Теория поведения потребителя М. Фридмена

Теория потребления М. Фридмена, как и теория жизненного цикла, основывается на концепции поведения потребителя И. Фишера. Все эти теории исходят из того, что потребление зависит не только от текущего дохода. По концепции Ф. Модильяни динамику дохода можно предвидеть на протяжении всей жизни человека. А Фридмен для объяснения поведения потребителя предложил гипотезу постоянного дохода.

Содержание этой гипотезы заключается в том, что уровень доходов субъектов хозяйствования подлежит колебаниям в результате воздействия на них как постоянных (долговременных), так и случайных (одноразовых или временных) факторов. Например, работники сельского хозяйства, занимающиеся выращиванием овощей, получили в текущем году значительно меньше среднего уровня дохода. Причиной этого стали непредсказуемы заморозки. Это уменьшение дохода является явлением временным. А, например, получение высшего образования или высокой квалификации - это постоянный (долгосрочный) фактор, который влияет на уровень дохода.

Теория М. Фридмена рассматривает обе составляющие текущего дохода (D) – постоянный доход (D^P) и временный (D^V):

(7.19)

Постоянный доход (D^P) в этой модели - это средний доход, а временный - случайное отклонение дохода от его среднего уровня.

Автор этой теории считает, что потребление зависит, прежде всего, от постоянного дохода, поскольку займы и сбережения потребители используют для того, чтобы нивелировать колебания временного дохода. Это означает, что рост реальной заработной платы вдвое вызывает рост потребления в течение всего периода действия этого фактора тоже вдвое. А, примером, получение наследства формирует иное поведение, поскольку такая форма дохода является одноразовой, имеет случайный характер и требует распределения его на всю жизнь. Сказанное выше означает, что потребители свой ​​постоянный доход тратят, а большую часть временного дохода - экономят. В связи с этим функция потребления в модели М. Фридмена модифицируется, приобретая такой вид:

(7.20)

где – константа.

Это уравнение показывает, что объем потребления прямо пропорционален постоянному доходу.

Сопоставим эту модель с моделью Кейнса. Для этого надо определить в модели Фридмена среднюю склонность к потреблению: разделить обе части функции потребления на D, получим:

(7.21)

Как видно, средняя склонность к потреблению формируется отношением постоянного дохода (D^P) к текущему доходу (D). Если текущий доход временно возрастает, то APC временно уменьшается, и наоборот.

В своей концепции М. Фридмен приходит к выводу, что на колебания средней склонности к потреблению влияют изменения как постоянного (D^P), так и временного (D^V) доходов. И если все колебания были вызваны изменениями постоянного дохода, то в разных семьях величина APC была бы одинаковой. Но поскольку колебания дохода испытывают на себе влияние и временных изменений, то семьи с высшим временным доходом далеко не всегда достигают высокого уровня потребления, пропорционального роста D^V. Последнее обстоятельство создает ложное представление о том, что семьи с высоким доходом, как правило, имеют низкую среднюю склонность к потреблению.

Рассматривая динамику доходов в долгосрочном периоде, Фридмен сделал вывод, что колебания доходов из года в год происходит вследствие колебаний временного дохода. И поэтому годы высокого уровня временного дохода характеризуются низкой средней склонностью к потреблению. То есть колебания АРС присущи краткосрочному периоду и является следствием колебаний временного дохода.

В долгосрочном периоде колебания АРС является следствием изменений постоянного дохода и поэтому для длительного промежутка времени (10 лет и более) АРС = const.

Подводя итог анализа различных теорий потребления, следует отметить, что:

а) проблема потребления - сложная, противоречивая и по разному проявляет себя в кратко-и долгосрочном периодах;

б) в краткосрочном периоде текущий доход выступает главным фактором, определяющим объем потребления; АРС уменьшается по мере роста дохода, и наоборот (Дж.М. Кейнс);

в) в долгосрочном периоде уровень потребления определяет не только текущий доход, а накопленное богатство, ожидаемый доход в будущем и т.д.. (И. Фишер, Ф. Модильяни);

г) колебания дохода могут быть обусловлены как постоянными, так и временными изменениями. На объем потребления в долгосрочном периоде влияние изменения постоянного дохода (М. Фридмен).

Тести

1. Якщо домогосподарства не витрачають весь свій дохід на споживання та не вкладають невикористану суму грошей в банк, то вони:

а) заощаджують, але не інвестують;

б) не заощаджують і не інвестують;

в) інвестують, але не заощаджують;

г) заощаджують і інвестують;

д) нема правильної відповіді.

2. Якщо дохід після оподаткування домогосподарств країни зменшується, то за незмінних іншиї умов:

а) зменшуються і споживчі витрати, і заощадження;

б) споживчі витрати зменшуються, а заощадження збільшуються;

в) споживчі витрати збільшуються, а заощадження зменшуються;

г) збільшуються і споживчі витрати, і заощадження;

д) споживається весь дохід, заощадження дорівнюють нулю.

3. Макроекономічні теорії стверджують, що обсяг споживчих витрат домогосподарств всієї країни залежить насамперед від:

а) рівня національного доходу;

б) темпів приросту пропозиції грошей;

в) віку членів сімей;

г) місця проживання споживачів;

д) рівня особистих доходів після оподаткування.

4. Гранична схильність до споживання дорівнює:

а) відношенню приросту доходу до приросту заощаджень;

б) відношенню заощаджень до доходу;

в) приросту споживацьких витрат на одиницю при-росту доходу в розпорядженні;

г) похідній функції споживання.

5. Зв’язок між граничною схильністю до споживання і заощадження:

а) полягає в тому, що їх сума дорівнює 1;

б) відношення між ними характеризують середню схильність до споживання;

в) їх сума дорівнює 0.

г) їх різниця формує величину доходу після оподаткування.

6. Сукупні витрати дорівнюють сумі:

а) доходу та інвестицій;

б) заощаджень і споживання;

в) споживання і доходу;

г) інвестицій і споживання.

7. Якщо при збільшенні доходу з 100 до 140 млрд грн спожи-вання зросло з 50 до 80 млрд грн, то гранична схильність до споживання:

а) дорівнює 0,75;

б) дорівнює 1,33;

в) зменшилася з 50 до 40;

г) збільшилася з 0,19 до 0,25.

8. Значення «порогового рівня» функції індивідуального спожи-вання – це точка, в якій:

а) заощадження дорівнює доходу;

б) дохід дорівнює споживанню;

в) заощадження дорівнює споживанню;

г) споживання дорівнює інвестиціям;

д) гранична схильність до споживання дорівнює 1.

9. Точка нульового заощадження на графіку показує величину:

а) заощаджень, що дорівнює обсягу інвестицій;

б) заощаджень, що дорівнює обсягу споживання;

в) граничної схильності до споживання, що дорівнює 1;

г) доходу, що дорівнює обсягу споживання;

д) немає правильної відповіді.

10. Особисті заощадження – це:

а) загальна сума всіх активів домогосподарства;

б) загальна сума всіх активів домогосподарства за відніманням суми його зобов’язань;

в) частина використовуваного доходу домогосподарства, не витрачена на споживання;

г) сума фінансових активів домогосподарства;

д) немає правильної відповіді.

Запитання і навчальні завдання

1. Поясніть зміст макроекономічної категорії «багатство».

а) Як воно впливає на поведінку домогосподарств щодо споживання та заощадження?

б) Якщо накопичине багатство домогосподарств велике, то це як відобразиться на графіках споживання та заощаджень?

2. Поясніть, яку залежність показує графік:

а) споживання;

б) заощаджень.

3. Поясніть, як вплинуть на графік споживання і заощаджень та-кі чинники:

а) зниження кількості державних облігацій у споживачів;

б) загроза обмеженої війни, що приводить до очікування населенням дефіциту товарів тривалого користування;

в) різке падіння курсу акцій;

г) збільшення темпів зростання населення;

д) повідомлення про скорочення розмірів виплат за програмою соціального забезпечення;

е) очікування, що протягом майбутнього десятиріччя зберігати-меться помірна інфляція;

є) скорочення індекса цін на 8%.

4. Заповніть таблицю (млрд грн).

а) побудуйте графіки споживання і заощаджень;

б) визначте пороговий рівень доходу. Як домогосподарства витрачають заощадження за мінімального рівня доходу?

в) в умовах зростання доходу частина сукупного доходу, що йде на споживання, скорочується, а частина, що йде на заощадження,
збільшується. Поясніть, у тому числі за допомогою графіка, як МРС і МРS можуть залишатися незмінними при різних рівнях доходу.

5. Припустимо, що лінійне рівняння споживання С = 40 + 0, 8D_і, дохід (D_і) дорівнює 400 млрд грн. Визначте:

а) граничну схильність до споживання;

б) граничну схильність до заощаджень;

в) рівень споживання;

г) середню схильність до споживання;

д) рівень заощаджень;

е) середню схильність до заощаджень.

6. Функція споживання С = 100 + 0,9D_i, де D_i – дохід у розпо-рядженні (таблиця):

Необхідно розрахувати:

а) споживацькі витрати і заощадження за даних значень доходу у розпорядженні домогосподарств;

б) граничну схильність до споживання і заощадження;

в) мультиплікатор витрат.

г) рівень овтономного споживання.

Додаткові задачі та питання для самоконтролю

1. а) Чим відрізняються функції споживання, запропоновані Дж.Кейнсом та С.Кузнецем?

б) Що характеризує множник у моделі споживання І.Фішера?

в) Задайте рівняння міжчасового бюджетного обмеження споживання домогосподарств, запропоноване І.Фішером;

г) Що означає точка М на графіку споживання домогосподарств у різному віці свого життя (рис.7.5)?

д) Поясніть елементи вукупної функції споживання Ф.Модильяні (формула 7.17).

2. а) Як розрізнити середню і граничну схильності до споживання?

б) Чому сума граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощаджень дорівнює одиниці?

в) Які основні чинники визна-чають графіки споживання і заощаджень, рівень вашого споживання?

3. Лінійні рівняння для графіків споживання і заощаджень:

С = а + bN_i і S = – a + (1 – b) N_i,

де С, S, N_i – споживання, заощадження і національний дохід (млрд грн). Постійна «а» визначає зміщення кривої по вертикалі, а «b» – нахил графіка споживання. Економіка характеризується такими данними:

Використайте ці дані таблиці та наведені рівняння для отримання значень споживання і заощаджень.

Яке економічне значення мають коефіцієнти а, b, (1 – b)?

Рекомендована лiтература

[ 1, с. 143-178; 3, с. 114-121; 6, с. 75-102; 9, с. 118-142; 13, с. 88-96]

Содержательный модуль 8. ЧАСТНЫЕ ИНВЕСТИЦИИ

Поиск по сайту: