Основні терміни. Свідомість – специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов’язаний із пізнанням, яке робить відомим (свідомим)

Свідомість – специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов’язаний із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що набуває предметно-мовної форми знання.

Ідеальне – філософська категорія для позначення нематеріальної, суб’єктивно-духовної природи свідомості, це образ об’єктивної реальності в формах діяльності людини, в формах її свідомості і волі.

Відображення – властивість матеріальних об’єктів змінюватися під впливом взаємодії між собою і зберігати зміни, які виникають, у специфічних формах: знаках, відбитках, структурних перетвореннях тощо.

Самосвідомість – усвідомлення індивідом своєї природної, інтелектуально-духовної, особистісної специфіки, національної і професійної приналежності, місця в системі суспільному виробництва і суспільних відносин. Специфіка самосвідомості полягає в тому, що вона виражає сутність внутрішнього світу особистості, опосередковане відношення суб’єкта до об’єктивного світу через безпосереднє відношення до самого себе.

Суспільна свідомість – духовна сторона історичного процесу, не просто сукупність індивідуальних свідомостей, а цілісне духовне явище, що має певну внутрішню структуру і включає різноманітні рівні (теоретичну і повсякденну свідомість, ідеологію і суспільну психологію) і форми свідомості (політичну і правову свідомість, мораль, релігію, мистецтво, філософію, науку).

Мислення –інформаційна діяльність, яка за допомогою абстрагування, міркувань і типізації даних про світ явищ розкриває їх необхідні зв’язки, закономірності, тенд енції розвитку. Мислення виходить за межі емпіричного споглядання, пов’язане з моделюванням можливих ситуацій і тому здатне до планування дій та передбачення їх наслідків.

Розсудок і Розум – дві основні стадії пізнання: на першій об’єкти розкладаються на складові частини, сторони, моменти для їх детального освоєння; на другій вони об’єднуються, систематизуються на основі певного принципу.

Мова – суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам’яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної мови, це матеріальна форма здійснення процесу мислення.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Проаналізуйте роль несвідомого в природі людини, використавши наведені міркування сучасного філософа В.А.Канке (Канке В.А. Философия: Учебное пособие для студентов выс­ших и средних специальных учебных заведений.— М.: Логос, 2001. — С. 137–138): «Головна ідея Фрейда була досить простою: людина – істота еротична. Глибинна сутність людини – сексуальний потяг – лібідо (пізніше Фрейд буде багато розмірковувати про два головних інстинкту – ерос та інстинкт смерті – танатос). Цей потяг приходить у конфлікт зі свідомістю, яка змушена реагувати на оточуюче соціальне середовище з його численними заборонами. Сексуальні потяги витискуються зі свідомості, вони стають несвідомими, виявляючись у сновидіннях, в різноманітних нераціональних діях, в неврозах. Шлях позбутися від неврозів – це аналіз психіки, спочатку виявляють несвідоме (це робить кваліфікований лікар-психіатр), а потім, якщо пацієнт здатний на це, несвідоме переводиться у свідомість. Воно перестаю існувати, зникає джерело хворобливих неврозів. Але ніхто і ніколи не позбавить людину від несвідомого повністю, тому що у своїх підвалинах людина є істота не свідома, а несвідома. Домінує саме останнє. Так вважать фрейдисти. Далеко не всі з ними згодні».

2. З’ясуйте, яку роль відіграє в житті людини мова?

3. Що означає “мислити абстрактно” і “мислити конкретно”?

4. Обґрунтуйте твердження Гегеля, що “істиною свідомості є самосвідомість” (Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. – Т. 3. Феноменология духа. – М.: Мысль, 1977. – С. 233).

5. Чи може сформуватися свідомість у сліпоглухонімих дітей, якщо сформувати у них навички предметно-практичної діяльності?

6. Чим відрізняється мова жестів від вербальної мови?

7. Обґрунтуйте твердження Канта: “Якщо з емпіричного пізнання виключити будь яке мислення (через категорії), то не залишиться ніякого знання про той чи інший предмет, тому що за допомогою лише одних наочних уявлень ніщо не осмислюється...” (Кант И. Критика чистого разума. – СПб., 1993. – С.188-189).

Поиск по сайту: