АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння

Читайте также:
  1. Аварії в свердловинах, причини виникнення й способи ліквідації
  2. Аналіз системи «витрати-випупуск-прибуток» як інструмент обгрунтування виробничо-маркетингових рішень
  3. Аналіз умов праці та виявлення потенційних небезпек на об’єкті проектування
  4. Введення олійного розчину. Обробка інструментів після ін'єкції.
  5. Вибір свердловини для обробки привибійної зони
  6. Визнання фінансових інструментів
  7. Визначення тиску в газовій свердловині
  8. Викривлення свердловин
  9. ВИХІДНІ ДАНІ НА ПРОЕКТУВАННЯ
  10. Вихідні данні для проектування. Техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) проектування та будівництва.
  11. Вишукування і проектування
  12. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу

Бурові долота

 

Бурові долота класифікуються за двома основними ознаками: призначенням і характе­ром дії на породу. За призначенням бурові долота діляться на долота для суцільного буріння і для колонкового буріння. Долота можуть бути лопатеві (рис. 4.1., табл.4.1), шарошкові (табл. 4.1. - 4.3), алмазні (табл. 4.4, 4.5) і фрезерні. За характером дії на породу розрізняють дробильні бурові долота - шарошкові долота та бурильні головки без зміщення

 

Рис.4.1. Схеми бурових лопатевих доліт:

а — пікоподібного; б. в — дво- і трилопатевих; г, д — три— шестилопатевихст ираючо—ріжучих

 

вісей цапф типів СТ, Т, ТЗ, ТК, ТКЗ, К, ОК (табл. 4.6. - 4.8. ); дробильно-сколюючі - ша­рошкові долота та бурильні головки зі зміщеними вісями цапф типів М, МЗ, МС, МСЗ, С, СЗ; різально-стираючі - алмазні і фрезерні долота та бурильні головки; різально-сколюючі -лопатеві долота і бурильні головки. Нижче наведені типи шарошкових доліт для різних опор:

 

Тип опо­ри Діаметр, мм Тип долота Тип опори Діаметр, мм Тип долота
(Н) 139,7; СЗ ГАУ 139.7; 161,0; СЗ
  161,0;     269,9  
  190,5;     190,5 мз.сз.тз
  215,9; 244,5        
(ЦВ) 59,0 (К) ГАУ 215,9 мз.сз
  76,0 СТ, (К)   295,3 м,сз
  93,0 С.(К)      
  112,0 118,0 (М),С С,Т      

 

Тип опо­ри Діаметр, мм Тип долота Тип опори Діаметр, мм Тип долота
ЦВ 112,0 Т,К ГАУ 139.7:161,0; СЗ
  139,0 С, М, Т, К   269,9; 190,5; М3, С3, Т3
  140,0 С, Т   215,9:295,3 МЗ,СР,М
  145,0 Т, К      
  151,0 С, Т, К гв 190,5 м, с,сз
  161,0 С, Т   215,9 м.мз.мс.с,
  190,5 с,ст, т, тз     сз.т.ткз
    ТКЗ, К      
цв 215,9 С, Т, ТКЗ гв 244,5 с
  269,9 СТ, Т. ТЗ   269,5 М, МЗ, С, СЗ
  295,3 м, с,ст,т,тз   295,3 М, МС,С, СЗ
        320.0 м,с
цв 349,2 м, с гв, пгв 145,0:161,0 Т, К, ОК
  393,7 м,с,т   215,9 М, МЗ, Т, ТЗ
  445,0; 490,0 с     к.ок
        244,5 т.тз, к.ок
        269.9 т.тз.ок
        320,0 Т.ТЗ, К, ОК
ГНУ 190.5 с,сз,тз,ткз гн 190,5 мз.с.сздкз
  215,9 мз,с, сз,тз,к   215,9 М, МЗ, МС,
  269,9 мз.с.сз     МСЗ, С, СЗ,
    тз.ткз     тз.ткз
  295,3 м.с.сз.тз   244,5:265,3 М, С, СЗ
        269,9 с,сз,ст,тз

Таблиця 4.1



Тип долота Висота, мм Різьба А Допустиме на-вантаження, кН Допустимий момент, Н • м Маса, кг
Пікоподібні долота (рис. 4.1, а)
П-98,4 3-66 4,5
П-108,0 3-66 4,8
П-112,0 3-66 5,0
П-120,6 3-76 6,5
П-132,0 3-88 8,0
П-139,7 3-88 9,5
П-142,9 3-88 10,0
П- 146,0 3-88 10,5
П-149,2 3-88 10,5
П-151,0 3-88 10,5
П-158,7 3-88 11,0
П- 165,1 3-88 11,0
П-171,4 3-88 14,5
П-187,3 3-88 14,5
П- 190,5 3-117 20,5
П-196,9 3-117 21,0
П-200,0 3-117 22,0
П-212,7 3-117 28,5
П-215,9 3-117 29,0
П-222,3 3-117 30,5
П-228,6 3-117 30,5

Продовження табл. 4.1

 

Тип долота Висота, мм Різьба А Допустиме навантаження, кН Допустимий момент, Н • м Маса, кг
П-244,5 3-152 41,0
П-250,8 3-152 42,0
П-269,9 3-152 45,0
П-295,3 3-152 50,0
П-311,1 3-152 52,0
П-320,0 3-152 54,0
П-349,2 3-152 59,0
П-374,6 3-177 82,0
П-380,0 3-177 83,0
П-393,7 3-177 88,0
П-444,5 3-177 97,0
Дволопатеві долота (рис. 4. 1 , б)
2Л-76,0 3-42 2,3
2Л-93,0 3-66 3,7
Л-93,0 3-50 - - -
2Л-98.4 3-66 4,0
Л-98,4 3-50 - - -
2Л-108,0 3-66 4,3
2Л-112Д) 3-66 4,5
Л- 11 2,0 3-50 - - -
2Л120,6 3-76 5,0
Л-120,6 3-50 - - -
2Л-132Д) 3-88 7,0
Л-132,0 3-63,5 - - -
2Л-139.7 3-88 7,5
Л-139,7 3-63,5 - - -
2Л-142.9 3-88 7,8
2Л-146.0 3-88 8,0
2Л-149.2 3-88 8,5
2Л-151.0 3-88 8,8
Л-151,0 3-63,5 - - -
2Л-158,7 3-88 4 55 9,0
2Л- 165,1 3-88 9,5
Трилопатеві долота (рис. 4.1, б)
ЗЛ-120,6 3-76 8,0
ЗЛ-132,0 3-88 9,5
ЗЛ-139,7 3-88 10,6
ЗЛ-142,9 3-88 10,8
ЗЛ- 146,0 3-88 11,0
ЗЛ-149,2 3-88 11,2
ЗЛ- 151,0 3-88 11,5

 

 

Продовження табл. 4.1

 

Тип долота Висота, мм Різьба А Допустиме навантаження, кН Допустимий момент, Н • м Маса, кг
ЗЛ-158,7 3-88 12,0
ЗЛ- 165,1 3-88 13,0
ЗЛ-171,4 3-88 14,0
ЗЛ-187,3 3-88 14,5
ЗЛ- 190,5 3-117 23,0
ЗЛ- 196,9 3-117 23,5
ЗЛ-200,0 3-117 24,0
ЗЛ-212,7 3-117 25,5
ЗЛ-215,9 3-117 25,5
ЗЛ-222,3 3-117 26,0
ЗЛ-228,6 3-117 27,0
ЗЛ-244,5 3-152 36,5
ЗЛ-250,8 3-152 37,0
ЗЛ-269,9 3-152 40,0
ЗЛ-295,3 3-152 43,0
ЗЛ-311,1 3-152 45,5
ЗЛ-320,0 3-152 46,5
ЗЛ-349,2 3-152 51,0
ЗЛ-374,6 3-177 70,0
ЗЛ-381,0 3-177 71,0
ЗЛ-393,7 3-177 74,0
ЗЛ-444,5 3-177 83,0
ЗЛ-469,9 3-177 95,0
Трилопатеві стираючо-ріжучі долота (рис. 4.1, г)
ЗИР-190,5 3-117 23,0
ЗИР-196,9 3-117 23,5
ЗИР-200,0 3-117 24,0
ЗИР-212,7 3-117 25,5
ЗИР-215,9 3-117 26,0
ЗИР-222,3 3-117 26,0
ЗИР-228,6 3-117 27,0
ЗИР-244,5 3-152 36,5
ЗИР-250,8 3-152 37,0
ЗИР-269,9 3-152 40,0
Шестилопатеві стираючо-ріжучі долота (рис. 4.1,6)  
6ИР-76.0 3-42 ЗО 2,0
6ИР-93,0 3-66 2,5
6ИР-98,4 3-66 3,0
бИР-108,0 3-66 3,5
бИР-112,0 3-66 4,0
6ИР-120.6 3-76 6,0

 

Продовження табл. 4.1

Тип долота Висота, мм Різьба А Допустиме навантаження, кН Допустимий момент. Н • м Маса, кг
6ИР- 132,0 3-88 8,0
6ИР-139,7 3-88 8,5
6ИР- 142-9 3-88 9,0
6ИР- 146,0 3-88 9,5
6ИР-149,2 3-88 10,0
6ИР-151,0 3-88 12,5
6ИР-158,7 3-88 13,0
6ИР- 165,1 3-88 14,0
6ИР-171,4 3-88 14,5
бИР-187,3 3-88 16,0
6ИР-190,5 3-117 19,0
6ИР-196,9 3-117 19,5
6ИР-200,0 3-117 . 20,0
бИР-212,7 3-117 21,0
6ИР-215,9 3-117 21,5
бИР-222,3 3-117 22,0
6ИР-228,6 3-117 23,0
бИР-244,5 3-152 37,0
6ИР-250,8 3-152 37,0
бИР-269,9 3-152 40,0
Одношарошкові долота
СЗ-Н- 165,1 3-88 _ 18,0
СЗ-Н- 190,5 3-117 - 38,3
СЗ-Н-215,9 3-117 - 51,0
Три шарошкові долота  
С-165,1;СЗ-165,1; 3-88   15,0
Т-165,1;К-165,1          
МГ- 1 90,5; МЗГ- 190,5; 3-121 - 28,0
С-190,5;СГ-190,5;          
СЗГ-1 90,5; СТ-1 90,5;          
Т-190,5;ТЗ-190,5;          
ТКЗ-1 90,5; К-1 90,5;          
ОКП- 190,5          
МГ-215,9;МЗГ-215,9; 3-121 . 40,0
МСГ-215,9;СГ-215,9;          
СЗГ-215,9; СТ-215,9;          
Т-215,9;ТГ-215,9;          
ТК-215,9; ТКЗ-215,9;          
К-215,9; ОКП-215,9          
С-244,5; Т- 244,5; 3-152 _ 58,0
ТЗ-244,5; ТК-244,5;          
             

Продовження табл 4.1

Тип долота Висота, мм Різьба А Допустиме навантаження, кН Допустимий момент, Н • м Маса, кг
ОКП-244,5          
МН-269,9; 3-152 - 65,0
МЗГ-269,9; С-269,9;          
СГ-269,9; СЗГ-269,9;          
СТ-269,9; Т-269,9;          
ТЗ-269,9; ТКЗ-269,9;          
К-269,9          
М-295,3; МГ-295,3; 3-152 - 76,0
С-295,3; СГ-295,3;          
СЗГ-295,3; СТ-295,3;          
Т-295,3; ТЗ-295,3;          
ТК-295,3; К-295,3          
МГ-320,0; СГ-320,0; 3_152 - 92,0
К-320,0; ОКП-320,0          
М-349,2; С-349,2; 3-152 - 115,0
Т-349,2          
М-393,7; МГ-393,7; 3-177 - 148,0
С-393,7; Т-393,7          
М-444,5; С-444,5 3-177 - 248,0
М-490,0; С-490,0 3-201 - 320,0

Таблиця 4.2

Порода Опора Типи шарошкових доліт фірми
    "Х'юз Тул" "РІД Тул" "СмгтТул" "Сек'юрт"
Шарошкові долота
М'яка ГАУ J1,J2,J3, JD3 FP12, FP13 FDS, FDT, FDG S33SF, S33F, S44SF
  ГНУ ХЗ, ХЗА, S11,S12,S13 SDS, SDT, SDG, S33S, S33, S44,
    X1G, XDG   SDGH S44TG
  ГВ,ЦВ OSC-3AJ, OSC-3J, OSC-1GJ Vll, V12,V13, VI ЗТ DS, DT, DTT, DG, DGT S3S, S3, S4
Середньої ГАУ J4, JD4 F21   M44NF, M44LF
твердості          
  ГНУ XV, XDV S21.S23G SVH, ST2, S72H M44N, M44L
  ГВ,ЦВ OWV-4, V21, V22 VI, V2.T2 M4N, M4L
    OW4-J, WO      
Тверда ГАУ J7,J8,JD8 F316, F34 - HM77F, Н77СР
  ГНУ - SL4, SL4H Н77, H77S
  ГВ,ЦВ W7C, W7-J, V31 L4 Н7, Н7Т, H7SG
    W7P-2J      

 

Продовження табл. 4.2

 

Порода Опора Типи шарошкових доліт фірми
        "Х'юз Тул" "Рід Тул" "СмітТул" "Сек'юргті"
      Штирьові долота
М'яка ГАУ J11,J22,J33 FP51,FP52, FP53 A1,F2,F3 S84f, S86F, S88F
  ГНУ ХЗЗ S53 2JS, 3JS S84, S86, S88
  ГВ,ЦВ - - - -
Середньої твердості ГАУ J44, J55P, J55 FP62, FP62X, FP62B, FP63, F4, F45, F47, F5, F57 M84F, M88F, M89F, M89FF
      FP64    
  ГНУ Х44 S62, S63, S64 4JS, 5JS М84, М88
  гв,цв - - -
Тверда ГАУ J77, J99 FP72, Fp73, FP74, FP83 F6, F7, F9 H84F, H88F, H99F, H100F
  ГНУ - S72, S73, S74 6JS, 7JS, 9JS Н88
  гв.цв - - - -

Таблиця 4.3

 

Діаметр тришарошко-вого долота фірми "Дрессер", мм Типи доліт з опорою
ГАУ ГНУ гн гв
190,5 МСЗ, СЗ, К мз, мсз, сз, т, м, ст м
    тз, к, ок    
215,9 мз, мсз, сз, к мз, мсз, сз, тз, к, ок ст, тз ст
244,5 - мсз,сз м, ст -
269,9 мсз, сз мсз, сз,к - -
295,3 - мсз, сз - -

Таблиця 4.4

 

Тип алмазного долота     Модель     Діаметр Ви-сота Приєд­нувальна різьба (ніпельна)     Тип алмазного долота     Модель     Діаметр Висота Приєд­нувальна різьба (ніпельна)    
ММ мм
ДР СТ1 138,1 3-88 ДК.ДКС С6 138,1 3-88
    157,1 3-88     157,1 3-88
    188,9 3-117     188,9 3-117
    214,3 3-117     214,3 3-117
ДК,ДКС М6 189,9 3-117 Д1 М2.С2 214,3 3-117
    214,3 3-117 Д1 С6 188,9 3-117
    242,1 3-152     214,3 3-117

Продовження табл. 4.4

Тип алмазного долота     Модель     Діаметр Висота Приєд­нувальна різьба (ніпельна)   Тип алмазного долота     Модель     Діа-метр Висота Приєд­нувальна різьба (ніпельна)
мм мм
    267,5 3-152     267,5 3-152
    292,9 3-152 ДУ, ДУС, С2, СЗ 188,9 3-117
          дл, длс, длн   214,3 3-117
                     

Таблиця 4.5

Долото, армоване синтетичними полікристалічни алмазами Висота   Діаметр корпуса   Кількість різців     Різьба       Тип породи      
ми  
 
ДАП-214,ЗМЗ 3-117 м  
ДАП-214.3МС4 зо 3-117 м, мс  
ДАП-214,ЗМ2 3-117 м, мс  
ДАП-214,ЗМ4 зо 3-117 м  
ДАП-214,ЗМ1 3-152 м, мс  

Таблиия 4.6

 

 

 

 

Шарошкові бурильні головки (ГОСТ 21210-75) Діаметр, мм Висота долота, Приєд­нуваль­на різьба Шарошкові бурільні головки (ГОСТ 212 10-7) Діаметр, мм Висота долота, мм Приєд­нуваль­на різьба
долота керна долота керна
      мм            
м.мсз, с, сз,         м.мсз, сз,        
ткз 139,7 3-110 ст, ткз 212,7 3-150
м, с, сз, ткз 149,2 3-110 мсз, сз, ткз 269,9 3-189
м, мсз, с, сз,         м, мсз, сз 295,3 3-189
ткз.ст 183,7 3-150 ст, ткз 212,7 3-161
ст 295,3 3-171 ст 269,9 3-171

Таблиця 4.7

Алмазна бурильна головка Модель Діаметр, мм Приєд­нувальна різьба (муфтова) Алмазна бурильна головка Модель Діаметр, мм Приєд­нувальна різьба (муфтова)
        долота керна             долота керна    
КР С2 188,9 214,3 80 80 3-150 3-150   МЗ 138,1 188,9 214,3 52 80 80 3-110 3-150 3-150
  СТ2 157,1 3-133 кт С2 188,9 3-150
    188,9 3-150     214,3 3-150
    188,9 3-150     242,1 3-189
    214,3 3-150     267,5 3-189

Продовження табл. 4.7

Алмазна бурильна головка     Модель     Діаметр, мм Приєд­нувальна різьба (муфтова)     Алмазна бурильна головка     Модель     Діаметр, мм Приєд­нувальна різьба (муфтова)    
долота керна долота керна
КТ М2 188,9 3-150 КТ сз 138,1 3-110
    214,3 3-150     188,9 3-150
    242,1 3-189     214,3 3-150
    267,1 3-189 КІ сз 188,9 3-150
    267,5 3-189     214,3 3-150

Таблиця 4.8

 

Роторний керно- приимальнии пристрій Діаметр, мм Допусти- ме наван­таження, кН   Маса, кг Роторний керно- приимальнии пристрій Діаметр, мм Допусти- ме наван­таження, кН   Маса, кг    
бурил ь- головки керна   буриль- головки керна    
 
 
СКУ 295,3 УКР 164/80 212,7;        
203/100           190,5  
СКУ 172/100 212,7 80; 100 СКУ 138/67 158,7  
КД11-М 212,7;       СКУ 122/52 132,0;  
"Недра" 190,5   139,7        

 

Необхідність використання різних конструкцій і типів доліт зумовлена фізико-ме-ханічними властивостями порід, глибиною їх залягання і способами буріння (табл. 4.9, 4.10). Для буріння порід середньої твердості з низькою абразивністю застосовуються бурові долота різально-сколюючого типу, армовані сплавом "Славутич". Вони випускаються висо­тою від 106,4 до 446 мм трьох моделей і двох типів.

 

Таблиця 4.9

 

Група породи Категорія буримості Твердість породи, МПа Абразивність породи, мг Типи шарошкових доліт
М'яка II 100-150 До 2 м
Середньої твердості НІ IV 250-500 500-1000 2-5 3-Ю м, мс мсз, с
Тверда V VI 1000-1500 1500-2000 10-18 15-25 ст, т, мсз сз,тз,т
Міцна VII VIII IX X 2000-3000 3000-4000 4000-5000 5000-6000 20-35 30-40 40-50 Більше 60 тз, ткз ткз К, ТКЗ К, ОК
Дуже міцна XI 6000-7000 '' ок
  XII Більше 7000 '' -

Таблиця 4.10

Тип опори Спосіб буріння Діаметри долгт, мм Типи долгг
К-Кз-К Турбінний 190,5; 215,9; 244,5; 269,9; 295,3 м, мз, мс, мсз, с, сз
К-Кз-Р " 190,5; 215,9 ст, т, тз, тк, ткз
р-кз-р " 215,9; 244,5; 269,9; 295,3; 320-490 СТ, Т, ТЗ, ТК, ТКЗ, К, ОК
Р-Кз-К™ Роторний 161-295,3 Всі

 

Примітка: К, Кз, Ков, Р - підшипники кульковий, кульковий замковий, кочення з опорною п'ятою і роликовий.

 

Останнім часом щораз ширше застосовуються полікристалічні алмазні долота. Це доло­та ріжучого типу з різцями з алмазно-твердосплавними пластинами. Різці можуть кріпитись як безпосередньо в корпусі долота, так і на його лопастях. Оскільки ці долота ма­ють безопорну конструкцію, їх можна довільно розміщувати і змінювати конфігурацію ро­бочої поверхні.

Швидкість буріння полікристалічними алмазними долотами в 2 - 5 разів перевищує швидкість буріння шарошковими долотами. Одне таке долото заміняє 16-20 шарошкових доліт. При всіх режимах буріння, за винятком дуже низьких осьових навантажень, полікристалічні долота за швидкістю проходки перевищують алмазні долота при високих частотах обертання в 2,5 - 3 рази, а при низьких - в 5 разів. Область застосування полікристалічних доліт охоплює діапазон частот обертання, що відповідає всім існуючим спо­собам буріння.

Марки доліт включають їх розміри, тип ріжучої поверхні: І - імпрегновані, Р - радіальні одношарові, Т - ступінчасті, К - ступінчасті з торовидними виступами, Л - лопатеві, С - ар­мовані синтетичними алмазами; тип опори: В - негерметизована на підшипниках кочення при частоті обертання до 800 об/хв, У - герметизована, НУ - герметизована з одним підшипником ковзання при частоті обертання до 250 об/хв, АУ - герметизована на двох і більше підшипниках ковзання при частоті обертання до 200 об/хв; систему промивки: Ц -центральна, Г - гідромоніторна периферійна, ЦГ - комбінована (центральна і пери­ферійна), П, ПГ - продувка повітрям. Наприклад, марка Ш-295, 3-СЗ-ГВ означає, що до­лото тришарошкове діаметром 295,3 мм, армоване зубками з твердого сплаву, має гідромоніторні насадки й опору кочення, що відповідає умовам турбінного буріння.

Спрацювання шарошкових доліт кодується такими позначеннями: В - спрацювання ро­бочої поверхні (В1, В2, ВЗ, В4); П - спрацювання опори (ПІ, П2, ПЗ, П4); Д - зменшення діаметру долота; С - скол зуба; У - пошкодження вузла герметизації опори; Г - пошкоджен­ня гідромоніторної насадки; Р - заокруглення зубців шарошок; Ц - зачеплення зубців; К -заклинювання опори; АВ, АШ, АС - злом і залишення відповідно на вибою вершин шаро­шок, шарошки і секції.

Бурильні колони

 

Бурильна колона (рис.4.2) передає обертовий момент від ротора до долота; створює на­вантаження на долото; дає змогу піднімати і спускати долото і вибійний двигун; підводити промивальну рідину (ПР) до турбобура при турбінному способі як до долота, так і до вибою свердловини при всіх способах буріння; виконувати монтаж секцій струмопідводу при бурінні з електробуром; сприймати реактивний момент вибійного двигуна; проводити до-

  Рис.4.2. Схема бурильної колони.  

роботи (проробка, розширювання, промивка і випро­бування свердловини, ловильні роботи та ін.).

Бурильна колона з'єднує долото (вибійний двигун і долото) з поверхневим обладнанням (вертлюгом) і складається з ведучої труби 4, бурильних труб 8 і об­важнених труб (ОБТ) 12 і 13. Верхня частина буриль­ної колони, яка закінчується ведучою трубою 4, з'єднується з вертлюгом 1 за допомогою перехідників З ведучої труби і 2 вертлюга. Ведуча труба 4 сполу­чається з бурильною трубою 8 за допомогою пе-рехідника J, муфти 7 бурильного замка і запобіжного перехідника 6. Бурильні труби 8 з'єднуються між со­бою за допомогою бурильних замків, які складаються з муфти 7 і ніпеля 9, або за допомогою з'єднувальних муфт 10. Обважені бурильні труби 12 і 13 сполучають­ся між собою за допомогою замкової різьби, яка нарізана на їх кінцях. Труба 12 приєднується до бу­рильної труби за допомогою перехідника 11. До труби 13 за допомогою перехідника 14 прикручується долото (при роторному способі буріння).

Ведучі бурильні труби призначені для передачі обертового моменту від ротора до бурильної колони. Вони звичайно мають квадратний або шестигранний переріз і виготовляються збірними або цільними (без додаткових деталей) згідно з ТУ 14-3-755-78, ТУ 51-276-86 (рис.4.3, табл.4.11). Збірні труби складаються з власне труби (штанги) і верхнього і нижнього пе­рехідників для з'єднання з вертлюгом і бурильною ко­лоною. Для попередження швидкого спрацювання замкової різьби нижнього перехідника до останнього прикручують запобіжний перехідник.

Бурильні труби (ГОСТ 631-75) випускають чо­тирьох типів:

тип І-з висадженими всередину кінцями і муфта­ми (рис.4.4, а,б, табл. 4.12);

тип 2-з висадженими назовні кінцями і муфтами (рис. 4.4, в, г; табл.4.12);

 

 

 

Рис.4.3. Схеми ведучих бурильних труб

Таблиця 4.11

 

Ведуча труба з квадрат­ним перерізом а, мм d, мм L, мм Маса 1 м, кг DS,.мм Верхня різьба Dw ,мм Нижня різьба
Труби-штанги (рис.4.3, а)
65x65 24,2 - -
80x80 31,4 - -
Труби з конічним пояском (рис. 4.3, б)
ТВКП-112 69,8 3-121 3-121
ТВКП-140 113,0 3-171 3-147
ТВКП-150 131,0 3-171 3-171

 

тип З-з висадженими всередину кінцями і конічними стабілізуючими поясками (рис.4.4 д табл. 4.13);

тип 4-з висадженими назовні кінцями і конічними стабілізуючими поясками (рис. 4.4.,г; табл. 4.13).

Труби всіх чотирьох типів виготовляються довжиною 6, 8 і 11,5 м при умовному діаметрі від 114 до 168 мм, звичайної точності, але за узгодженням труби типів 1 і 2 можуть бути виготовлені підвищеної точності.

Бурильні труби і з'єднувальні муфти виготовляються зі сталей різних груп міцності (табл. 4.14). Муфти для труб типів 1 і 2 з умовним діаметром 114 мм і менше виконують зі сталі наступної групи міцності, а труби з умовним діаметром 140 мм і більше та муфти до них - зі сталі однієї і тієї ж групи міцності. Труби і муфти повинні бути термічне оброблені.

 

 

 

Рис.4.4. Схеми бурильних труб

 

 

 

Умовний діаметр труби, мм D S d d1 /1 /2 d1
    мм
60,3 46,3 -/67,46 90/110 40/65 32/-
    42,3       24/-
73,0 59,0 -/81,76 100/120 40/65 45/-
    55,0       34/-
    51,0       28/-
89,0 75,0 -/97,13 100/120 40/65 60/-
    71,0       49/-
    67,0       45/-
101,6 87,6 _     74/-
    85,6 -/114,30 115/145 55/65 70/-
    83,6       66/-
    81,6       62/-
114,3 100,3 _   55/65 82/-
    98,3 -/127,0 130/145   78/-
    96,3       74/-
    94,3       70/-
    92,3       68/-
127,0 113,0 _ 130/- 55/- 95/-
    111,0       91/-
    109,0       87/-
    107,0       83/-
139,7 123,7 ~-/154,0 130/154 55/65 105/-
    121,7       101/-
    119,7       100/-
    117,7       91/-
168,3 150,3 _ 130/ 55/- 128/-
    148,3       124/-

 

 

Умовний діаметр труби з конічним стабілізуючим пояском D s d d1
мм
-/73 -/73 -/9 -/55 -/52,0
    -/11 -/51 /48,0
89,0 71,0/71,0 67,0/67,0 57/68 54/64

 

 

Таблиия4.12

d'1 D M Lм d0 s Маса, кг
MM 1 м гладкої труби висадженої ча­стини труби муфти
40/- 80/86 140/140 63,5/70,6 5/5 9,15 1,2/1,5 2,7/2,7
32/-         11,3 1,4/1,5  
54/- 95/105 166/165 76,2/84,9 6/6 11,4 1,6/2,5 4,2/4,7
43/-         14,2 2,4/2,5  
37/-         16,8 2,2/2,5  
69/- 108/118 166/165 92,0/100,3 6/7 14,2 2,4/3,5 4,4/5,2
58/-         17,8 3,4/3,5  
54/-         21,2 3,2/3,5  
83/-       7/7 16,4 3,0/4,5  
79/- 127/140 184/204 104,8/117,5   18,5 3,4/4,5 7/9
75/-         20,4 3,8/4,5  
71/-         22,4 4,0/4,5  
91/-   204/204   7/7 18,5 4,6/5,0 9/11
87/- 140/152   117,5/130,2   20,9 5,8/5,0  
83/-         23,3 6,0/5,0  
79/-         25,7 6,6/5,0  
77/-         28,0 6,4/5,0  
104/- 152/- 204/- 130,2/- 11- 20,7 5,8/- 10/-
100/-         23,5 6,4/-  
96/-         26,2 7,0/-  
92/-         28,9 7,6/-  
114/-110/- 171/185 215/215 144,5/157,2 8/8 26,0 29,0 7,0/7,0 7,6/7,0 14/15
106/-         32,0 8,2/7,0  
100/-         35,0 9,6/7,0  
137/- 197/- 229/- 171,5/- 8/- 35,3 9,8/- 16,7/-
133/-         39,0 10,8/-  

Примітки: 1. В чисельнику наведені розміри для бурильнихтруб з висадженими всередину кінцями, в знаменнику - для труб з висадженими назовні кінцями. 2. Допускається виготовляти труби з меншим розміром S; розмір d1може дорівнювати розміру d' . 3. При обчисленні маси густина сталі прийнята 7850 кг/м3.

Таблиця 4.13

D min   Lmin   l'min   Маса, кг
  мм 1 м гладкої труби висаджених кінців
-/85,9 -/150 -/155 -/14,2 -/3,7
      -/16,8  
89,9/101,9 150/150 145/155 17,8 3,9/4,5
      21,2 3,4/4,5

 

 

Умовний діаметр труби з конічним стабілізуючим пояском D S d d1
MM
101,6 83,6/83,6 68/80,6
    81,6/- 66/-
    -/81,6 -/78,6
114,3 96,3/96,3 78/93,3
    94,3/94,3 76/91,3
    92,3/92,3 74/89,3
127,0 109,0/- 92/-
    107,0/- 90/-
139,7 121,7/- 102/-
    119,7/- 100/-
    117,7/- 100/-

Примітка. В чисельнику наведені розміри для труб з висадженим всередину кінцями, в знаменнику - для труб з висадженими назовні кінцями.

Таблиця 4.14

 

 

 

 

Група міцності сталі (ГОСТ 632-80) Відносне видовження, % Тимчасовий опір розриву Межа текучості Група міцності сталі (ГОСТ 632-80) Відносне видовження, % Тимчасовий опір розриву Межа текучості
МПа МПа
Д 14,3 М 10,8
Є 13,0 Р 9,5
л 12,3 Т 8,5

Нижче наведені параметри різьби для труб різних типів і муфт до них (рис. 4.5)

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.042 сек.)