|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Термобаричні умови в покладах та родовищах нафти і газуТиск є важливим параметром, який характеризує енергію нафтогазоносних та водоносних пластів. Пластовим називається тиск, що існує в поровому просторі порід і під дією якого перебувають нафта, газ та вода. Він може виникати під впливом різних факторів. Деякі з них можуть діяти постійно, а інші лише в окремі моменти геологічної історії. Пори порід, з'єднуючись між собою, створюють простір, в якому тиск при відсутності руху флюїдів розподіляється згідно з законами гідростатики. Пластовий тиск у верхній частині осадових порід за своєю природою є гідростатичним, тобто його значення залежить від висоти h стовпа рідини (глибини залягання пласта) та її густини/?:
де g - прискорення вільного падіння. Пластові тиски, які підпорядковані законам гідростатики, називають нормально гідростатичними. У нафтових і газових покладах, особливо при значній їх висоті, виникає надлишковий тиск, навіть якщо на контакті з водою і у водоносній частині пласта тиск є нормальним гідростатичним (рис. 1.11). Надлишковий тиск зумовлений різницею густини нафти чи газу і води у пластових умовах. Узагальнений розподіл тиску в нафтогазовому покладі показано на рис. 1.12. Як видно з графіка, наростання тиску Р з глибиною h відбувається по-різному. В газовій частині покладу градієнт зростання тиску незначний, в нафтовій - більший, у водоносній — найбільший і залежить від густини флюїдів у пласті.
Рис. 1.11. Графіки зміни геостатичного (1) Рис. 1.12. Графік розподілу тиску Р по і пластового (2) тиску Р по глибині Л в по- глибині h унафтогазовому покладі кладах нафти і газу великої висоти. У природі досить часто зустрічається тиск, що значно відрізняється від гідростатичного. Відношення фактичного пластового тиску до умовного гідростатичного називають коефіцієнтом аномальності тиску. Верхньою межею аномально високого пластового тиску (АВПТ) служить геостатичний тиск, який приблизно в 2,3 раза перевищує умовно гідростатичний. При аномально низькому пластовому тиску (АНПТ) коефіцієнт аномальності менший від одиниці. У природних резервуарах відкритого типу пластовий тиск завжди близький до гідростатичного. Тільки в ізольованих резервуарах може виникати аномальний пластовий тиск. Причинами аномальних тисків можуть бути геостатичний і геодинамічний тиск, перетоки між пластами, спливання нафти й газу, зміна температури, випадін-ня вторинних цементів, розчинення та вилуговування породи, хімічні та біохімічні перетворення нафти, газів і органіки, осмотичні явища, вертикальні переміщення порід та ін. Пластовий тиск є сумарним ефектом від дії всіх можливих факторів і може змінюватися в часі. Повсюдно у родовищах нафти і газу спостерігається зростання пластового тиску з ростом глибин. Частота зустрічі аномально високих (надгідрос-татичних) тисків з глибиною зростає. На великих глибинах вони, очевидно, є зви-чайним явищем. Температура в земних надрах з глибиною зростає, що зумовлено тепловим потоком, який іде від більш прогрітих глибинних зон до поверхні. Зміну темпера-тури з глибиною виражають через геотермічний градієнт - приріст температури в градусах на одиницю глибини. Обернена величина називається геотермічним сту-пенем. Геотермічний градієнт змінюється в досить широких межах. Понижеш зна-чення його спостерігаються на ділянках платформ із спокійною тектонікою, де за-лежно від складу порід коливається в межах 1 — 3°С на 100м. Підвищений геотер-мічний градієнт (3—4°С на 100м) трапляється в деяких геосинклінальних облас-тях. Максимальні його значення пов'язані з молодими складчастими областями, де наявні тектонічна активність та вулканічна діяльність. На розподіл температур в земній корі, крім її глибинної будови, впливає та-кож теплопровідність порід, яка коливається в межах 0,82—5,73 Вт/(м◦°С). Поро-ди, насичені водою, мають значно вищу теплопровідність, ніж породи, насичені газом або нафтою. При негори-зонтальному заляганні порід наявне заломлення теплового потоку, тому над антиклінальними підняттями спостерігається підвище-не, а над синкліналями понижене значення геотермічного градієнту. В межах родо-вищ він вищий, ніж за їх межами. Поклади нафти зустрічаються при температурах до 180, а газу — до 220°С,. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |