|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Електричні та магнітні методиЕлектричні методи дослідження розрізів свердловин базуються на відмінності електричних властивостей гірських порід. До таких властивостей належать питомий електричний опір ρ або електропровідність а; абсолютна діелектрична проникність εа; природна електрохімічна активність А, компонентами якої можуть бути дифузійно-адсорбційна (А д.а), фільтраційна (А ф) і окисновідновна (Ао. в) активність; електрична поляризованість (сприйнятливість) ке або викликана електрохімічна активність Ав ічас релаксації τb. При магнітометрії свердловин із досить великого числа магнітних властивостей вивчають об'ємну ко.в або питому (кп) сприйнятливість гірських порід. Електричні та магнітні методи дослідження розрізів свердловин базуються на вивченні електромагнітних полів різної природи в гірських породах. Методи позірного опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, метод мікрозондів (мікрокаротаж), пластова похилометрія, резистивіметрія. При стандартному електрокаротажі вивчається зміна позірного електричного опору гірських порід у незакріплених свердловинах, які заповнені водою, або електроп-
ровідною промивною рідиною (ПР). Дані методу використовуються для розчленування розрізів, виділення опорних горизонтів, оцінки літології і виділення нафто- і газоносних об'єктів у комплексі з методом самочинної поляризації. Бокове електричне зондування (БЕЗ) полягає у вимірюванні позірного опору пластів набором однотипних зондів різної довжини по розрізу незакріпленої свердловини, заповненої водою або електропровідною ПР. Сприятливими геолого-технологічними умовами для застосування методу є однорідність досліджуваних пластів і порід, співвідношення питомих опорів пласта і ПР не більше 500 для пластів великої товщини і не більше 250 - для пластів малої товщини, товщиною пластів не менше трьох діаметрів свердловини. Результати досліджень використовуються для виявлення пластів з проникненням ПР, визначення питомого електричного опору незміненої частини пластів і зони проникнення, оцінки глибини проникнення, уточнення опору ПР, визначення пористості та нафтогазона-сиченості. Метод мікрозондів (мікрокаротаж) полягає в детальному дослідженні позірного опору присвердловинної частини розрізу незакріпленої свердловини, заповненої сла-бомінералізованою ПР, зондами дуже малої довжини. Дані методу використовуються для детального розчленування розрізів з виділенням тонких прошарків, визначення товщини прошарків, уточнення літології розрізів, виділення пластів-колекторів, оцінки ефективної товщини продуктивних горизонтів, визначення пористості й тріщинуватості порід, виділення продуктивних пластів і оцінки їх нафтогазонасичення та нафтовіддачі. При пластовій похилометрії вимірювання проводяться в незакріплених свердловинах, заповнених електропровідною ПР. Для визначення елементів залягання пластів реєструються три криві методом опору. Одночасно фіксуються складові зенітного кута, азимут орієнтації свердловинного приладу відносно магнітного поля Землі і середній діаметр свердловини. Метод резистивіметрії застосовується з метою визначення питомого електричного опору ПР при бурінні, випробуванні й експлуатації свердловин для кількісної інтерпретації даних електрокаротажа, визначення мінералізації пластових вод за допомогою методу самочинної поляризації, установлення місць припливів і швидкості фільтрації підземних вод, виділення інтервалів поглинання ПР у свердловині, визначення місць порушення обсадних колон і типу флюїда в експлуатаційних свердловинах. Методи опору заземлення і потенціалів викликаної поляризації. Вивчення розрізів свердловини методами опору заземлення базується на відмінності питомих електричних опорів гірських порід. На виробництві застосовуються метод опору екранованого заземлення (боковий каротаж) з автоматичним фокусуванням струму, метод бокового мікрокаротажу, дивергентний каротаж. Методи потенціалів викликаної поляризації складаються із звичайного методу і методу градієнта викликаних потенціалів. При боковому каротажі (БК) дослідження проводяться у незакріплених свердловинах, заповнених електропровідною ПР < 0,1... 0,5 Ом м). На результати БК значною мірою впливають геолого-технологічні умови проведення досліджень. Широко застосовуються три-, семи- і дев'ятиелектродні зонди з автоматичним фокусуванням струму. За допомогою результатів досліджень цими зондами проводиться детальне розчленування геологічних розрізів, установлення їх літології, виділення пластів-колекторів і уточнення їх будови, визначення параметрів зони проникнення фільтрату ПР, дійсного питомого опору і характеру насичення пластів. Метод бокового мікрокаротажу (БМК) має декілька модифікацій, які відрізняються кількістю електродів мікроустановок: дво-, три- і чотириелектродні. Вимірювання проводяться в незакріплених свердловинах, заповнених електро-провідною ПР < 0,1... 0,5 Ом • м). Покази БМК менше спотворені впливом глинистої кірки і шаром ПР, ніж при вимірюванні електричного опору звичайними мікрозондами. Результати досліджень методом БМК використовуються для меж і товщин пла-стів, виділення прошарків малої товщини, визначення літології розрізів і виділення колекторів. Цей метод у комплексі з іншими геофізичними методами дає змогу оцінити пористість, глинистість, нафтогазонасиченість колекторів і нафтовидачу пластів. Дивергентний каротаж (ДК) базується на вивченні електропровідності гірських порід. Дослідження проводяться у свердловинах, заповнених сильно мінералізова-ною ПР. Особливістю дивергентного методу є регулювання струму через електро-ди живлення за значенням його радіальної дивергенції, тобто за векторною величи-ною густини струму, який тече через бокову поверхню свердловини на ділянці роз-міщення вимірних електродів. Реєструється величина, пропорційна опорові, який чинить середовище радіальній складовій струму, що витікає зі свердловини на ділянці між вимірними електродами. За допомогою ДК розв'язують основні геологічні задачі, які в даних умовах не можна розв'язати іншими методами електрометрії. Методи потенціалів викликаної поляризації базуються на вивченні штучних вторинних стаціонарних електричних полів, походження яких пов'язується з фізико-хімічними процесами, що відбуваються в породах внаслідок дії електричного струму на поверхні розділу твердої і рідкої фаз. Дослідження проводять у незакріплених свердловинах, заповнених електропровідною ПР. Величина потенціалів викликаної поляризації в гірських породах залежить від їх мінерального складу, літологічних і структурних особливостей, типу насичую-чого флюїду, мінералізації пластових вод та інших факторів, що дає змогу викори-стовувати дані методів у комплексі з іншими методами для розчленування розрізів, виділення тріщинуватих зон, якісної і кількісної оцінки проникливості колекторів, виявлення інтервалів проривів прісних законтурних вод у процесі розробки наф-тових родовищ. Індукційний картонаж (ІК) застосовується для дослідження вторинного електромагнітного поля середовища, електрорушійна сила якого прямо пропорційна електропровідності гірських порід. Розрізняють низькочастотний (частота — 20—60 кГц) і високочастотний (частота— 1—10МГц) каротаж. Низькочастотний індукційний каротаж. Найширшого застосування із цієї групи методів набули низькочастотний індукційний каротаж з використанням поздовжнього датчика, низькочастотний індукційний каротаж з використанням поперечного датчика, індукційне бокове зондування. Вимірювання проводяться у незакріплених свердловинах, заповнених або незаповнених ПР. Найбільш сприятливими є свердловини, заповнені слабоміне-ралізованою ПР або рідиною на нафтовій основі , > 1 Ом м, 50 Ом • м). За допомогою вищеназваних досліджень проводиться детальне розчленування розрізів свердловин, виділення водо- і нафтогазоносних пластів, вивчення будови перехідної зони, уточнення положення контактів вода-нафта, вода-газ, визначення дійсного питомого опору порід. Вивчення питомої електропровідності порід у напрямку, перпендикулярному до їх нашарування, у комплексі з іншими методами дає змогу визначити коефіцієнти мікро- і макроанізотропії пластів. За допомогою індукційного бокового зондування вивчається електропровідність в зоні проникнення фільтрату ПР в радіальному напрямку. Високочастотний індукційний каротаж. Серед високочастотних індукційних мето-дів найповніше розроблені високочастотний індукційний каротаж, хвильовий метод провідності та метод високочастотного індукційного ізопараметричного зондування. Вимірювання проводяться у незакріплених свердловинах, заповнених або незаповнених ПР. Найбільш сприятливими є умови в свердловинах, заповнених слабомінералізованою ПР або рідиною на нафтовій основі <200 Ом • м). Результати вимірювань високочастотними методами в меншій мірі залежать від впливу свердловини і частково зони проникнення фільтрату ПР. Задачі, які розв'язують за допомогою високочастотних методів, аналогічні описаним для низькочастотного індукційного каротажу. Крім цього, можна оцінювати радіальний градієнт питомого електричного опору в пластах-колекторах. Діелектричні методи. На вивченні діелектричної проникності гірських порід базуються діелектричний індукційний і хвильовий діелектричний каротажі. Вимірювання проводяться в незакріплених свердловинах, заповнених електропровідною або непровідною ПР. Діелектричні методи дають змогу проводити розмежування колекторів, насичених прісною водою, і нафтоносних пластів; детальне розчленування розрізів, складених породами з високим і середнім питомим опором; виявлення місць прориву прісних вод; дослідження водоносних пластів, насичених прісними пластовими водами; визначення дійсної діелектричної проникності гірських порід для оцінки їх колекторських властивостей і нафтонасичення. Методи магнітного поля. Важливими магнітними характеристиками гірських порід є відносна магнітна проникність і магнітна сприйнятливість гірських порід. Магнітні властивості гірських порід визначаються також наявністю в них хімічних елементів, ядра яких володіють магнітним моментом і спіном. Розроблені магнітні методи дослідження розрізів свердловин: метод природного магнітного поля, метод магнітної сприйнятливості і ядерно-магнітний метод (ЯММ, ЯМК). Останній найбільше використовується для дослідження розрізів у незакріплених нафтових і газових свердловинах з метою виділення пластів-колекторів, оцінки характеру їх насичення й ефективної пористості. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |