АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Релігії Стародавнього Китаю

Читайте также:
  1. Боротьба Хунського Китаю проти хунну в ІІІ– ІІ століттях до н. е.
  2. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
  3. ЗМ 1.: Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії
  4. Історичні типи та форми релігії
  5. Китаю та Великого Степу
  6. Л. Фейєрбах - дослідник релігії.
  7. Наукові парки Китаю
  8. Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
  9. Основні елементи та структура релігії
  10. Подчинение хунну Китаю
  11. Політика держави щодо релігії та церкви у роки незалежності.
  12. ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ МИСЛИТЕЛІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Етнічні релігії Стародавнього Китаю конфуціанство та даосизм є не лише релігійними, а й етико-політичними вченнями. Виникають на основі чітко сформованих уявлень про Небо, анімістичних та фетишистських уявлень про духів та душі предків. У релігійному культі домінували зовнішні дії, зумовлені звичаями та традиціями, не існувало духовенства, богословів і священного писання.

В основі конфуціанства – відносини людини, держави, суспільства, які є чітко визначеними та непорушними. Людина повинна пізнавати існуючий лад і суворо дотримуватися встановлених порядків, держава – забезпечувати існуючий лад, тому вона є вищою від особи. Релігія має утверджувати та підтримувати існуючий порядок за допомогою вчення «про імена», згідно з яким кожен повинен бути тим, ким він є за своїм суспільним становищем, а кожна соціальна група має лі (норми поведінки) і поважає предків. Очолювати державу можуть лише мудрі люди, які особистим прикладом виховують підлеглих. Правителі мають право «виправляти імена», ставити кожного на його місце у суспільстві.

Основою суспільних відносин оголошується гуманність (жень), яка впроваджується через низку принципів: сяо (повага до батьків), ті (повага до старших за віком та вищих за суспільним становищем), чжун (вірність, відданість), шу (прощення), лі (доброчесність), чжі (знання), юн (хоробрість), гун (шанобливість), куань (великодушність), сінь (вірність), мінь (кмітливість), чуй (доброта).

Конфуціанська проповідь покори, дотримання суспільної ієрархії сприяли перетворенню його на офіційну ідеологію феодального Китаю.

Одночасно з конфуціанством у другій половині І тис. до н.е. виникає й даосизм, заснований мудрецем Лао-цзи та викладений у трактаті «Дао де цзин». Даосизм базується на ідеї підкорення людини не Небу, а вимогам всезагального закону дао.

Дао не персоніфікується, є першопочатком та регулятором усього існуючого, з нього все починається і все ним закінчується. Дао присутнє всюди, але не вичерпується нічим одиничним, не пізнається раціонально і не виражається словами. Він є всезагальним законом природи, джерелом та метою як матеріального, так і духовного буття. Дао непізнаване для людини, людина лише відчуває його вияви, пізнання дао доступне лише самому дао. Мислителі розкривають сутність дао для людей, тому люди мусять пізнати його вимоги й жити відповідно до них, що забезпечить добробут і людини, і держави.

Шлях пізнання дао лежить через наслідки його дій, виявляється через поняття де – доброчесність. Наявність доброчесності – ознака дії дао, оскільки лише доброчесний виконує закон дао. Завдяки пізнанню дао відбувається повернення людини до світової гармонії, злиття з природою. Порушення гармонії призводить до порушень у існуванні речей та явищ природи (посухи, повені, град, землетруси тощо) або до порушень суспільного порядку (несправедливість, насилля, беззаконня тощо). Для усунення цих порушень необхідна дія дао, втручання людини є неприпустим, вона має бути пасивною, бездіяльною, віддаватися у владу стихійного розвитку подій. Тому одними з найважливіших принципів даосизму є «цзи жань» (самоприродність, спонтанність) та «увей» (недіяння). Перший пов’язаний із такою властивістю дао, як абсолютна свобода, оскільки дао ні від чого не залежить і підкоряється лише власній природі, тому необхідною є така поведінка, яка узгоджується у мікрокосмі з дао людини, а у макрокосмі – з дао Всесвіту. Другий принцип – «увей» – вимагає «слідувати речам», оскільки всі вони рівняться між собою. Мудрець не має пристрасті та переваг, однак сприймає і вельможу, й раба, поєднується з Вічністю і не сумує ні за життям, ні за смертю. оскільки розуміє, що вони є природними та неминучими. Будь-яка дія, що суперечить дао, призводить до невдачі та загибелі. Під впливом буддизму принцип «увей» перетворився на вимогу відмови від активної зовнішньої діяльності.

Вищим божеством даосизму вважається нефритовий імператор Юй-хуан, який мав земне походження, прожив довге життя, потім добровільно залишив престол, став пустельником (що дуже схвалюється даосизмом) і допомагав людям, а потім перетворився на нефритового імператора, володаря раю та пекла, який слідкує за дотриманням справедливості, чинить посмертний суд.

Також у даосизмі шанується богиня Західного неба Сіван-му, яка проживає у горах Куньлунь, на самому краю світу. Вона власницею персикових садів, що плодоносять раз на три тисячі років. Це – плоди безсмертя, також безсмертними є всі мешканці палацу Сіван-му. У Сіван-му та її чоловіка, князя Сходу Дун Ванчун-яна раз на рік збираються боги, щоб поласувати персиками безсмертя.

Даосизм – одна з небагатьох релігій, де ідея безсмертя та вічної молодості отримує надзвичайне значення, адже людини є об’єктом дії 33 тисяч духів. Цю дію варто скеровувати на довголіття, для чого використовуються замовляння, легенди, талісмани, ворожіння, спеціальні духовні та фізичні практики, системи дихання й харчування. Найважливішим методом досягнення безсмертя вважалася алхімія, що поділялася на зовнішню (заснована на вірі в можливість створення еліксиру безсмертя) та внутрішню, яка базувалася на тезі про подібність мікро- і макрокосму, людського тіла й Всесвіту, тому людина здатна створити еліксир безсмертя у своєму власному тілі з його соків та тонких енергій (ці, цзин, шень) шляхом психофізичних вправ і споглядання. Існує ціла низка безсмертних святих, яким були відомі магічні засоби безсмертя, таємні формули та заклинання.

Даоське духівництво поділялося на дві категорії: вища – монахи, які жили при великих монастирях, мали гарну освіту і все життя присвятили медитації й навчанню. Вони були вегетаріанцями, приймали обітницю безшлюбності, відрізнялися від мирян зовнішнім виглядом. Друга категорія – монахи-практики, після навчання в монастирі, поверталися до мирян, виконували певні обряди, мали родини, жили як звичайні люди.

Даосизм розробив десять доброчинностей, які виражають звичаї та традиції патріархальної китайської общини: обов’язок сина, вірність старшим, любов, терпіння, утримання від злих вчинків, самопожертва, розведення тварин і висадка рослин, будівництво доріг й колодязів, просвіта нерозумних, читання священних книг, дотримання церемоній.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)