АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Дослідження родовищ на газоконденсатність

Читайте также:
  1. III.Результати дослідження
  2. А. Чандлер, Дж. Томсон, П. Лоуренс, Дж. Лорш і дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію.
  3. Аналіз розробки нафтових родовищ
  4. Аналіз розробки родовищ природних газів
  5. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
  6. Аналітичні прцедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження.
  7. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
  8. Бібліографічний апарат наукового дослідження
  9. В) дослідження умов, які забезпечує суспільство для виховання особистості.
  10. Взяття крові для біохімічного дослідження
  11. Взяття крові з вени для біохімічного дослідження
  12. Взяття крові із вени для бактеріологічного дослідження

 

Дослідження родовищ на газоконденсатність проводять з метою визначення параметрів вуглеводневої суміші, необхідних для підрахунку запасів газу, конденсату і окремих компонентів, визначення прогнозних показників розробки

газоконденсатного родовища і проекту­вання системи промислової обробки вуглеводневої продукції. При наявності нафтової об­лямівки для дослідження на газоконденсатність вибирають три свердловини, розташовані на куполі структури, поблизу нафтової облямівки і в проміжній ділянці. Якщо родовище ха­рактеризується великою товщиною продуктивного розрізу (понад 300 м), то вибирають по одній свердловині для дослідження на кожні 300 м розрізу.

Багатопластові газоконденсатні родовища досліджуються такою кількістю смердловин, щоб були охоплені всі поклади, в яких знаходяться запаси газу і конденсату.

Методика промислових досліджень свердловин на газоконденсатність. Залежно від стадії освоєння родовища і характеристики газоконденсатної системи вибирається методика дослідження свердловин на газоконденсатність.

У період розвідки родовища при підготовці вихідних даних для підрахунку запасів газу і конденсату використовується методика одноступінчастого розділення.

В процесі дослідно-промислової експлуатації родовища для отримання вихідних даних, необхідних для проектування розробки родовища, застосовують двоступінчасту сепарацію газу, принципова схема якої показана на рис. 19.15. Газ зі свердловини надходить спочатку в теплообмінник 1, після чого направляється в перемішувач 2, звідки основна частина суміші розділяється на газ і конденсат в сепараторах 3 і JІ і II ступенів сепарації. Решта га­зоконденсатної суміші направляється на дослідну апаратуру, яка складається з великої се­параційної установки б (ВСУ) і малогабаритного сепаратора 8, в якому за допомогою тер­моелементів 14 можна підтримувати постійну температуру при різних тисках сепарації. Перший сепаратор виконує роль І ступеня сепарації, а малогабаритний сепаратор - роль П ступеня сепарації. Між ВСУ і малогабаритним сепаратором установлений регулюючий штуцер 7, за допомогою якого тиск газу можна понижувати до атмосферного. Температуру газу знижують за рахунок розширення газу високого тиску.



Після встановлення в сепараторі наміченої температури і тиску продувають газом збірник конденсату і приступають до досліджень.

Рис. 19.15. Схема двоступінчастої сепарації газу при дослідженні свердловини на газо­конденсатність:

1 -теплообмінник; 2-змішувач; 3-селаратор І ступеня технологічної лінії; 4,7-штуцери; 5-сепаратор II ступеня технологічної лінії; 6-дослідницький сепаратор; 5-малогабаритний термостатований сепаратор; 9-ротаційний газовий лічильник; 10,11, 12-крани для зливу конденсату; 13-зашрнікрании , 14-електронагрівачі (термоелементи)

Рис. 19.16. Залежність коефіцієнта конден-сатовіддачі пласта від співвідношення при розробці газаконденсат-ного покладу на виснаження Рис.19.17. Ізотерма пластових втрат конденсату  

Сирий конденсат, який нагромад­жується в нижній частині термостатовано-го сепаратора, заміряють за допомогою кранів 13, вмонтованих в стінку сепарато­ра.

За кількістю пройдених через лічильник 9 газу і нагромадженого в збірнику конденсату визначають вміст конденсату в газі (в см33).

Лабораторні дослідження газокон­денсатних систем. При розробці газокон­денсатного родовища без підтримання пластового тиску важкі вуглеводні в конденсуються в пласті і практично не ви­добуваються. Кількість втраченого в пласті конденсату залежить від його вмісту в газі і властивостей газоконденсатної суміші, а також термодинамічних умов пласта.

Для визначення коефіцієнта конден-сатовідцачі потрібно знати пластові втрати конденсату. Залежно від вмісту конденса­ту в пластовому газі застосовують різні способи оцінки пластових втрат конденса­ту. Якщо вміст < 30 г/м3, коефіцієнт конденсатовіддачі можна визначити з графіка (рис. 19.16) або за допомогою де­що вдосконаленої установки УГК-3. В то­му випадку, коли вміст > 30 г/м3 пластові втрати конденсату визначають у лабораторних умовах на установках УГК-3 або УФР-2. Робота проводиться в тако­му порядку. Бомбу PVT установки запов­нюють рекомбінованою пробою (сумішшю газу і конденсату, яка відповідає суміші вуглеводнів). В бомбі створюють пластовий тиск і температуру. Встановлюють фазову рівновагу. Здійснюють диференційний процес конден­сації до наміченого тиску і визначають кількість конденсату, що випав у бомбі. На основі ла­бораторних дослідів будують криву пластових втрат конденсату (рис. 19.17).

‡агрузка...

 

Список літератури

 

1. Добыча, подготовка и транспорт природного газа и конденсата. Справочное руковод­ство в 2-х т. /Под ред. Ю.П.Коротаева, Р.Д.Маргулова. -М.: Недра, 1984. - Т.І-360 с., том П-228 с.

2. Инструкция по комплексному исследованию газовых и газоконденсатних пластов и скважин/Под ред. Г.А.Зотова, З.С.Алиева.-М.: Недра, 1980. - 301 с.

3. Коротаев Ю.П., Ширковский А.И. Добыча, транспорт и подземное хранение газа. -М.: Недра, 1984.-487 с.

4. Технология добычи природных газов / Под ред. А.Х.Мирзаджанзаде. - М.: Недра, 1987.-414 с.

 

Глава 20


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)