АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Історія мистецтва суперечок

Читайте также:
  1. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  2. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.
  3. Візуальні та інформаційні мистецтва: гіперреалізм, концептуалізм, бодіарт, лендарт та ін.
  4. Вопрос№16: Розвиток архітектури містобудування та образотворчого мистецтва в XIV - першій половині XVII ст.
  5. Вопрос№17: Національні особливості розвитку українського музичного та театрального мистецтва в XIV - першій половині XVII ст.
  6. Вопрос№24: Характерні риси розвитку театрального мистецтва і музичної культури українського народу в другій половині XVII - XVIII ст.
  7. Головні елементи українського військового мистецтва, сформовані у війнах княжих часів
  8. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  9. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  10. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  11. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  12. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Ще у стародавніх мислителів дискусії, диспути розглядались як засіб не тільки спілкування, а й розвитку знання. Велика увага суперечкам приділялась ще в Стародавніх Індії та Китаї. Індійські логіки (школи ньяя, вайшешика, нав’я-ньяя) високо цінували такі риси учасника дискусії як уміння знайти помилки в міркуваннях, швидко схопити висловлене опонентами, вникати в сутність думки, зберігати під час суперечок присутність духу, не нервувати, не допускати грубощів стосовно до опонента. В Китаї мистецтво суперечки розвивалося переважно в межах моїзму (школа мін цзя), представники якого основну увагу зосереджували на пошуках джерел достовірних міркувань.

В Античності (Стародавня Греція та Рим) мистецтво полеміки високо цінувалось. Уміння доводити свою правоту, здобувати прихильників у процесі обговорення державних, судових та інших справ стало невід’ємною складовою полісної демократії. Філософи Стародавньої Греції звернули увагу на те, що знання, отриманні та засвоєні в результаті відстоювання різних поглядів, набагато міцніші. Спосіб ведення діалогу окреслив давньогрецький софіст (учитель мудрості) Протагор, якому приписують твір «Мистецтво суперечки». Великий майстер діалогу Сократ виробив низку загальних прийомів руху думки в процесі полеміки, вимагав перевірки та доведення кожного висунутого положення, кожної тези. Узагальнивши досвід Сократа, його учень Платон представив діалектику як метод аналізу і синтезу понять, як рух думки від багатоманітних конкретних значень до загальних понять-ідей. Засновник формальної логіки Арістотель у творах «Аналітика», «Категорії», «Риторика» навів чимало схем, прийомів і методик організації суперечки.

У Середньовіччі релігійний догматизм і консерватизм патріархальних відносин тлумачив суперечку як інструмент пізнання. Вершиною середньовічної діалектики (як методу мислення) стали праці П. Абеляра, особливо праця «Так і ні». Для науки епохи Відродження характерне надання дискусії наукового спрямування, розуміння ролі розуму і досвіду в пізнанні (діалоги Г. Галілея, Дж. Бруно, Б. Телезіо, Т. Кампанелли). Великий внесок у теорію суперечок внесли Дж. Берклі, Д. Юм, Д. Дідро, І. Кант. У XVII–XVIII століттях структура полеміки переглядається. Вимога обґрунтованості тепер розповсюджується не лише на предмет обговорення, але й на посиланням на авторитети. В ХХ ст. найбільш поширеною стає наукова полеміка. Дискусії щодо квантової природи фізичної реальності, форм руху матерії, рефлекторний характер психічної діяльності та інших проблем подали взірці продуктивних суперечок та їх роль і місце в суспільному прогресі.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)