|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розмежування пластів
Проектування конструкції свердловин. Проектування конструкції свердловини здійснюється на основі суміщеного графіку тисків і передбачає визначення кількості обсад-них колон для несумісних зон буріння, глибини спуску колон і їх розмірів та висоти підйому тампонажного розчину в заколонному просторі. Суміщений графік тисків (рис.4.10) будується на основі розрахованих еквівалентів градієнта пластового (перового) тиску () і тиску гідророзриву (поглинання) С ) для кожного літологічного підрозділу за формулами
Рис.4.10. Суміщений графік тисків: 1-19; 20-38 - Ліни градієнтів пластового тиску і тиску гідророзриву; заштриховані області відповідають зонам зі сумісними умовами буріння
де і — пластовий тиск і тиск гідророзриву, Па; — густина прісної води, кг/м3; — прискорення вільного падіння, м/с2; Н — глибина, на якій визначається тиск, м. При відсутності промислових даних тиск гідророзриву визначається за формулами: = 0.0083Я + (0,665 + 1,0) ; = 0,87
де — тиск порід на глибині Н, МПа; — середньозважена густина порід, кг/м3; — коефіцієнт Пуассона. Для розрахунку приймається значення менше із визначених за цими формулами. Тиск поглинання приймається на основі промислових даних, а при їх відсутності визначається зі співвідношення = (0,75...0,95) На побудованому суміщеному графіку межі зміни еквівалентів тисків бурового розчину є глибинами спуску обсадних колон (рис. 4.10). Розміри обсадних колон і доліт вибираються знизу вверх, починаючи з експлуатаційної колони, діаметр якої визначається замовником. Мінімально необхідний радіальний зазор між муфтою обсадної колони і стінкою свердловини вибирають із врахуванням жорсткості колони, глибини її спуску, викривлення стовбура і стійкості стінок свердловини та інших факторів. Для вертикальних свердловин приймаються такі радіальні зазори:
Зовнішній діаметр обсадноі колони, Радіальний зазор, мм мм 114; 127; 140; 146 10-15 168; 178; 194 15-20 219;245 20-25 273;299 25-35 324:340:351 35-45 377:406:426 45-50
Висота підйому тампонажного розчину в затрубному просторі визначається на основі діючих методик та інструкцій. З'єднання обсадних труб. Обсадні труби для кріплення нафтових і газових свердловин з'єднуються між собою за допомогою нарізних (ГОСТ 632-80) і зварних (ТУ 14-3-1599-88, ТУ 14-3-1068-88) з'єднань (табл. 4.26, 4.27). В нарізних з'єднаннях використовуєься різьба трикутного і трапецеподібного профілю. Розрахунок обсадних колон проводиться, виходячи з максимальних значень надлишкових зовнішніх і внутрішніх тисків, а також з осьових навантажень, що діють на обсадну колону на різних стадіях (під час буріння, випробування, експлуатації, ремонту свердловин). Розрахунок експлуатаційних обсадних колон для нафтових свердловин. Внутрішній тиск в свердловині у період введення її в експлуатацію при закритому усті (рис. 4.11,а, тиск на гирлі > 0) визначається за формулою при 0 , (45) де - пластовий тиск на глибині мПа; - густина рідини в колоні, кг/м3; z, -відстань від гирла свердловини до розрахункового перерізу і башмака колони, м.
Розрахунок колон нафтових свердловин при виклику припливу, випробуванні на герметичність зниженням рівня рідини і при закінченні експлуатації (рис.4.11, б, в) проводиться за формулами
= 0 при = КГ6 при (4.6)
де Н - відстань від гирла до рівня рідини в колоні, м.
Рис.4.11. Схеми положення рівнів в нафтових (а - в), газових (г) і газорідинних (д) свердловинах
Внутрішній тиск в колоні на глибині z при виконанні робіт, які пов'язані з нагнітанням рідини в свердловину (інтенсифікація, гідророзрив, ремонтні роботи і інші), знаходиться за формулою
при (4.7)
де - відстань від гирла до перерізу, в якому рідина, що нагнітається, виходить із колони, м; - пластовий тиск на глибині , МПа; - додатковий тиск для забезпечення
виходу рідини з колони при закачуванні, МПа; - втрати тиску на тертя при русі рідини в колоні, МПа. Тиск визначають на довжині - при 0 ; = 0 (4.8) Тиск на гирлі при = 0
= + (4.9) де тиск визначають на довжині У незацементованій зоні зовнішній тиск на колону на відрізку від гирла до рівня цементу шукають за формулою = 10ID"6 при 0 де - густина бурового розчину за колоною, кг/м3; h - відстань від гирла до рівня цементного розчину, м. У зацементованій зоні в інтервалі, який закріплений попередньою колоною, зовнішній тиск визначається за тиском стовпа бурового розчину і гідростатичним тиском стовпа води з густиною = 1,1 • 103 кг/м3:
= 10-6 при (4.10)
де - відстань від гирла до башмака попередньої колони, м. У зацементованій зоні відкритого стовбура зовнішній тиск на колону визначається з врахуванням пластового і гірського тисків, а при відсутності їх впливу - за формулою (4.10). В інтервалі пластів з відомим тиском зовнішній тиск
(4.11)
а в інтервалі порід, схильних до текучості, він розраховується за гірським тиском (4.12)
де - середня густина верхніх порід, кг/м.3 Таблиця. 4.26
Продовження табл. 4.26
Розрахунок за формулами (4.11), (4.12) проводиться для інтервалу, який дорівнює потужності пласта плюс 100 м (50 м вище покрівлі та 50 м нижче підошви пласта). Зовнішній тиск на всій довжині колони знаходиться з врахуванням тиску стовпа бурового і тампонажного розчинів у момент закінчення продавлювання останнього: = 10-6 при 0 = 10-6 при де : - густина цементного розчину за колоною, кг/м3. В усіх випадках зовнішній тиск не може бути нижчим від гідростатичного тиску стовпа води з густиною = 1100 кг/м3. Надлишковий зовнішній тиск в загальному випадку визначається як різниця між зовнішнім і внутрішнім тисками
При цьому тиски і знаходяться для одного і того ж моменту часу: при закінченні цементування, при випробуванні колони на герметичність зниженням рівня і при закінченні експлуатації. У момент закінчення цементування тиск
= 10~6 при 0 і при
Під час випробування колон на герметичність зниженням рівня рідини в незацементо-ваній зоні при h < Н (рис. 4.2,6) тиск
при 0 (4.13) а при h > Н (рис. 4.2, в).
при О Н (4.14) і при Н ; (4-15)
у зацементованій зоні при Л < Н (рис.4.2,6,) тиск
при (4.16) і при (4.17)
а при Л > Н (рис. 4.2 в) - при (4.18)
де тиск визначається за формулами (4.6-4.8). Під час випробування нафтових свердловин тиск ~ в незацементованій зоні шукають за допомогою формул (4.9-4.11), в зацементованій (4.16) - (4.18), де тиск обчис-
люється за формулами (4.10-4.12) для початкового моменту експлуатації. У момент закінчення експлуатації свердловин тиск в незацементованій зоні знаходять за формулами (4.13) - (4.15), а в зацементованій - (4.16) - (4.18). Якщо зовнішній тиск на колону визначають за тиском стовпа бурового розчину, то надлишковий зовнішній тиск - за формулами при 0 при
В інтервалі залягання порід, схильних до текучості, тисІсР3 нг знаходять за формулою = 10~6
де значення тиску приймають мінімальним "Із визначених за формулами (4.1-4.5). При розрахунках колон приймають максимальне значення тиску Для труб він не повинен перевищувати допустимий тиск:
де - критичний тиск, який визначається за відомою формулою Саркісова; - коефіцієнт запасу міцності. Для труб, які розміщені в межах експлуатаційного об'єкта п 1 = 1,0,..., 1,3 (залежно від стійкості колекторів); для інших секцій- = 1,0. Надлишковий внутрішній тиск в загальному випадку визначається як різниця між внутрішнім і зовнішнім тисками, розрахованими для одного і того ж моменту часу: (4.19)
де - внутрішній тиск під час випробування колони на герметичність, МПа. (4.20) де - густина рідини для випробування колони на герметичність, кг/м3. В незацементованій зоні (0 ) тиск розраховується за формулами = 1,1 - 10~6 при 1,1 > , (4.21) при 1,1 < , (4.22)
де — мінімальний допустимий тиск при випробуванні колони на герметичність, МПа. Нижче наведені значення тиску залежно від діаметру колони при випробуванні її на герметичність:
Зовнішній діаметр колони, мм Роп, МПа 114-127 15.0 140-146 12,5 168 11,5 178-194 9,5 219-245 9,0 273-351 7.5 377-508 6.5
У зацементованій зоні тиск
Таблиця 4.27
(4.3) при і (4.24) при , де і = 2,3,... - номери пластів від башмака проміжної колони; - відстань від гирла до середини найближчого (першого) до башмака проміжної колони пласта з тиском , м; - віддаль від гирла до середини наступних від башмака проміжної колони пластів з тиском (І-1), м. Якщо 1,1. < то у формулу (4.23) або (4.24) замість величини 1,1 підставляють значення тиску . Під час випробування колони з пакером тиск. в формулі (4.15) визначають як де - максимальне значення тиску, яке визначається за формулами (4.5 - 4.9). При цьому мінімально необхідний тиск на гирлі обсадної колони під час випробування на герметичність будь-якої П секції з верхньою межею на глибині z визначається з виразу Тиск розраховують як різницю тисків і за формулами (4.20-4.24). Надлишковий внутрішній тиск не повинен перевищувати допустимий: де - надлишковий внутрішній тиск, при якому напруження в тілі труби досягають межі текучості, знаходять за формулою Барлоу (з коефіцієнтом 0,875, який враховує відхилення товщини стінки труби по ГОСТ 632-80); - коефіцієнт запасу міцності при діаметрі труби типів А, Б 114-219 мм, він становить 1,15, а при діаметрі більше 219 мм для труби типу А - 1,15, для труби типу Б - 1,45.
Продовження табл. 4.27
Осьове навантаження на колону від власної ваги визначається з врахуванням теоретичної ваги колони: де п - кількість секцій в обсадній колоні; - довжина gі-ї секції, м; - зведена маса їм і-ї секції в повітрі, кН/м. Маса колони не повинна перевищувати допустиму: де [ Р ] = , - коефіцієнт запасу міцності; - зрушувальна осьова розтягуючи сила, при якій в найбільш небезпечному перерізі нарізного з'єднання напруження досягають межі текучості. Сила для труб з нарізкою трикутного профілю визначається за формулою Яковлева-Шумілова і міститься в довідниках. Нижче наведеш значення коефіцієнта, для вертикальної сверд-ловини: Діаметр труби, ми Довжина колони, м n 3 114-168 До 3000 1,15 Більше 3000 1.30 178-245 До 1500 1.30 Більше 1500 1.45 273 - 324 До 1500 1,45 Більше 1500 1,60 Більше 324 До 1500 1.60 Більше 1500 1,75
Розрахунок на розтяг колони з нарізкою трапецеподібного профілю (ГОСТ 632-80) проводять за значенням руйнуючого навантаження, мінімального зі обчислених, виходячи з умов руйнування по тілу труби, виходу різьби і з спряження і руйнування по муфтовій частині з'єднання. Руйнуюче навантаження по тілу труби в небезпечному перерізі = 0,785 [(. - 0,022)2 - (4.25) при виході різьби зі спряження -
(4.26) по муфтовій частині з'єднання в небезпечному перерізі - = 0,785 (4.27) Для колон, які зібрані з труб ОГ з товщиною стінки до 10 мм включно, руйнуюче навантаження визначається, виходячи з міцності ніпельної частини: = 0,785 [( - 0,09)2 - (- - 2<$)г] (4.28) Для труб ОГ з товщиною стінки 11 мм і більше руйнуюче навантаження визначається, виходячи з міцності муфтової частини: (4.29) У формулах (4.20)—(4.29) прийняті такі умовні позначення: - зовнішній діаметр труби, мм; - товщина стінки, мм; - мінімальна межа міцності при розтягу, МПа; -висота профілю різі, - 1,6 мм; - мінімальна межа текучості при розтягу МПа; -середній діаметр тіла труби, мм. - діаметральний натяг згвинчуваного з'єднання, мм; - модуль зміцнення, який дорівнює 4900 МПа для сталі групи міцності Д, 3430 МПа для сталей групи міцності К і Е і 2450 МПа-для сталей груп міцності Л і М; - коефіцієнт Пуассона, - 0,5; - робоча висота профілю різьби, Л = 1,2 мм; l - довжина різьби, яка перебуває в спряженні, - 14 мм; φ- кут тертя, = 11°; - кут нахилу сторони профілю, = 3°; - загальна довжина різі, мм; - зовнішній діаметр муфти, мм; - зовнішній діаметр різьби муфти в небезпечному перерізі, мм; - 0,0125 - /16, - довжина зовнішньої різьби з повним профілем, мм. Допустиме розтягуюче навантаження [Р] визначається за формулою де - руйнуюче навантаження, яке визначається за наведеними формулами, =1,75...1,8, Особливості розрахунку проміжної обсадної колони для нафтових свердловин. Максимальний внутрішній тиск при закритому гирлі ( > 0) під час ліквідації відкритого фонтанування за формулою при при = 0, де - відстань від гирла до покрівлі пласта, в якому можливе нафтогазоводопроявлення, м; - середня густина пластових фаз, кг/м3. Під час буріння під наступну за розрахунковою колоною з застосуванням обважненого розчину (відсутні поглинання, проявлення, тиск = 0) максимальний внутрішній гідростатичний тиск дістають за формулою при
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.062 сек.) |