МОЯ ПОЗИЦІЯ

Мені не було коли думать про себе,

Бо я будував комунізм,

І символів в мене більше, ніж треба,

Які зруйнував комуніст.

І хоч був я маленьким гвинтиком,

Але я завжди боровсь

Проти тих, хто варив ту кашу,

І підмішував в кашу кров.

9.3.2007 р.

НЕ ВІР НІКОМУ

Не злись ніколи в цьому світі,

А краще вічно посміхайсь,

Зривай в садку кохання квіти

І в їхніх посмішках купайсь.

І не хвали нікого в світі

Але нікого і не гудь,

Й про те, що в тебе кращі діти

Аніж у когось, теж забудь.

І будеш ти найкращим в світі,

Й про тебе скажуть: о, мужик!

Бо ще ніколи і нікого

Людей не красив злий язик.

Ми часом всі категоричні

Із діда – прадіда – дідів,

Але усі ми ідентичні –

І в цьому істина віків.

Пригляньтесь ближче до сусідів,

До доньок їх і небожів,

Тільки тупі і непрактичні

Чужих осуджують синів.

А якщо хочеш зле сказати,

Краще вщіпни себе за ніс,

Бо розум злий – він ще нікому

Добра і слави не приніс.

Отож, аби з вас не сміялись,

І вас в житті не мучив гріх,

То ж як судить чужих беретесь –

То придивіться до своїх.

21.9.2007 р.

НІЯК НЕ ПРОСНЕТЬСЯ

Народ і справді дурнуватий,

Бо захищає тих панів,

Що посадили всіх за грати

І всіх лишили без штанів.

А януковичі і гершки –

Одні й ті ж ланцюги ярма,

От тільки жаль, що людям й досі

Ніяк не дійде до ума.

1.9.2007 р.

МІГРЕНЬ

Якщо вам сказать відверто –

Не терплю я жидовні,

Від тих нових "українців"

Тільки й біди всі земні.

Бо хто ж ще, якщо відверто,

Держить впроголодь народ?

Він вам казочку розкаже,

І гони їм пару сот.

Ось, візьміть телепрограми,

Де концерт – там і Абрам,

І хоч тямить примітивно,

Та встигає тут і там.

Якщо кліп який поставить,

Так і знай,що цілий день

Буде йти по всіх каналах,

Наганяючи мігрень.

І якщо вже він вчепився

За канал або за трон,

Чорта з два він інших пустить,

Будь ти хоч Наполеон!

А чому? Хіба не ясно? –

Там де гроші – там – єврей:

Той – банкір, а той – бухгалтер,

Адвокат або старлей.

І виходить, вибачайте,

В нас держава вже жидів,

І до нас перебереться

Скоро весь вже Тель – Авів.

Бо вони вже захопили

Всі у нас грибні місця,

В них вже ринки і заводи,

Нам же – що спаде з кінця.

Всі вони вже – українці,

Всі на "ук" або на "о",

Той – Ткачук, той – Червоненко,

Ну а ми тоді є хто?

В них вже й діти на екранах

Десь з п’яти, семи, восьми,

Ну а ми, хіба дурніші?

То ж чому дрімаєм ми?

28.9.2007 р.

ПРАВИМ ФЛАНГОМ

Плюю на вас я і на ранги

Так само як і ви на нас,

І йду на вас я правим флангом –

За мною, мій робочий клас!

21.7.2007 р.

ТИ – КОМУНІСТ!

Ти – комуніст. Звучить це гордо,

Як Данко в горьківськім вірші.

Але скажи, скажи мені,

Чи люд той по душі тобі?

О, по душі! О, по душі!

Та тільки жаль, що ти до нього –

О, без душі, о, без душі!

5.5.1975 р.

Поиск по сайту: