Перехід на інші горизонти

Перехід на експлуатацію вище- або нижчезалягаючих пластів здійснюють на багатоп-ластових нафтогазових родовищах з метою повнішого охоплення розробкою всіх покладів і раціональнішого використання фонду діючих свердловин. Такий перехід здійснюють у ви­падках, коли експлуатований пласт став малодебітним або виснажився зовсім, повністю об­воднився контурною водою, його газовий фактор став перевищувати допустимі норми, а та­кож з технічних причин, які перешкоджають нормальній експлуатації свердловини, а саме: якщо немає можливості здійснити ізоляційні роботи щодо припинення припливу сторонніх вод; коли подальша експлуатація свердловини утруднена через наявність дефектів в об-садній колоні і їх неможливо усунути; якщо в свердловині сталися складні аварії, ліквідація яких неможлива або економічно недоцільна.

Рішення про недоцільність дальшої експлуатації свердловиною даного пласта внаслідок його малодебітності приймають лише після застосування всіх відомих методів підвищення продуктивності свердловини.

Перехід на вищезалягаючий горизонт здійснюють у випадках, коли необхідно припи­нити експлуатацію даного горизонту або з технічних причин. Для цього в колоні над експ­луатованим горизонтом встановлюють монолітний цементний міст, надійно ізолюючи гори­зонт від проникнення сторонньої води шляхом цементування під тиском через отвори фільтра. Якщо від експлуатованого до нового горизонту є значна відстань, міст можна вста­новлювати цементуванням без тиску.

Якщо немає небезпеки проникнення сторонньої води в новий горизонт, можна затрам­бувати вибій піском чи глиною, а потім встановити цементний стакан необхідної висоти.

При небезпеці прориву нижньої води в новий горизонт в свердловинах, які сильно по­глинають рідину, практикується введення в пласт піску до часткового відновлення цирку­ляції і лише після цього - цементування під тиском.

Для зменшення поглинання пласта застосовують одну чи дві заливки гельцементом з додаванням в цементний розчин алюмінієвого порошку або попередню глинізацію пласта.

Деколи на практиці при двоколонній конструкції цементного кільця в заколонному про­сторі може не виявитись, що створює загрозу проникнення сторонньої води в новий гори­зонт через цей простір. Тоді рекомендується вирізати і витягти внутрішню колону на 15-20м нижче цього горизонту, а потім зацементувати під тиском з таким розрахунком, щоб новий штучний вибій був вище обрізу витягнутої колони на 8-10 м. Якщо колону витягнути не­можливо з технічних причин, її прострілюють на 10-15 м нижче нового горизонту і цемен­тують під тиском з розрахунку протискування цементного розчину в міжтрубний простір і створення в колоні цементного стакана необхідної висоти. До початку цементування колону необхідно обстежити печаткою.

Після встановлення цементного стакана на заданій глибині при переході на інший гори­зонт свердловину обов'язково випробовують на герметичність обпресовуванням чи знижен­ням рівня рідини.

Перехід на нижчезалягаючий горизонт здійснюють порівняно рідко, переважно у ви­падках, коли сусідні свердловини, що мали видобути з нього нафту, вибули з експлуатації з тих чи інших геолого-технічних причин. Для цього стовбур свердловини і вибій обстежують конусною свинцевою печаткою для визначення справності колони і чистоти вибою. Після цього експлуатований горизонт цементують під тиском через отвори фільтра, розбурюють цементний міст до необхідної глибини і випробовують колону на герметичність.

Поиск по сайту: