АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Метод потенціалів самочинної поляризації гірських порід

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. A) Метод опроса
  3. A) Устойчивая система средств, методов и приемов общения тренера с спортсменами
  4. B) подготовка, системно построенная с помощью методов-упражнений, представляющая по сути педагогический организованный процесс управления развитием спортсмена
  5. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  6. I. Метод стандартизации
  7. I. Методы выбора инновационной политики
  8. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  9. I. Основные характеристики и проблемы философской методологии.
  10. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  11. I.1.3. Организационно-методический раздел
  12. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Метод самочинної поляризації (ПО найбільш поширений при вивченні розрізів сверд­ловин. Замірюється значення у свердловині з допомогою вимірювальних електродів М і N. Електрод М, який з'єднаний з вимірювальною апаратурою, поміщається у свердловину і пересувається вздовж її осі, а електрод N закріплюється нерухомо поблизу гирла свердлови­ни. З допомогою гальванометрів реєструється різниця потенціалів, , яка виникає:

де — потенціали електричного поля на електродах М і N.

Виникнення потенціалів самочинної власної поляризації зумовлено дифузією солей із пластових вод у промивну рідину і навпаки, а також адсорбцією іонів на поверхні мінералів, що складають гірську породу; фільтрацією води із промивної рідини в породу, або пластової води у свердловину; реакціями окислення і відновлення, що відбуваються у породах та на контакті їх з промивними рідинами, а також металами. В результаті цих процесів виника­ють дифузійно-адсорбційні, фільтраційні й окисновідновні потенціали, значення і знак яких визначаються співвідношенням мінералізації пластових вод і фільтрата промивної рідини, мінеральним складом і структурою гірських порід та іншими факторами. Таким чи­ном, вимірювання потенціалів електричного поля гірських порід дає інформацію про літологію розрізу свердловини, колекторські властивості порід і наявність в них корисних копалин.

 

Дифузійно-адсорбційні потенціали виникають при наявності контактних розчинів електролітів пластової води з концентрацією і фільтрату промивної рідини з концент­рацією Дифузійна ЕРС визначається формулою Нернста:

(3.1)

де — коефіцієнт дифузійної ЕРС,

R = 8,31 Дж/°С - універсальна газова стала; Т - абсолютна температура розчинів, К; F=96494 К/моль - число Фарадея; — кількість катіонів і аніонів, на які дисоціює одна молекула електроліту, і їх валентності відповідно; - електролітичні рухомості катіона і аніона, ом-1 • см2.

Для реальних розчинів вираз (3.1) набуває вигляду

 

(3.2)

де — активності води і фільтрату; - коефіцієнти активності, які враховують вплив сил взаємодії між іонами в реальних розчинах. Для пластових вод і фільтрату спостерігається обернено пропорційний зв'язок активності електроліту і його питомого опору.



Тоді вираз (3.2) можна передати у вигляді

 

де і — питомий електричний опір розчинів з концентраціями Са і Св . Якщо на межі двох розчинів їх концентрації однакові, то Ед = 0.

На контакті порід різного складу або розчину і породи виникає дифузійно-адсорбційна різниця потенціалів

(3.3)

 

де = — коефіцієнт дифузійно-адсорбційної ЕРС;— дифузійно-ад-сорбційна активність породи, для різних гірських порід величина змінюється від — 10 до 70 мВ, при збільшенні у породі глинистого матеріалу вона зростає.

У свердловині в інтервалах однорідних високодисперсних глинистих порід виникає найбільше додатне значення різниці потенціалів Ед.а. Найменшими значеннями величини характеризуються чисті піщанисті та карбонатні породи з високою пористістю і про­никністю, де переважають потенціали дифузії. На контакті чистого пісковику з чистою гли­ною ( =58 мВ, = -11,6 мВ) спостерігається максимальна статична амплітуда ПС.

 

= -[58-(-11,6)] =-69,6

 

В загальному випадку цю формулу можна записати у вигляді

де величина змінюється від 0 до 69,6 мВ залежно від глинистості піщаної породи і піщанистості глин.

У свердловинах реєструється не статична, а спостережувальна амплітуда ПС , яка є складовою частиною статичної амплітуди і дорівнює падінню напруги на ділянці кола, ут­вореного свердловиною:

 

(3.4)

де - — сила струму; — відповідно опори ділянок кола свердловини, пласта і вміщуючих глин.

У пластах великої товщини (понад їм) невисокого опору амплітуда = ΔF. Якщо , то <0 і піщаний пласт відзначається від'ємною аномалією ; при < ,-додатною. За умови, що = , величина = 0 і аномалія 0.

Статична і спостережувальна амплітуда ПС залежать від температури пласта. Темпе­ратурний параметр (t+273)/291. Таким чином, , де -статич­на амплітуда ПС при t - 18°С.

На практиці використовуються відносні амплітуди ПС = , де —амплітуда навпроти пласта, який вивчається, - амплітуда аномалії ПС у пласті великої товщини, для якого є найбільшою у розрізі порід.

‡агрузка...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)