АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ефективність застосування методів підвищення нафтовіддачі пластів

Читайте также:
  1. II. Структура Переліку і порядок його застосування
  2. Адаптація національної інноваційної системи до умов глобалізації та підвищення її конкурентоспроможності
  3. Алгоритм пошуку причин підвищення СРБ.
  4. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  5. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
  6. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу СППР
  7. Вибір методів атестації.
  8. Вибір методів виховання
  9. Вибір методів розрахунку ставок дисконтування
  10. Вивчення методів вимірювання температури. Перевірка термометрів
  11. Вигляді або як ненадійна людина, якій не можна довіряти. Загальну схему застосування
  12. Видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Оцінка технологічного ефекту. Об'єктивна екстраполяція показників видобутку нафти та інших показників розробки покладу, ділянок - головний та найбільш точний на сьо-годнішій день спосіб визначення технологічного ефекту за фактичними результатами дослідно-промислових робіт або промислового впровадження методу підвищення наф­товіддачі пластів на пізній стадії розробки. Існують різні способи графоаналітичного або ста­тистичного аналізу ефективності цих методів, що базуються на знаходженні емпіричної за­лежності зміни показників розробки базового варіанту в період до початку застосування ме­тоду і екстраполяції цієї емпіричної залежності на майбутній період його застосування:

залежність нафтовіддачі від нагромадженого відбору рідини, що віднесений до балансо­вих запасів;

залежність нагромадженого видобутку нафти від логарифма нагромадженого відбору води або рідини;

залежність логарифма сумарного водонафтового фактора від логарифма нагромаджено­го відбору води;

залежність логарифма поточного водонафтового фактора від нагромадженого видобутку нафти;

залежність логарифма частки нафти в продукції, що видобувається, від логарифма на­громадженого відбору рідини;

залежність поточного видобутку нафти від часу;

залежність нафтовіддачі від в'язкості, проникності, щільності сітки свердловин і відносного відбору рідини.

Застосування способів прогнозування основних технологічних показників під час завод­нення можливе тільки при обводненні продукції свердловин від ЗО до 90 %. Вказані способи оцінки ефективності методів у кожному конкретному випадку вимагають попередньої їх ап­робації для даного родовища. Видобуток нафти різними методами, що сприяють його підвищенню, визначається як різниця фактичних і розрахункових показників для базового методу, одержаних екстраполяцією на однаковий об'єм видобутої рідини або за однаковий час.

Використання методу на пізній стадії розробки не виключає способу оцінки ефектив­ності шляхом порівняння технологічних показників дослідної та контрольної ділянок.

Найбільш важко визначити технологічний ефект, коли метод підвищення нафтовіддачі пластів застосовується з самого початку розробки. Оцінка технологічного ефекту при цьому базується або на розрахункових показниках розробки дослідної ділянки, або на фактичних результатах розробки іншої ділянки (контрольної). У першому випадку можливі помилки, що пов'язані з неточністю вихідної інформації або методики розрахунків. У другому випад­ку складність полягає у виборі контрольної ділянки, яка повинна бути ідентичною дослідній як за геолого-фізичними властивостями, так і за умовами розробки.



Існує два шляхи виходу із такого становища. У першому випадку невизначеність оцінок ефекту можна подолати статистично, тобто великим числом дослідних робіт і відповідно їх обробкою методами багатофакторного аналізу. З часом появляється впевненість у точності визначення технологічного ефекту. Це шлях певний, але довгий. У другому випадку найбільш вірогідним є зіставлення фактичних результатів розробки малого за розміром дослідного поля при строго витриманій технології процесу із показниками розробки того ж поля, що одержані на основі ефективної математичної моделі.

Застосування теплових методів для розробки родовищ високов'язких нафт звичайно суттєво збільшує нафтовіддачу та поточні дебіти нафти порівняно з розробкою на виснаження.

У цьому випадку для визначення технологічного ефекту рекомендується використову­вати метод так званих часткових коефіцієнтів, що являють собою відношення кінцевої наф-товідцачі до загальної нафтовіддачі. Видобуток нафти із застосуванням цього чи іншого ме­тоду визначається множенням повного видобутку нафти на коефіцієнт часткової участі ме­тоду.

Оцінка економічної ефективності впровадження методів підвищення нафтовіддачі. Показником підвищення нафтовіддачі пластів служить річний економічний ефект на основі зіставлення приведених витрат базового варіанту розробки та варіанту із застосуванням ме­тоду. Приведені витрати В, крб., є сумою собівартості видобутої нафти С, крб./м, і норма­тивного прибутку:

В - С + ЕК,

 

де К - питомі капітальні вкладення у виробничі фонди, крб./т; Е - нормативний ко­ефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

‡агрузка...

При визначенні річного економічного ефекту повинна забезпечуватись порівняльність базового та впроваджуваного варіантів розробки родовища за об'ємом видобутку нафти. Для зіставлення приведені витрати в базовому варіанті збільшуються на суму, яка необхідна для одержання того ж об'єму видобутку нафти, що й у варіанті з застосуванням методу збільшення нафтовіддачі. Збільшення приведених витрат дорівнює добутку додатково видо­бутої нафти на спеціальний норматив питомих приведених витрат на 1 т приросту видобут­ку нафти.

Таким чином, річний ефект визначається за формулою

 

де - річний економічний ефект; - відповідно приведені витрати на видобуток 1 т нафти при базовому і впроваджуваному методі розробки; - відповідно видобуток нафти (річний) для базового і впроваджуваного методів, т; — додатковий видобуток нафти (річний) за рахунок застосування методу, т; = - ; Н — спеціальний нор­матив питомих приведених витрат на 1 т приросту видобутку нафти, крб./т.

У тих випадках, коли розробка родовища при звичайному заводненні або застосування методу починається після досягнення межі рентабельності розробки за звичайною техно­логією, весь видобуток нафти може вважатись додатковим, видобутим завдяки застосуван­ню методу - нульовий варіант. Тоді за .базу порівняння для визначення економічної ефек­тивності застосовують норматив питомих приведених витрат на 1 т приросту видобутку нафти

Е=(Н- ) .


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)