ЗНОВУ З’ЯВИЛИСЯ ПАНИ

Чомусь така журба і туга,

Мов після похорон душа.

Бо світ – бардак, а доля – шлюха,

В кишені жодного гроша.

Й куди підеш, кому жалітись,

Що вас обдерли, як сурка,

Де ті прокляті душогуби?

Кравчук сказав, що їх нема.

То де ж вони, куди поділись?

І хоч всі знають та мовчать,

І знов пани – куди не підеш –

Неначе змії – скрізь сичать.

А де ж вони, куди поділись?

Ніхто не знає, де вони,

А на частині шостій світу –

Знов появилися пани.

9.9.1992 р.

ЛЕВОВА КУМА

– Я не файна, ще й чумна,

А все ж – левова кума.

21.6.2000 р.

ПАВУКИ

Як все набридло й остогидло

І світ став просто навпаки,

Де світом править всяке бидло

І ненажери‑павуки.

Що все хапають і хапають,

Мов сотні літ зібрались жить,

Останню совість пропивають,

Пора по‑путінськи – мочить.

Де була честь – безчестя стало,

Де була гідність – сором, страх,

Зате усі молитись стали

Із автоматами в руках.

Все в цьому світі помінялось

І править в ньому блат і факс,

І всі служить синьйорам стали

З коротким ім’ям – Секс і Бакс.

29.3.2003 р.

ЯРМО

Втомивсь ще більше, як худоба,

Яка запряжена в ярмо,

І як би ви її не били –

А їй, пробачте, – все одно.

Боровся я проти бандитів,

І що добився? І це факт:

У них ген, гляньте, – форди, вілли,

В мене ж інсульт та ще й інфаркт.

11.9.1992 р.

ЗВІДКИ БОЛЯЧКИ?

Всі стали коханок, коханців мінять,

Неначе хірург рукавички,

Немов кінець світу наступить, от‑от

Спішать мужички й молодички.

Не знаю, чи вірно всі роблять, чи ні?

Судить я про це не беруся,

А потім питають:

– І звідки той СНІД,

І звідки болячки беруться?

22.4.2003 р.

АВРОРА

Роки ідуть, хмарки пливуть,

А ти на кухні крутишся,

А я чогось все жду – як ждав,

Мов має щось відбутися.

І так же само, як і вчора,

Хтось обікрав в селі когось,

І войовнича та ж Аврора,

З якої зло все почалось.

І ті ж листочки на березках,

Немов мої останні дні,

І Місяць так, як і раніше,

Всю ніч, як сторож у вікні.

Роки ідуть, хмарки пливуть

Й куди не гляньте – витрішки.

А люди новий постріл ждуть.

Невже вона не вистрілить?

11.1.2000 р.

Я ВІРЮ В УКРАЇНУ

Я не вірю, що знову настане негода

І що небо захмариться знов,

І хоч в серці моєму тривога –

Але вірю в порядність, в любов.

Бо я знаю – любов не зникає,

Де любов – там вершина всіх благ.

Але величі ті досягають –

В кого є власний гімн і свій стяг.

Бо де стяг, де є гімн – там і сила,

Там і слава, могутність і честь!

І хоч нам ще викручують крила –

Та Вкраїна була, буде, є!

Я не вірю, що в підлості вічність

І що зникне безслідно наш гнів,

То ж нехай шахраї пам’ятають,

За що люди не терплять панів.

21.3.2000 р.

ПЕРШИЙ СОРТ

Той, хто любить секс і спорт,

То людина – перший сорт.

28.1.2006 р.

Поиск по сайту: