Які способи типових ампутацій за видом розсічення м'яких тканин розрізняють?

Задача № 2

До лікаря - ортопеда-травматолога на поліклінічний прийом звернувся хворий М., 48 років, зі скаргами на біль у лівій стопі, наявність гнійної рани п'ятки, неможливість навантажувати ногу. У зв'язку з цим чоловік ходить на милицях.

Вважає себе хворим близько 10 років, коли вперше з'явилися біль, припухлість у ділянці заднього відділу лівої стопи, що супроводжуються значним підвищенням температури, загальним нездужанням.

Через місяць після початку захворювання виникла нориця.

На рентгенограмі в тілі п'яткової стопи виявлене велике вогнище деструкції. Був установлений діагноз -остеомієліт п'яткової кістки, норицева форма. Тричі оперований, але ліквідувати запальний процес так і не вдалося. За останні 3 роки стан хворого прогресивно погіршувався. На підошовній поверхні стопи на місці нориці є велика виразка з гнійним виділенням. Усі спроби ліквідувати виразку виявилися безуспішними. У сечі постійно визначалися наявність білка, що говорить про амілоїдоз.

У зв'язку з цим хворий неодноразово звертався до лікарів з проханням про ампутацію.

З огляду на неефективність лікування запального процесу, тривалість захворювання, а також неможливість користатися кінцівкою було вирішено зробити ампутацію.

Питання:

Які показання до ампутації є в даного хворого?

Яким способом найбільше доцільно провести ампутацію?

3. Який рівень ампутації в даному випадку є найбільш доціль­ним з погляду раціонального протезування?

Задача № 3

Хворий І., 49 років, госпіталізований до клініки травматології й ортопедії зі скаргами на біль у культі правої гомілки, наявність незагоєної рани, неможливість користуватися протезом.

Анамнез захворювання. 17 років тому потрапив під колеса залізничного вагона. У районній лікарні за первинними показаннями була зроблена ампутація гомілки на рівні верхньої третини. Через 5 місяців після операції став користуватися протезом. Три роки тому зауважив, що кукса до вечора сильно набрякає, незабаром виникла мацерація шкіри на її опорній поверхні, а потім - трофічна виразка, що не піддається консервативному лікуванню.

Об'єктивно. Кукса правої гомілки довжиною до 7 см, набрякла, шкірні покриви із синюшним відтінком. На опорній поверхні кукси є трофічна виразка розміром 6х8 см із рясними гнійними виділеннями, що має неприємний запах.

На рентгенограмі кукси – обпил великогомілкової кістки нерівний, вогнища деструкції кісткової тканини, видний кільцеподібний крайовий секвестр, періостальні нашарування протягом 3-4 см.

Питання:

Поиск по сайту: