АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поклади нафти і газу

Читайте также:
  1. Використання в'язких систем для інтенсифікації припливу нафти й газу
  2. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу
  3. Відокремлення газу від нафти
  4. Вторинна переробка нафти: крекінг і риформінг.
  5. Геологічні передумови пошуків та розвідки нафти і газу
  6. Елементний та ізотопний склад нафти і газу
  7. Замір та облік видобутку нафти і нафтового газу
  8. Заходи по скороченню втрат нафти і нафтопродуктів
  9. Крекінг нафти і нафтопродуктів.
  10. Нафтизин (санорин)
  11. НОРМИ ЗБЕРІГАННЯ ЗАПАСУ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ І ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМУ РЕЗЕРВУАРНОГО ПАРКУ
  12. Особливості вилучення нафти з покладів у крутих і підгорнутих крилах складок

Місцеве (локальне) підвищення концентрації нафти чи газу або обох одночасно в при­родному резервуарі веде до утворення покладів. Покладом називають будь-яке окреме ло­кальне скупчення нафти і газу в земній корі, яке контролюється пасткою. Водночас, поклад

- це пастка, заповнена нафтою або газом. Нафта і газ в межах покладів в абсолютній більшості утворюють суцільну фазу в поровому просторі. Саме цим вони відрізняються від так званих нафтогазопроявів, коли нафта і газ утворюють окремі краплини або бульбашки у водонасиченому поровому просторі. В переважній більшості покладів нафта, газ та вода роз­поділені за густиною згідно з законами гравітації та капілярних явищ. Якщо скупчення нафти або газу досить велике і рентабельне для розробки, то його називають промисловим покладом.

Головним параметром покладу є величина запасів, тобто кількість нафти, газу, конден­сату, що розміщені у ньому. За величиною запасів поклади ділять на унікальні (су-пергігантські), гігантські (величезні), великі, середні, малі.

Основними елементами покладу є газова шапка, нафтова частина, нафтова оторочка, підошовні та законтурні води (рис. 1.4). Газова шапка - скупчення газу над нафтою (основ­ною частиною) в покладі; нафтова облямівка - невелике скупчення нафти під газом (основ­ною частиною) по краю покладу (біля його зовнішнього контура), підошовні води - води під нафтою або газом, законтурні води - води, що залягають за межами контура нафто- або га­зоносності. Поклад (або його частина), що підстелений водою, називають водоплаваючим.

Рис.1.4. Схема пластового склепінного нафтогазо­вого покладу: 1.2:3,4- внутрішній і зовнішній контури відповідно газоносності (газової шапки) і нафтоносності; Н, L, b— висота, довжина і ширина покладу; h — висота газової шапки; ГНК, ВНК — газоносний, водоносний контакти.

Контакти між газом і наф-тою (ГНК), газом і водою (ГВК), наф­тою і водою (ВНК) є перехід-ними зонами, де поступово змен-шується насичення однією фазою і зростає насичення іншою. Це зу-мовлено неоднорідністю колекто-рських вла­стивостей порід і капі-лярними яви­щами на межі фаз. Товщина цих зон може колива-тись від сантиметрів до 10-12м. ГНК, ГВК, ВНК не за­вжди гори-зонтальні. Причинами їх відхилен-ня можуть бути напір вод, що змі-шує поклад в напрямку руху во­ди, різна густина нафти або води на різних крилах покладу, різні коле-кторські властивості порід і, як наслідок,



- різні капілярні сили води.

За фазовим станом та спів-відношенням газу, нафти і конден-сату поклади переважно ділять на газові, газоконденсатні, газові і га-зоконденсатні з нафтовою обло-мівкою, нафтові з газовою шап­кою, перехідного стану, нафтові багаті та бідні роз-

чненим газом (відповідно більше і менше 50 м33). До покладів перехідного стану

відносяться поклади, що перебувають в умовах, близьких до кри-тичних, тобто за-ймають проміжне положення між рідиною і газом. Зустрічаються вони переважно на глибинах понад 4000 м при високих температурах і тисках.

Крім названих традиційних типів покладів, трапляються також газогідратні (газо-тверді), газоводяні, нафтоводяні, нафтотверді поклади. Газогідратні поклади можуть бути тільки в умовах низьких температур. Газоводяні поклади - це водоно-сні горизонти, насичені або перенасичені газами. В нафтоводяних покладах вільна вода є по всьому об'єму покладу. Нафтотверді поклади - це поклади, де нафта (бі-туми) знаходиться у твердому чи напівтвердому стані. За формою виділяються три типи покладів, а більш дрібний поділ йде за характером пасток: пластові поклади - склепінні (непорушені, порушені); екрановані (тектонічно, стратиграфічно, літало-гічно, діагенетично, гідравлічно та гідродинамічно); ма­сивні поклади - у виступах (структурних, ерозійних, рифогенних), тектонічно екрановані; поклади неправиль-ної форми, обмежені зі всіх сторін породами - непроникними, водонаси-ченими, непроникними і водонасиченими; комбіновані поклади.

Пластові поклади (рис.1.5) - це скупчення нафти і газу в пластах-колекторах, що обме­жені в покрівлі та підошві непроникними породами. При цьому обов'яз-кова присутність за-контурної води. До склепінних (рис. 1.5,а-в) відносяться всі поклади, що розміщені у найбільш піднятих частинах різного виду піднять. Вони бувають непорушені (рис.1.5,а) і порушені підкидом (рис. 1.5,б) і насувом (рис.1.5, в). Екрановані поклади (рис. 1.5,г-д) ви­никають при екранізації пласта по його під-няттю. Тектонічна екранізація (рис. 1.5,г-д) пе­реважно викликана розривом суціль-ності порід і їх переміщення таким чином, що за розло­мом знаходяться непроникні породи. Однак не всі тектонічні порушення є екранами, части­на з них може бути провідниками. Екрануючими породами за розломом можуть бути кам'яна сіль, гли-ни, грязьовулканічна брекція і різні мінеральні утворення в самому роз­ломі. Стра-тиграфічна екранізація (рис.1.5,е,є) виникає при неузгодженому заляганні одно­го комплексу порід над іншим. Це відбувається при перерві в осадконагромадженні. Літологічна екранізація виникає при фаціальному заміщенні (рис. 1.5,ж) або при виклиню-ванні (рис.1.5,з) порід-колекторів уверх по підняттю порід. Діагенетична екранізація (рисі.5,ц) зумовлена процесом вторинних змін (цементації та ін.) порід-колекторів. Гідравлічна (гідродинамічна) екранізація (рис.1.5, і) виникає при русі води в напрямі, про­тилежному спливанню нафти і газу.

‡агрузка...

Масивні поклади (рис.1.6.) - це скупчення нафти і газу у великих товщах по-рід-колек­торів (переважно вапняків). Такі скупчення контролюються лише порода-ми-покришками. Всі масивні поклади мають єдиний ВНК або ГВК, що перебуває на одному гіпсометричному рівні для всіх прошарків порід-колекторів незалежно від розділення їх непроникними поро­дами, що свідчить про існування гідродина-мікного зв'язку в цілому покладі. Масивні покла­ди в структурних виступах (рис. 1.6,а) пов'язані зі склепінням різних антиклінальних скла­док. Досить часто масивні поклади зустрічаються в ерозійних виступах (рис.1.6,б), складе­них переважно трі-щинними та кавернозними породами осадового, метаморфічного або магматичного походження. Це може бути кора вивітрювання порід фундаменту. Масивні поклади трапляються також досить часто в рифогенних (біогенних) виступах (рис.І.б.в), що складаються з органогенних вапняків, доломітів та карбонатно-теригенних порід. Под­екуди зустрічаються масивні тектонічно екрановані поклади (рис. 1.6,г).

Поклади неправильної форми, обмежені з усіх сторін (рис. 1.7), найчастіше пов'язані з ділянками (лінзами) пористих або тріщинуватих порід (рис.1.7,а) серед непроникних порід. Іноді піщані лінзи, насичені нафтою та газом, можуть бути об-межені водонасичени­ми породами (рис. 1.7,б). Нафта і газ розміщені в порах біль-шого розміру і утримуються капілярними силами. Форма лінз може бути різною залежно від умов їх створення. Спільним для них є невеликі розміри і обмеження з усіх сторін.

 

 

Рис.1.5. Схеми пластових покладів нафти і газу

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.023 сек.)