 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння
Бурові долота
Бурові долота класифікуються за двома основними ознаками: призначенням і характером дії на породу. За призначенням бурові долота діляться на долота для суцільного буріння і для колонкового буріння. Долота можуть бути лопатеві (рис. 4.1., табл.4.1), шарошкові (табл. 4.1. - 4.3), алмазні (табл. 4.4, 4.5) і фрезерні. За характером дії на породу розрізняють дробильні бурові долота - шарошкові долота та бурильні головки без зміщення
Рис.4.1. Схеми бурових лопатевих доліт:
а — пікоподібного; б. в — дво- і трилопатевих; г, д — три— шестилопатевихст ираючо—ріжучих
вісей цапф типів СТ, Т, ТЗ, ТК, ТКЗ, К, ОК (табл. 4.6. - 4.8.); дробильно-сколюючі - шарошкові долота та бурильні головки зі зміщеними вісями цапф типів М, МЗ, МС, МСЗ, С, СЗ; різально-стираючі - алмазні і фрезерні долота та бурильні головки; різально-сколюючі -лопатеві долота і бурильні головки. Нижче наведені типи шарошкових доліт для різних опор:
| Тип опори | Діаметр, мм | Тип долота | Тип опори | Діаметр, мм | Тип долота |
| (Н) | 139,7; | СЗ | ГАУ | 139.7; 161,0; | СЗ |
| 161,0; | 269,9 | ||||
| 190,5; | 190,5 | мз.сз.тз | |||
| 215,9; 244,5 | |||||
| (ЦВ) | 59,0 | (К) | ГАУ | 215,9 | мз.сз |
| 76,0 | СТ, (К) | 295,3 | м,сз | ||
| 93,0 | С.(К) | ||||
| 112,0 118,0 | (М),С С,Т |
| Тип опори | Діаметр, мм | Тип долота | Тип опори | Діаметр, мм | Тип долота |
| ЦВ | 112,0 | Т,К | ГАУ | 139.7:161,0; | СЗ |
| 139,0 | С, М, Т, К | 269,9; 190,5; | М3, С3, Т3 | ||
| 140,0 | С, Т | 215,9:295,3 | МЗ,СР,М | ||
| 145,0 | Т, К | ||||
| 151,0 | С, Т, К | гв | 190,5 | м, с,сз | |
| 161,0 | С, Т | 215,9 | м.мз.мс.с, | ||
| 190,5 | с,ст, т, тз | сз.т.ткз | |||
| ТКЗ, К | |||||
| цв | 215,9 | С, Т, ТКЗ | гв | 244,5 | с |
| 269,9 | СТ, Т. ТЗ | 269,5 | М, МЗ, С, СЗ | ||
| 295,3 | м, с,ст,т,тз | 295,3 | М, МС,С, СЗ | ||
| 320.0 | м,с | ||||
| цв | 349,2 | м, с | гв, пгв | 145,0:161,0 | Т, К, ОК |
| 393,7 | м,с,т | 215,9 | М, МЗ, Т, ТЗ | ||
| 445,0; 490,0 | с | к.ок | |||
| 244,5 | т.тз, к.ок | ||||
| 269.9 | т.тз.ок | ||||
| 320,0 | Т.ТЗ, К, ОК | ||||
| ГНУ | 190.5 | с,сз,тз,ткз | гн | 190,5 | мз.с.сздкз |
| 215,9 | мз,с, сз,тз,к | 215,9 | М, МЗ, МС, | ||
| 269,9 | мз.с.сз | МСЗ, С, СЗ, | |||
| тз.ткз | тз.ткз | ||||
| 295,3 | м.с.сз.тз | 244,5:265,3 | М, С, СЗ | ||
| 269,9 | с,сз,ст,тз |
Таблиця 4.1
| Тип долота | Висота, мм | Різьба А | Допустиме на-вантаження, кН | Допустимий момент, Н • м | Маса, кг |
| Пікоподібні долота (рис. 4.1, а) | |||||
| П-98,4 | 3-66 | 4,5 | |||
| П-108,0 | 3-66 | 4,8 | |||
| П-112,0 | 3-66 | 5,0 | |||
| П-120,6 | 3-76 | 6,5 | |||
| П-132,0 | 3-88 | 8,0 | |||
| П-139,7 | 3-88 | 9,5 | |||
| П-142,9 | 3-88 | 10,0 | |||
| П- 146,0 | 3-88 | 10,5 | |||
| П-149,2 | 3-88 | 10,5 | |||
| П-151,0 | 3-88 | 10,5 | |||
| П-158,7 | 3-88 | 11,0 | |||
| П- 165,1 | 3-88 | 11,0 | |||
| П-171,4 | 3-88 | 14,5 | |||
| П-187,3 | 3-88 | 14,5 | |||
| П- 190,5 | 3-117 | 20,5 | |||
| П-196,9 | 3-117 | 21,0 | |||
| П-200,0 | 3-117 | 22,0 | |||
| П-212,7 | 3-117 | 28,5 | |||
| П-215,9 | 3-117 | 29,0 | |||
| П-222,3 | 3-117 | 30,5 | |||
| П-228,6 | 3-117 | 30,5 |
Продовження табл. 4.1
| Тип долота | Висота, мм | Різьба А | Допустиме навантаження, кН | Допустимий момент, Н • м | Маса, кг |
| П-244,5 | 3-152 | 41,0 | |||
| П-250,8 | 3-152 | 42,0 | |||
| П-269,9 | 3-152 | 45,0 | |||
| П-295,3 | 3-152 | 50,0 | |||
| П-311,1 | 3-152 | 52,0 | |||
| П-320,0 | 3-152 | 54,0 | |||
| П-349,2 | 3-152 | 59,0 | |||
| П-374,6 | 3-177 | 82,0 | |||
| П-380,0 | 3-177 | 83,0 | |||
| П-393,7 | 3-177 | 88,0 | |||
| П-444,5 | 3-177 | 97,0 | |||
| Дволопатеві долота (рис. 4. 1, б) | |||||
| 2Л-76,0 | 3-42 | 2,3 | |||
| 2Л-93,0 | 3-66 | 3,7 | |||
| Л-93,0 | 3-50 | - | - | - | |
| 2Л-98.4 | 3-66 | 4,0 | |||
| Л-98,4 | 3-50 | - | - | - | |
| 2Л-108,0 | 3-66 | 4,3 | |||
| 2Л-112Д) | 3-66 | 4,5 | |||
| Л- 11 2,0 | 3-50 | - | - | - | |
| 2Л120,6 | 3-76 | 5,0 | |||
| Л-120,6 | 3-50 | - | - | - | |
| 2Л-132Д) | 3-88 | 7,0 | |||
| Л-132,0 | 3-63,5 | - | - | - | |
| 2Л-139.7 | 3-88 | 7,5 | |||
| Л-139,7 | 3-63,5 | - | - | - | |
| 2Л-142.9 | 3-88 | 7,8 | |||
| 2Л-146.0 | 3-88 | 8,0 | |||
| 2Л-149.2 | 3-88 | 8,5 | |||
| 2Л-151.0 | 3-88 | 8,8 | |||
| Л-151,0 | 3-63,5 | - | - | - | |
| 2Л-158,7 | 3-88 | 4 55 | 9,0 | ||
| 2Л- 165,1 | 3-88 | 9,5 | |||
| Трилопатеві долота (рис. 4.1, б) | |||||
| ЗЛ-120,6 | 3-76 | 8,0 | |||
| ЗЛ-132,0 | 3-88 | 9,5 | |||
| ЗЛ-139,7 | 3-88 | 10,6 | |||
| ЗЛ-142,9 | 3-88 | 10,8 | |||
| ЗЛ- 146,0 | 3-88 | 11,0 | |||
| ЗЛ-149,2 | 3-88 | 11,2 | |||
| ЗЛ- 151,0 | 3-88 | 11,5 |
Продовження табл. 4.1
| Тип долота | Висота, мм | Різьба А | Допустиме навантаження, кН | Допустимий момент, Н • м | Маса, кг |
| ЗЛ-158,7 | 3-88 | 12,0 | |||
| ЗЛ- 165,1 | 3-88 | 13,0 | |||
| ЗЛ-171,4 | 3-88 | 14,0 | |||
| ЗЛ-187,3 | 3-88 | 14,5 | |||
| ЗЛ- 190,5 | 3-117 | 23,0 | |||
| ЗЛ- 196,9 | 3-117 | 23,5 | |||
| ЗЛ-200,0 | 3-117 | 24,0 | |||
| ЗЛ-212,7 | 3-117 | 25,5 | |||
| ЗЛ-215,9 | 3-117 | 25,5 | |||
| ЗЛ-222,3 | 3-117 | 26,0 | |||
| ЗЛ-228,6 | 3-117 | 27,0 | |||
| ЗЛ-244,5 | 3-152 | 36,5 | |||
| ЗЛ-250,8 | 3-152 | 37,0 | |||
| ЗЛ-269,9 | 3-152 | 40,0 | |||
| ЗЛ-295,3 | 3-152 | 43,0 | |||
| ЗЛ-311,1 | 3-152 | 45,5 | |||
| ЗЛ-320,0 | 3-152 | 46,5 | |||
| ЗЛ-349,2 | 3-152 | 51,0 | |||
| ЗЛ-374,6 | 3-177 | 70,0 | |||
| ЗЛ-381,0 | 3-177 | 71,0 | |||
| ЗЛ-393,7 | 3-177 | 74,0 | |||
| ЗЛ-444,5 | 3-177 | 83,0 | |||
| ЗЛ-469,9 | 3-177 | 95,0 | |||
| Трилопатеві стираючо-ріжучі долота (рис. 4.1, г) | |||||
| ЗИР-190,5 | 3-117 | 23,0 | |||
| ЗИР-196,9 | 3-117 | 23,5 | |||
| ЗИР-200,0 | 3-117 | 24,0 | |||
| ЗИР-212,7 | 3-117 | 25,5 | |||
| ЗИР-215,9 | 3-117 | 26,0 | |||
| ЗИР-222,3 | 3-117 | 26,0 | |||
| ЗИР-228,6 | 3-117 | 27,0 | |||
| ЗИР-244,5 | 3-152 | 36,5 | |||
| ЗИР-250,8 | 3-152 | 37,0 | |||
| ЗИР-269,9 | 3-152 | 40,0 | |||
| Шестилопатеві стираючо-ріжучі долота | (рис. 4.1,6) | ||||
| 6ИР-76.0 | 3-42 | ЗО | 2,0 | ||
| 6ИР-93,0 | 3-66 | 2,5 | |||
| 6ИР-98,4 | 3-66 | 3,0 | |||
| бИР-108,0 | 3-66 | 3,5 | |||
| бИР-112,0 | 3-66 | 4,0 | |||
| 6ИР-120.6 | 3-76 | 6,0 |
Продовження табл. 4.1
| Тип долота | Висота, мм | Різьба А | Допустиме навантаження, кН | Допустимий момент. Н • м | Маса, кг | |
| 6ИР- 132,0 | 3-88 | 8,0 | ||||
| 6ИР-139,7 | 3-88 | 8,5 | ||||
| 6ИР- 142-9 | 3-88 | 9,0 | ||||
| 6ИР- 146,0 | 3-88 | 9,5 | ||||
| 6ИР-149,2 | 3-88 | 10,0 | ||||
| 6ИР-151,0 | 3-88 | 12,5 | ||||
| 6ИР-158,7 | 3-88 | 13,0 | ||||
| 6ИР- 165,1 | 3-88 | 14,0 | ||||
| 6ИР-171,4 | 3-88 | 14,5 | ||||
| бИР-187,3 | 3-88 | 16,0 | ||||
| 6ИР-190,5 | 3-117 | 19,0 | ||||
| 6ИР-196,9 | 3-117 | 19,5 | ||||
| 6ИР-200,0 | 3-117. | 20,0 | ||||
| бИР-212,7 | 3-117 | 21,0 | ||||
| 6ИР-215,9 | 3-117 | 21,5 | ||||
| бИР-222,3 | 3-117 | 22,0 | ||||
| 6ИР-228,6 | 3-117 | 23,0 | ||||
| бИР-244,5 | 3-152 | 37,0 | ||||
| 6ИР-250,8 | 3-152 | 37,0 | ||||
| бИР-269,9 | 3-152 | 40,0 | ||||
| Одношарошкові долота | ||||||
| СЗ-Н- 165,1 | 3-88 | _ | 18,0 | |||
| СЗ-Н- 190,5 | 3-117 | - | 38,3 | |||
| СЗ-Н-215,9 | 3-117 | - | 51,0 | |||
| Три шарошкові долота | ||||||
| С-165,1;СЗ-165,1; | 3-88 | 15,0 | ||||
| Т-165,1;К-165,1 | ||||||
| МГ- 1 90,5; МЗГ- 190,5; | 3-121 | - | 28,0 | |||
| С-190,5;СГ-190,5; | ||||||
| СЗГ-1 90,5; СТ-1 90,5; | ||||||
| Т-190,5;ТЗ-190,5; | ||||||
| ТКЗ-1 90,5; К-1 90,5; | ||||||
| ОКП- 190,5 | ||||||
| МГ-215,9;МЗГ-215,9; | 3-121 | . | 40,0 | |||
| МСГ-215,9;СГ-215,9; | ||||||
| СЗГ-215,9; СТ-215,9; | ||||||
| Т-215,9;ТГ-215,9; | ||||||
| ТК-215,9; ТКЗ-215,9; | ||||||
| К-215,9; ОКП-215,9 | ||||||
| С-244,5; Т- 244,5; | 3-152 | _ | 58,0 | |||
| ТЗ-244,5; ТК-244,5; | ||||||
Продовження табл 4.1
| Тип долота | Висота, мм | Різьба А | Допустиме навантаження, кН | Допустимий момент, Н • м | Маса, кг |
| ОКП-244,5 | |||||
| МН-269,9; | 3-152 | - | 65,0 | ||
| МЗГ-269,9; С-269,9; | |||||
| СГ-269,9; СЗГ-269,9; | |||||
| СТ-269,9; Т-269,9; | |||||
| ТЗ-269,9; ТКЗ-269,9; | |||||
| К-269,9 | |||||
| М-295,3; МГ-295,3; | 3-152 | - | 76,0 | ||
| С-295,3; СГ-295,3; | |||||
| СЗГ-295,3; СТ-295,3; | |||||
| Т-295,3; ТЗ-295,3; | |||||
| ТК-295,3; К-295,3 | |||||
| МГ-320,0; СГ-320,0; | 3_152 | - | 92,0 | ||
| К-320,0; ОКП-320,0 | |||||
| М-349,2; С-349,2; | 3-152 | - | 115,0 | ||
| Т-349,2 | |||||
| М-393,7; МГ-393,7; | 3-177 | - | 148,0 | ||
| С-393,7; Т-393,7 | |||||
| М-444,5; С-444,5 | 3-177 | - | 248,0 | ||
| М-490,0; С-490,0 | 3-201 | - | 320,0 |
Таблиця 4.2
| Порода | Опора | Типи шарошкових доліт фірми | |||
| "Х'юз Тул" | "РІД Тул" | "СмгтТул" | "Сек'юрт" | ||
| Шарошкові долота | |||||
| М'яка | ГАУ | J1,J2,J3, JD3 | FP12, FP13 | FDS, FDT, FDG | S33SF, S33F, S44SF |
| ГНУ | ХЗ, ХЗА, | S11,S12,S13 | SDS, SDT, SDG, | S33S, S33, S44, | |
| X1G, XDG | SDGH | S44TG | |||
| ГВ,ЦВ | OSC-3AJ, OSC-3J, OSC-1GJ | Vll, V12,V13, VI ЗТ | DS, DT, DTT, DG, DGT | S3S, S3, S4 | |
| Середньої | ГАУ | J4, JD4 | F21 | M44NF, M44LF | |
| твердості | |||||
| ГНУ | XV, XDV | S21.S23G | SVH, ST2, S72H | M44N, M44L | |
| ГВ,ЦВ | OWV-4, | V21, V22 | VI, V2.T2 | M4N, M4L | |
| OW4-J, WO | |||||
| Тверда | ГАУ | J7,J8,JD8 | F316, F34 | - | HM77F, Н77СР |
| ГНУ | - | SL4, SL4H | Н77, H77S | ||
| ГВ,ЦВ | W7C, W7-J, | V31 | L4 | Н7, Н7Т, H7SG | |
| W7P-2J |
Продовження табл. 4.2
| Порода | Опора | Типи шарошкових доліт фірми | |||
| "Х'юз Тул" | "Рід Тул" | "СмітТул" | "Сек'юргті" | ||
| Штирьові долота | |||||
| М'яка | ГАУ | J11,J22,J33 | FP51,FP52, FP53 | A1,F2,F3 | S84f, S86F, S88F |
| ГНУ | ХЗЗ | S53 | 2JS, 3JS | S84, S86, S88 | |
| ГВ,ЦВ | - | - | - | - | |
| Середньої твердості | ГАУ | J44, J55P, J55 | FP62, FP62X, FP62B, FP63, | F4, F45, F47, F5, F57 | M84F, M88F, M89F, M89FF |
| FP64 | |||||
| ГНУ | Х44 | S62, S63, S64 | 4JS, 5JS | М84, М88 | |
| гв,цв | - | • | - | - | |
| Тверда | ГАУ | J77, J99 | FP72, Fp73, FP74, FP83 | F6, F7, F9 | H84F, H88F, H99F, H100F |
| ГНУ | - | S72, S73, S74 | 6JS, 7JS, 9JS | Н88 | |
| гв.цв | - | - | - | - |
Таблиця 4.3
| Діаметр тришарошко-вого долота фірми "Дрессер", мм | Типи доліт з опорою | |||
| ГАУ | ГНУ | гн | гв | |
| 190,5 | МСЗ, СЗ, К | мз, мсз, сз, т, | м, ст | м |
| тз, к, ок | ||||
| 215,9 | мз, мсз, сз, к | мз, мсз, сз, тз, к, ок | ст, тз | ст |
| 244,5 | - | мсз,сз | м, ст | - |
| 269,9 | мсз, сз | мсз, сз,к | - | - |
| 295,3 | - | мсз, сз | - | - |
Таблиця 4.4
| Тип алмазного долота | Модель | Діаметр | Ви-сота | Приєднувальна різьба (ніпельна) | Тип алмазного долота | Модель | Діаметр | Висота | Приєднувальна різьба (ніпельна) |
| ММ | мм | ||||||||
| ДР | СТ1 | 138,1 | 3-88 | ДК.ДКС | С6 | 138,1 | 3-88 | ||
| 157,1 | 3-88 | 157,1 | 3-88 | ||||||
| 188,9 | 3-117 | 188,9 | 3-117 | ||||||
| 214,3 | 3-117 | 214,3 | 3-117 | ||||||
| ДК,ДКС | М6 | 189,9 | 3-117 | Д1 | М2.С2 | 214,3 | 3-117 | ||
| 214,3 | 3-117 | Д1 | С6 | 188,9 | 3-117 | ||||
| 242,1 | 3-152 | 214,3 | 3-117 |
Продовження табл. 4.4
| Тип алмазного долота | Модель | Діаметр | Висота | Приєднувальна різьба (ніпельна) | Тип алмазного долота | Модель | Діа-метр | Висота | Приєднувальна різьба (ніпельна) | |
| мм | мм | |||||||||
| 267,5 | 3-152 | 267,5 | 3-152 | |||||||
| 292,9 | 3-152 | ДУ, ДУС, | С2, СЗ | 188,9 | 3-117 | |||||
| дл, длс, длн | 214,3 | 3-117 | ||||||||
Таблиця 4.5
| Долото, армоване синтетичними полікристалічни алмазами | Висота | Діаметр корпуса | Кількість різців | Різьба | Тип породи | |
| ми | ||||||
| ДАП-214,ЗМЗ | 3-117 | м | ||||
| ДАП-214.3МС4 | зо | 3-117 | м, мс | |||
| ДАП-214,ЗМ2 | 3-117 | м, мс | ||||
| ДАП-214,ЗМ4 | зо | 3-117 | м | |||
| ДАП-214,ЗМ1 | 3-152 | м, мс |
Таблиия 4.6
| Шарошкові бурильні головки (ГОСТ 21210-75) | Діаметр, мм | Висота долота, | Приєднувальна різьба | Шарошкові бурільні головки (ГОСТ 212 10-7) | Діаметр, мм | Висота долота, мм | Приєднувальна різьба | ||
| долота | керна | долота | керна | ||||||
| мм | |||||||||
| м.мсз, с, сз, | м.мсз, сз, | ||||||||
| ткз | 139,7 | 3-110 | ст, ткз | 212,7 | 3-150 | ||||
| м, с, сз, ткз | 149,2 | 3-110 | мсз, сз, ткз | 269,9 | 3-189 | ||||
| м, мсз, с, сз, | м, мсз, сз | 295,3 | 3-189 | ||||||
| ткз.ст | 183,7 | 3-150 | ст, ткз | 212,7 | 3-161 | ||||
| ст | 295,3 | 3-171 | ст | 269,9 | 3-171 |
Таблиця 4.7
| Алмазна бурильна головка | Модель | Діаметр, мм | Приєднувальна різьба (муфтова) | Алмазна бурильна головка | Модель | Діаметр, мм | Приєднувальна різьба (муфтова) | ||
| долота | керна | долота | керна | ||||||
| КР | С2 | 188,9 214,3 | 80 80 | 3-150 3-150 | МЗ | 138,1 188,9 214,3 | 52 80 80 | 3-110 3-150 3-150 | |
| СТ2 | 157,1 | 3-133 | кт | С2 | 188,9 | 3-150 | |||
| 188,9 | 3-150 | 214,3 | 3-150 | ||||||
| 188,9 | 3-150 | 242,1 | 3-189 | ||||||
| 214,3 | 3-150 | 267,5 | 3-189 |
Продовження табл. 4.7
| Алмазна бурильна головка | Модель | Діаметр, мм | Приєднувальна різьба (муфтова) | Алмазна бурильна головка | Модель | Діаметр, мм | Приєднувальна різьба (муфтова) | ||
| долота | керна | долота | керна | ||||||
| КТ | М2 | 188,9 | 3-150 | КТ | сз | 138,1 | 3-110 | ||
| 214,3 | 3-150 | 188,9 | 3-150 | ||||||
| 242,1 | 3-189 | 214,3 | 3-150 | ||||||
| 267,1 | 3-189 | КІ | сз | 188,9 | 3-150 | ||||
| 267,5 | 3-189 | 214,3 | 3-150 |
Таблиця 4.8
| Роторний керно- приимальнии пристрій | Діаметр, мм | Допусти- ме навантаження, кН | Маса, кг | Роторний керно- приимальнии пристрій | Діаметр, мм | Допусти- ме навантаження, кН | Маса, кг | |||
| бурил ь- головки | керна | буриль- головки | керна | |||||||
| СКУ | 295,3 | УКР 164/80 | 212,7; | |||||||
| 203/100 | 190,5 | |||||||||
| СКУ 172/100 | 212,7 | 80; 100 | СКУ 138/67 | 158,7 | ||||||
| КД11-М | 212,7; | СКУ 122/52 | 132,0; | |||||||
| "Недра" | 190,5 | 139,7 |
Необхідність використання різних конструкцій і типів доліт зумовлена фізико-ме-ханічними властивостями порід, глибиною їх залягання і способами буріння (табл. 4.9, 4.10). Для буріння порід середньої твердості з низькою абразивністю застосовуються бурові долота різально-сколюючого типу, армовані сплавом "Славутич". Вони випускаються висотою від 106,4 до 446 мм трьох моделей і двох типів.
Таблиця 4.9
| Група породи | Категорія буримості | Твердість породи, МПа | Абразивність породи, мг | Типи шарошкових доліт |
| М'яка | II | 100-150 | До 2 | м |
| Середньої твердості | НІ IV | 250-500 500-1000 | 2-5 3-Ю | м, мс мсз, с |
| Тверда | V VI | 1000-1500 1500-2000 | 10-18 15-25 | ст, т, мсз сз,тз,т |
| Міцна | VII VIII IX X | 2000-3000 3000-4000 4000-5000 5000-6000 | 20-35 30-40 40-50 Більше 60 | тз, ткз ткз К, ТКЗ К, ОК |
| Дуже міцна | XI | 6000-7000 | '' | ок |
| XII | Більше 7000 | '' | - |
Таблиця 4.10
| Тип опори | Спосіб буріння | Діаметри долгт, мм | Типи долгг |
| К-Кз-К | Турбінний | 190,5; 215,9; 244,5; 269,9; 295,3 | м, мз, мс, мсз, с, сз |
| К-Кз-Р | " | 190,5; 215,9 | ст, т, тз, тк, ткз |
| р-кз-р | " | 215,9; 244,5; 269,9; 295,3; 320-490 | СТ, Т, ТЗ, ТК, ТКЗ, К, ОК |
| Р-Кз-К™ | Роторний | 161-295,3 | Всі |
Примітка: К, Кз, Ков, Р - підшипники кульковий, кульковий замковий, кочення з опорною п'ятою і роликовий.
Останнім часом щораз ширше застосовуються полікристалічні алмазні долота. Це долота ріжучого типу з різцями з алмазно-твердосплавними пластинами. Різці можуть кріпитись як безпосередньо в корпусі долота, так і на його лопастях. Оскільки ці долота мають безопорну конструкцію, їх можна довільно розміщувати і змінювати конфігурацію робочої поверхні.
Швидкість буріння полікристалічними алмазними долотами в 2 - 5 разів перевищує швидкість буріння шарошковими долотами. Одне таке долото заміняє 16-20 шарошкових доліт. При всіх режимах буріння, за винятком дуже низьких осьових навантажень, полікристалічні долота за швидкістю проходки перевищують алмазні долота при високих частотах обертання в 2,5 - 3 рази, а при низьких - в 5 разів. Область застосування полікристалічних доліт охоплює діапазон частот обертання, що відповідає всім існуючим способам буріння.
Марки доліт включають їх розміри, тип ріжучої поверхні: І - імпрегновані, Р - радіальні одношарові, Т - ступінчасті, К - ступінчасті з торовидними виступами, Л - лопатеві, С - армовані синтетичними алмазами; тип опори: В - негерметизована на підшипниках кочення при частоті обертання до 800 об/хв, У - герметизована, НУ - герметизована з одним підшипником ковзання при частоті обертання до 250 об/хв, АУ - герметизована на двох і більше підшипниках ковзання при частоті обертання до 200 об/хв; систему промивки: Ц -центральна, Г - гідромоніторна периферійна, ЦГ - комбінована (центральна і периферійна), П, ПГ - продувка повітрям. Наприклад, марка Ш-295, 3-СЗ-ГВ означає, що долото тришарошкове діаметром 295,3 мм, армоване зубками з твердого сплаву, має гідромоніторні насадки й опору кочення, що відповідає умовам турбінного буріння.
Спрацювання шарошкових доліт кодується такими позначеннями: В - спрацювання робочої поверхні (В1, В2, ВЗ, В4); П - спрацювання опори (ПІ, П2, ПЗ, П4); Д - зменшення діаметру долота; С - скол зуба; У - пошкодження вузла герметизації опори; Г - пошкодження гідромоніторної насадки; Р - заокруглення зубців шарошок; Ц - зачеплення зубців; К -заклинювання опори; АВ, АШ, АС - злом і залишення відповідно на вибою вершин шарошок, шарошки і секції.
Бурильні колони
Бурильна колона (рис.4.2) передає обертовий момент від ротора до долота; створює навантаження на долото; дає змогу піднімати і спускати долото і вибійний двигун; підводити промивальну рідину (ПР) до турбобура при турбінному способі як до долота, так і до вибою свердловини при всіх способах буріння; виконувати монтаж секцій струмопідводу при бурінні з електробуром; сприймати реактивний момент вибійного двигуна; проводити до-
Рис.4.2. Схема бурильної колони.
|
роботи (проробка, розширювання, промивка і випробування свердловини, ловильні роботи та ін.).
Бурильна колона з'єднує долото (вибійний двигун і долото) з поверхневим обладнанням (вертлюгом) і складається з ведучої труби 4, бурильних труб 8 і обважнених труб (ОБТ) 12 і 13. Верхня частина бурильної колони, яка закінчується ведучою трубою 4, з'єднується з вертлюгом 1 за допомогою перехідників З ведучої труби і 2 вертлюга. Ведуча труба 4 сполучається з бурильною трубою 8 за допомогою пе-рехідника J, муфти 7 бурильного замка і запобіжного перехідника 6. Бурильні труби 8 з'єднуються між собою за допомогою бурильних замків, які складаються з муфти 7 і ніпеля 9, або за допомогою з'єднувальних муфт 10. Обважені бурильні труби 12 і 13 сполучаються між собою за допомогою замкової різьби, яка нарізана на їх кінцях. Труба 12 приєднується до бурильної труби за допомогою перехідника 11. До труби 13 за допомогою перехідника 14 прикручується долото (при роторному способі буріння).
Ведучі бурильні труби призначені для передачі обертового моменту від ротора до бурильної колони. Вони звичайно мають квадратний або шестигранний переріз і виготовляються збірними або цільними (без додаткових деталей) згідно з ТУ 14-3-755-78, ТУ 51-276-86 (рис.4.3, табл.4.11). Збірні труби складаються з власне труби (штанги) і верхнього і нижнього перехідників для з'єднання з вертлюгом і бурильною колоною. Для попередження швидкого спрацювання замкової різьби нижнього перехідника до останнього прикручують запобіжний перехідник.
Бурильні труби (ГОСТ 631-75) випускають чотирьох типів:
тип І-з висадженими всередину кінцями і муфтами (рис.4.4, а,б, табл. 4.12);
тип 2-з висадженими назовні кінцями і муфтами (рис. 4.4, в, г; табл.4.12);
Рис.4.3. Схеми ведучих бурильних труб
Таблиця 4.11
| Ведуча труба з квадратним перерізом | а, мм | d, мм | L, мм | Маса 1 м, кг | DS,. мм | Верхня різьба | Dw,мм | Нижня різьба |
| Труби-штанги (рис.4.3, а) | ||||||||
| 65x65 | 24,2 | - | - | |||||
| 80x80 | 31,4 | - | - | |||||
| Труби з конічним пояском (рис. 4.3, б) | ||||||||
| ТВКП-112 | 69,8 | 3-121 | 3-121 | |||||
| ТВКП-140 | 113,0 | 3-171 | 3-147 | |||||
| ТВКП-150 | 131,0 | 3-171 | 3-171 |
тип З-з висадженими всередину кінцями і конічними стабілізуючими поясками (рис.4.4 д табл. 4.13);
тип 4-з висадженими назовні кінцями і конічними стабілізуючими поясками (рис. 4.4., г; табл. 4.13).
Труби всіх чотирьох типів виготовляються довжиною 6, 8 і 11,5 м при умовному діаметрі від 114 до 168 мм, звичайної точності, але за узгодженням труби типів 1 і 2 можуть бути виготовлені підвищеної точності.
Бурильні труби і з'єднувальні муфти виготовляються зі сталей різних груп міцності (табл. 4.14). Муфти для труб типів 1 і 2 з умовним діаметром 114 мм і менше виконують зі сталі наступної групи міцності, а труби з умовним діаметром 140 мм і більше та муфти до них - зі сталі однієї і тієї ж групи міцності. Труби і муфти повинні бути термічне оброблені.
Рис.4.4. Схеми бурильних труб
| Умовний діаметр труби, мм | D | S | d | d1 | /1 | /2 | d1 |
| мм | |||||||
| 60,3 | 46,3 | -/67,46 | 90/110 | 40/65 | 32/- | ||
| 42,3 | 24/- | ||||||
| 73,0 | 59,0 | -/81,76 | 100/120 | 40/65 | 45/- | ||
| 55,0 | 34/- | ||||||
| 51,0 | 28/- | ||||||
| 89,0 | 75,0 | -/97,13 | 100/120 | 40/65 | 60/- | ||
| 71,0 | 49/- | ||||||
| 67,0 | 45/- | ||||||
| 101,6 | 87,6 | _ | 74/- | ||||
| 85,6 | -/114,30 | 115/145 | 55/65 | 70/- | |||
| 83,6 | 66/- | ||||||
| 81,6 | 62/- | ||||||
| 114,3 | 100,3 | _ | 55/65 | 82/- | |||
| 98,3 | -/127,0 | 130/145 | 78/- | ||||
| 96,3 | 74/- | ||||||
| 94,3 | 70/- | ||||||
| 92,3 | 68/- | ||||||
| 127,0 | 113,0 | _ | 130/- | 55/- | 95/- | ||
| 111,0 | 91/- | ||||||
| 109,0 | 87/- | ||||||
| 107,0 | 83/- | ||||||
| 139,7 | 123,7 | ~-/154,0 | 130/154 | 55/65 | 105/- | ||
| 121,7 | 101/- | ||||||
| 119,7 | 100/- | ||||||
| 117,7 | 91/- | ||||||
| 168,3 | 150,3 | _ | 130/ | 55/- | 128/- | ||
| 148,3 | 124/- |
| Умовний діаметр труби з конічним стабілізуючим пояском | D | s | d | d 1 |
| мм | ||||
| -/73 | -/73 | -/9 | -/55 | -/52,0 |
| -/11 | -/51 | /48,0 | ||
| 89,0 | 71,0/71,0 67,0/67,0 | 57/68 54/64 |
Таблиия4.12
| d'1 | D M | Lм | d0 | s | Маса, кг | ||
| MM | 1 м гладкої труби | висадженої частини труби | муфти | ||||
| 40/- | 80/86 | 140/140 | 63,5/70,6 | 5/5 | 9,15 | 1,2/1,5 | 2,7/2,7 |
| 32/- | 11,3 | 1,4/1,5 | |||||
| 54/- | 95/105 | 166/165 | 76,2/84,9 | 6/6 | 11,4 | 1,6/2,5 | 4,2/4,7 |
| 43/- | 14,2 | 2,4/2,5 | |||||
| 37/- | 16,8 | 2,2/2,5 | |||||
| 69/- | 108/118 | 166/165 | 92,0/100,3 | 6/7 | 14,2 | 2,4/3,5 | 4,4/5,2 |
| 58/- | 17,8 | 3,4/3,5 | |||||
| 54/- | 21,2 | 3,2/3,5 | |||||
| 83/- | 7/7 | 16,4 | 3,0/4,5 | ||||
| 79/- | 127/140 | 184/204 | 104,8/117,5 | 18,5 | 3,4/4,5 | 7/9 | |
| 75/- | 20,4 | 3,8/4,5 | |||||
| 71/- | 22,4 | 4,0/4,5 | |||||
| 91/- | 204/204 | 7/7 | 18,5 | 4,6/5,0 | 9/11 | ||
| 87/- | 140/152 | 117,5/130,2 | 20,9 | 5,8/5,0 | |||
| 83/- | 23,3 | 6,0/5,0 | |||||
| 79/- | 25,7 | 6,6/5,0 | |||||
| 77/- | 28,0 | 6,4/5,0 | |||||
| 104/- | 152/- | 204/- | 130,2/- | 11- | 20,7 | 5,8/- | 10/- |
| 100/- | 23,5 | 6,4/- | |||||
| 96/- | 26,2 | 7,0/- | |||||
| 92/- | 28,9 | 7,6/- | |||||
| 114/-110/- | 171/185 | 215/215 | 144,5/157,2 | 8/8 | 26,0 29,0 | 7,0/7,0 7,6/7,0 | 14/15 |
| 106/- | 32,0 | 8,2/7,0 | |||||
| 100/- | 35,0 | 9,6/7,0 | |||||
| 137/- | 197/- | 229/- | 171,5/- | 8/- | 35,3 | 9,8/- | 16,7/- |
| 133/- | 39,0 | 10,8/- |
Примітки: 1. В чисельнику наведені розміри для бурильнихтруб з висадженими всередину кінцями, в знаменнику - для труб з висадженими назовні кінцями. 2. Допускається виготовляти труби з меншим розміром S; розмір d 1може дорівнювати розміру d'. 3. При обчисленні маси густина сталі прийнята 7850 кг/м3.
Таблиця 4.13
| D min | Lmin | l 'min | Маса, кг | |
| мм | 1 м гладкої труби | висаджених кінців | ||
| -/85,9 | -/150 | -/155 | -/14,2 | -/3,7 |
| -/16,8 | ||||
| 89,9/101,9 | 150/150 | 145/155 | 17,8 | 3,9/4,5 |
| 21,2 | 3,4/4,5 |
| Умовний діаметр труби з конічним стабілізуючим пояском | D | S | d | d1 |
| MM | ||||
| 101,6 | 83,6/83,6 | 68/80,6 | ||
| 81,6/- | 66/- | |||
| -/81,6 | -/78,6 | |||
| 114,3 | 96,3/96,3 | 78/93,3 | ||
| 94,3/94,3 | 76/91,3 | |||
| 92,3/92,3 | 74/89,3 | |||
| 127,0 | 109,0/- | 92/- | ||
| 107,0/- | 90/- | |||
| 139,7 | 121,7/- | 102/- | ||
| 119,7/- | 100/- | |||
| 117,7/- | 100/- |
Примітка. В чисельнику наведені розміри для труб з висадженим всередину кінцями, в знаменнику - для труб з висадженими назовні кінцями.
Таблиця 4.14
| Група міцності сталі (ГОСТ 632-80) | Відносне видовження, % | Тимчасовий опір розриву | Межа текучості | Група міцності сталі (ГОСТ 632-80) | Відносне видовження, % | Тимчасовий опір розриву | Межа текучості |
| МПа | МПа | ||||||
| Д | 14,3 | М | 10,8 | ||||
| Є | 13,0 | Р | 9,5 | ||||
| л | 12,3 | Т | 8,5 |
Нижче наведені параметри різьби для труб різних типів і муфт до них (рис. 4.5)
Поиск по сайту: