|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поклади нафти і газуМісцеве (локальне) підвищення концентрації нафти чи газу або обох одночасно в природному резервуарі веде до утворення покладів. Покладом називають будь-яке окреме локальне скупчення нафти і газу в земній корі, яке контролюється пасткою. Водночас, поклад - це пастка, заповнена нафтою або газом. Нафта і газ в межах покладів в абсолютній більшості утворюють суцільну фазу в поровому просторі. Саме цим вони відрізняються від так званих нафтогазопроявів, коли нафта і газ утворюють окремі краплини або бульбашки у водонасиченому поровому просторі. В переважній більшості покладів нафта, газ та вода розподілені за густиною згідно з законами гравітації та капілярних явищ. Якщо скупчення нафти або газу досить велике і рентабельне для розробки, то його називають промисловим покладом. Головним параметром покладу є величина запасів, тобто кількість нафти, газу, конденсату, що розміщені у ньому. За величиною запасів поклади ділять на унікальні (су-пергігантські), гігантські (величезні), великі, середні, малі. Основними елементами покладу є газова шапка, нафтова частина, нафтова оторочка, підошовні та законтурні води (рис. 1.4). Газова шапка - скупчення газу над нафтою (основною частиною) в покладі; нафтова облямівка - невелике скупчення нафти під газом (основною частиною) по краю покладу (біля його зовнішнього контура), підошовні води - води під нафтою або газом, законтурні води - води, що залягають за межами контура нафто- або газоносності. Поклад (або його частина), що підстелений водою, називають водоплаваючим.
Контакти між газом і наф-тою (ГНК), газом і водою (ГВК), нафтою і водою (ВНК) є перехід-ними зонами, де поступово змен-шується насичення однією фазою і зростає насичення іншою. Це зу-мовлено неоднорідністю колекто-рських властивостей порід і капі-лярними явищами на межі фаз. Товщина цих зон може колива-тись від сантиметрів до 10-12м. ГНК, ГВК, ВНК не завжди гори-зонтальні. Причинами їх відхилен-ня можуть бути напір вод, що змі-шує поклад в напрямку руху води, різна густина нафти або води на різних крилах покладу, різні коле-кторські властивості порід і, як наслідок, - різні капілярні сили води. За фазовим станом та спів-відношенням газу, нафти і конден-сату поклади переважно ділять на газові, газоконденсатні, газові і га-зоконденсатні з нафтовою обло-мівкою, нафтові з газовою шапкою, перехідного стану, нафтові багаті та бідні роз- чненим газом (відповідно більше і менше 50 м3/м3). До покладів перехідного стану відносяться поклади, що перебувають в умовах, близьких до кри-тичних, тобто за-ймають проміжне положення між рідиною і газом. Зустрічаються вони переважно на глибинах понад 4000 м при високих температурах і тисках. Крім названих традиційних типів покладів, трапляються також газогідратні (газо-тверді), газоводяні, нафтоводяні, нафтотверді поклади. Газогідратні поклади можуть бути тільки в умовах низьких температур. Газоводяні поклади - це водоно-сні горизонти, насичені або перенасичені газами. В нафтоводяних покладах вільна вода є по всьому об'єму покладу. Нафтотверді поклади - це поклади, де нафта (бі-туми) знаходиться у твердому чи напівтвердому стані. За формою виділяються три типи покладів, а більш дрібний поділ йде за характером пасток: пластові поклади - склепінні (непорушені, порушені); екрановані (тектонічно, стратиграфічно, літало-гічно, діагенетично, гідравлічно та гідродинамічно); масивні поклади - у виступах (структурних, ерозійних, рифогенних), тектонічно екрановані; поклади неправиль-ної форми, обмежені зі всіх сторін породами - непроникними, водонаси-ченими, непроникними і водонасиченими; комбіновані поклади. Пластові поклади (рис.1.5) - це скупчення нафти і газу в пластах-колекторах, що обмежені в покрівлі та підошві непроникними породами. При цьому обов'яз-кова присутність за-контурної води. До склепінних (рис. 1 .5,а-в) відносяться всі поклади, що розміщені у найбільш піднятих частинах різного виду піднять. Вони бувають непорушені (рис.1.5, а) і порушені підкидом (рис. 1.5, б) і насувом (рис.1.5, в). Екрановані поклади (рис. 1 .5,г-д) виникають при екранізації пласта по його під-няттю. Тектонічна екранізація (рис. 1.5, г-д) переважно викликана розривом суціль-ності порід і їх переміщення таким чином, що за розломом знаходяться непроникні породи. Однак не всі тектонічні порушення є екранами, частина з них може бути провідниками. Екрануючими породами за розломом можуть бути кам'яна сіль, гли-ни, грязьовулканічна брекція і різні мінеральні утворення в самому розломі. Стра-тиграфічна екранізація (рис.1.5,е,є) виникає при неузгодженому заляганні одного комплексу порід над іншим. Це відбувається при перерві в осадконагромадженні. Літологічна екранізація виникає при фаціальному заміщенні (рис. 1.5, ж) або при виклиню-ванні (рис.1.5,з) порід-колекторів уверх по підняттю порід. Діагенетична екранізація (рисі.5,ц) зумовлена процесом вторинних змін (цементації та ін.) порід-колекторів. Гідравлічна (гідродинамічна) екранізація (рис.1.5, і) виникає при русі води в напрямі, протилежному спливанню нафти і газу. Масивні поклади (рис.1.6.) - це скупчення нафти і газу у великих товщах по-рід-колекторів (переважно вапняків). Такі скупчення контролюються лише порода-ми-покришками. Всі масивні поклади мають єдиний ВНК або ГВК, що перебуває на одному гіпсометричному рівні для всіх прошарків порід-колекторів незалежно від розділення їх непроникними породами, що свідчить про існування гідродина-мікного зв'язку в цілому покладі. Масивні поклади в структурних виступах (рис. 1.6, а) пов'язані зі склепінням різних антиклінальних складок. Досить часто масивні поклади зустрічаються в ерозійних виступах (рис.1.6,б), складених переважно трі-щинними та кавернозними породами осадового, метаморфічного або магматичного походження. Це може бути кора вивітрювання порід фундаменту. Масивні поклади трапляються також досить часто в рифогенних (біогенних) виступах (рис.І.б. в), що складаються з органогенних вапняків, доломітів та карбонатно-теригенних порід. Подекуди зустрічаються масивні тектонічно екрановані поклади (рис. 1 .6,г). Поклади неправильної форми, обмежені з усіх сторін (рис. 1.7), найчастіше пов'язані з ділянками (лінзами) пористих або тріщинуватих порід (рис.1.7,а) серед непроникних порід. Іноді піщані лінзи, насичені нафтою та газом, можуть бути об-межені водонасиченими породами (рис. 1.7,б). Нафта і газ розміщені в порах біль-шого розміру і утримуються капілярними силами. Форма лінз може бути різною залежно від умов їх створення. Спільним для них є невеликі розміри і обмеження з усіх сторін.
Рис.1.5. Схеми пластових покладів нафти і газу
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |