МАТИ – МАЧУХА

Хто, скажи, в любов твою повірить,

І в люб’язний материнський світ,

Як діток своїх ти обкрадала,

Скільки я тебе вже знаю літ?

І від них завжди ховала правду:

Там не стань, а з тим не говори,

І по тюрмах їх селила справно,

Щоб жили, як їм накажеш ти.

Та зате всіх інших ти любила

І для них готовила обід,

А своїх світ за очі гонила,

Щоб вони забули про свій рід.

Я ж від них парканів не мурую

Й від чужих також не горожусь,

Бо їх болі як свої я чую

Й ними я гордився і горжусь.

Бо їх вчу я Неньку захищати,

А не всім служити, як верблюд

За гнилі консерви й шоколади –

Що із звалищ дурневі дадуть.

А тому і вчу, щоб знали мову,

Щоб своїх любили солов’їв,

І щоб посміхались нам діброви,

Так як Сонце в полі до гаїв.

2.9.1989 р.

ПОСМІХАЙСЯ І РАДІЙ!

Вийшов з дому, а назустріч

Йде сусідонька сумна,

Й так на мене жалюгідно

Подивилася вона,

Що не зміг пройти я мовчки

І сказав сусідці тій:

– Хочеш жить красиво й довго –

Посміхайся і радій.

– Як же можу я радіти, –

Та мені відповіла,–

Як у мене босі діти,

А на дворіі вже зима?

24.6.1989 р.

ТРУДОВИКИ

Колись від старості вмирали,

А зараз кажуть – від нудьги,

Бо хлопці навіть не дивились,

Кого вони у дім тягли.

Їм би ще жити й плуг тягати,

І це сьогодні знають – факт:

В одного сифиліс від праці,

В Петра від "трипера" – інфаркт.

Видно, немало потрудились

Ті славнозвісні бугаї,

Які на всіх підряд стрибали,

Коли шепталися гаї.

Видно, немало ті "трудились"

І повторяли знов і знов,

Бо якби менше ті трудились –

Не погубила б їх любов.

20.8.1989 р.

ЯКЩО ЛЮБИШ ВОЛЮ

Не заглядай в чужий ти двір,

Бо житимеш, як в клітці звір.

27.1.2003 р.

СУЦІЛЬНИЙ КРИМІНАЛ

Ви тільки лише придивіться,

Хто більше всіх у нас краде?

Невже хтось є, що може думать,

Що той, хто сіє і гребе?

А всі міністри, депутати –

То всі нещасні, всі бомжі,

Адже без дачі, без квартири –

Аж плакать хочеться мені!

А Президент розводить руки,

Оклад іще їм підніма,

А хто працює, як бульдозер.

Усім – зима, зима й зима.

Та це ж хіба, скажіть, не здирство?

Хіба це не голодомор?

Казать одне, робити інше –

Зробить так може тільки вор.

Та ви погляньте на ті ручки,

Та то ж – суцільний кримінал,

Бо хто ж довів людей до ручки,

Якщо не цей професіонал?

А люди де? Мовчать, телята,

Мовчить наш робітничий клас,

Тому кліщі оті пихаті

І смокчуть все, що можуть, з нас.

Усе гребуть, бо все їм мало,

А на народ їм всім – начхать,

А ви питаєте:

– Де сало,

Й чому заводи в нас стоять?

І ластівки не принесуть весни,

Як вкриють небо яструби.

8.9.1989 р. ‑2006 р

ХТО ТАКИЙ КОМУНІСТ?

– Хто такий комуніст?

– Це той, хто плодив підхалимів,

Це той, хто в невинних стріляв,

І з хижого лютого звіра –

Себе під ягня маскував.

10.91989 р.

Поиск по сайту: