світла" голова.

Нехай пройде ця буря,

Вгамується народ,

Тоді і бабі Прісці

Закриємо ми рот.

А то дійшло до того,

Щоб вам якийсь лайдак,

Начальнику Чукотки

Показував кулак

11.6.1988 р.

БАБА ПРІСЬКА В КОНТОРІ

– О, слава Богу, люди! – Сказала Пріська знов, –

Нарешті й я повірила, що в світі є любов.

Пішла я у контору і голові кажу:

– Я теж за перестройку, й мені давай козу.

А він нагнувсь до мене і мовив, як вві сні:

– Бери козу, корову, та тільки йди мерщій.

– Спасибі нашій владі – наїлись накінець, ‑

Сказала та в сільраді, беручи папірець.

А потім зупинилась й промовила вона:

– Давай ще і корову, ну що коза одна?

Потилицю почухав і мовив голова:

– Я бачу, ця по‑доброму не піде із двора.

Поглянув ще на неї й гукнув комірника:

– Візьми оцій бабульці ще випиши й бика.

– Ну а бика навіщо? І стала міркувать.

– Щоб йшла й не заважала всім людям працювать.

Не розгубилась бабка й сказала: – Ну, пока,

Приходьте, пригощу вас, як подою бика!

15.6.1988 р.

ПЕРЕБУДОВА

Похазяйнувала бабка

З тиждень, може два,

І знов про перестройку

Говорить голові.

А той відповідає:

– Нащо вона мені?–

Як в мене є вже вілла

І сам я на коні?

А ця перебудова

Призначена для тих,

В кого нема нічого,

Крім мрій і дум святих.

А я вже перестроївсь:

Трьохповерховий дім,

Новенька "Волга" й вілла

І псина – Чорний Бім.

А в тебе ні хатини,

Ні дачі, ні двора,

Ото ж перебудовуйсь

І не кричи, стара.

А будеш ще патякать,

Запам’ятай‑бо ти:

Слабенькі в мене нерви

Та сильні кулаки.

13.6.1988 р.

ЧЕБУРАШКА

Хоч старий ти, Чебурашка,

У відпуску не підеш,

Поки Лесю і Наташку

Так як треба... не приймеш.

Чи жінки попаганіли,

Чи то ти вже постарів?

Що на їх оті... красоти

Навіть й глянуть не хотів?

Чи можливо загордився,

Чи таким лінивим став?

Та поглянь на ті... тілеси –

І старий би заіржав...

15.6.2009 р.

Поиск по сайту: