РОЗДЯГАЮТЬСЯ БЕРЕЗКИ

Роздягаються березки,

Роздягаються дуби,

Всі готуються завчасно

До веселої зими.

Ось роздівсь вже клен і ясен,

Та вербички все тремтять,

Перший раз стрічають зиму,

І бояться, і... хотять.

26.9.1999 р.‑ 23.10.1999 р.

ЩОБ ЛЮБИЛО НАЧАЛЬСТВО

Якщо хочеш в нашім світі

Ти приматом жить –

То, звичайно, ти повинен

Менше говорить.

Бо воно – начальство наше –

Як тобі сказать –

Любить, аби ми, як риба

Всі могли мовчать.

Друге правило утям ти:

Шеф завжди правий,

Будь він тричі божевільний

І як пень тупий.

Ну а третє, пам’ятаєш,

Як казав Цушко,

Що якщо не Президент ти,

Значить ти – ніхто.

3.2.1999 р.‑13.7.2009 р.

ЛЮБИ ЛЮДЕЙ!

Краще вже усіх любити,

Ніж на всіх кричать,

Щоб тебе могли й підлеглі

Навіть величать.

3.2.1999 р.

НІКОЛИ НЕ ЗАГАДУЙ

Ким би ти не став би,

Як би не жилось,

Ніколи не загадуй,

Як хочеш, щоб збулось.

3.2.1999 р.

ДЕПУТАТ

Він доступний, як повія,

І слизький, немов слимак,

Від якого стервом віє;

І на вигадки мастак.

Їх зненацька не застанеш,

Пальця в рот їм не клади,

Бо відкусить того пальця –

Аж до самої... туди.

Їх зненацька не застанеш,

В них язик, як помело,

І обкрутить вас усіх він,

Не зарадить і село.

6.9.1998 р.

МОЯ ДУША

Моя душа, немов веселка,

А працьовита, як бджола,

І хоч ще поки не поет я,

Але здається – вже пора.

21.10.1998 р.

РЕКОРДСМЕН

В нас повії владу учать,

Як потрібно всім давать:

В яку дирку й скільки зразу

Можна їм сосисок пхать.

Ну а "Факти", чи не бридко?–

Переплюнули вже всіх:

Хто кого і скільки трахнув,

Й скільки зразу було їх?

Вже жінки, мов сучки стали,

Як же не любити їх?

В кого більший, в кого менший –

Всі все знають і про всіх.

Та, мабуть, усі рекорди

В нас побив би наш ЦК,

Аби виставили хрена

На Вкраїні Кравчука.

От до чого довели нас,

Дякувать прагматику,

Що люба за бакси гола

Пройде й по Хрещатику.

Що воно за світ віднині?

Маєш гроші, значить – пан,

А не маєш – будь хоч геній,

Сядь і соплі жуй, баран.

2.9.1998 р.

ОЦЕ ТАК ЕКОНОМІЯ!

– Вип’єм, хлопці, за начальство,–

Мовив злодій Сава, –

Що ми маємо горілку,

Й до горілки сало.

– А чому б пак за начальство? –

Ті заверещали...

– А тому, що копу світло

Вимкнуть наказало.

Бо якби горіли лампи,–

Буркнув той Григору,–

Як би ми тоді залізли

З вами у комору?

11.12.1988 р.

ТАКІ ПОРЯДКИ

Робітник у виконроба

Розчину прохає,

Треба десь йому з відро –

Ванна протікає.

– Ні не можу! – хоч убий,

Хтось побачить – клямка! –

Мовив тому виконроб

І губами плямка.

– Як не можна? – робітник

Аж скипів від гніву,–

Жартувати ти жартуй,

Тільки май же міру!

Та у вас же кожен день

Пропадають гори,–

Виконробу робітник

Сипонув докори.

– Так – то так воно, браток,

Тільки, що ти вдієш?

В нас хай краще пропаде –

А давать не смієш.

23.11.1976 р.

БРАК

Чому люди в нас робочі

Так часто бідують?

Бо як якісно щось зроблять –

Річ ту експортують.

А тому, що брак гоню я –

Вибачайте, друзі –

Бо ото тільки і всього

Лишиться в Союзі.

17.11.1976 р.

Поиск по сайту: