Свято народної гри

У нас в садку сьогодні свято, Буде в нас гостей багато. В різні ігри будем гратись, Веселитись, забавлятись. Ігри, забави, жарти і сміх -Чекають сьогодні, малята, на всіх. (У групову кімнату закочується клубочок}

¾ Діти, а що це? (клубочок)

Так, це клубочок. Він не простий, а чарівний, і кличе він нас із собою шукати нові і забуті українські народні ігри по селах нашої Волині. Клубок покаже нам шлях.

¾ Цікаво, а куди ж нас чарівний клубочок приведе, (діти йдуть за клубочком, приходять до музичної зали, в якій декорація мальовничого волинського села, вихователь звертає увагу на декорацію хатини).

¾ Діти, що це? (хатинка)

¾ З чого зроблений дах? (з соломи)

¾ Яка хатка? (розмальована українським розписом)

¾ Якого кольору квіти на хатинці?

¾ А хто може жити у цій хатині? (діти висловлюють міркування)

¾ Давайте ми завітаємо до неї (стук у двері).

Бабуся: Проходьте будь-ласка, до моєї світлиці. Звідки ви приїхали? (діти називають назву міста і дошкільного закладу).

Вихователь: Бабусю, нам добре відомо, що ви знаєте багато народних ігор.

Бабуся: Ой, любі мої діточки, чого я тільки не знаю: і ігри, і пісні, і казки, і загадки. Хочете, щоб я навчила вас? (діти погоджуються).

Бабуся: Діти, я вас навчу грати народні ігри, які вчила мене моя мама. А вона росла і гралася разом з дівчинкою... Ой, забула, як її звали. Але в мене є її фотопортрет. Можливо, ви пригадаєте, то й допоможете мені (бабуся звертає увагу на портрет Лесі Українки, що на стіні. Разом з дітьми пригадують про те, що діти знають про Лесю). Коли я була маленькою, то моя мама навчила грати в ігри, які любила Леся Українка. Це були народні ігри. Народні ігри - це ігри створені народом, так само як казки, легенди. Вони передавались з покоління в покоління і дійшли до наших часів. Цих ігор є дуже багато. І щоб не забутися назву гри, то я зав'язую вузлики напам'ять і кладу у кошик. Ось цей кошик з вузликами, який допоможе нам.

Маю кошик я гарненький, В ньому ігор повненько. Хто найкраще буде грати, -Того буду вихваляти.

Розв'яжемо перший вузлик. Гра називається «Бабуся і гуси».

Лічилка: Раз, два, три

Рахувати почали.

На кому спинюся, Той буде - «бабуся».

(В. ознайомлює дітей з правилами гри «Бабуся і гуси») Діти-«гу.си» сидять або стоять у шерензі з одного боку кімнати, серед них «бабуся» - няня або старша дитина. Посередині кімнати розставлені стільчики спинками до «гусей». Це - «канавка».

На слова вихователя:

Жили у бабусі, Білі, білі гуси

діти-«гуси» встають і проговорюють: «Га-га-га».

На слова: «Пішли гуси від бабусі» діти йдуть до «канавки», проговорюючи: «Га-га-га».

На слова:

Мили гуси лапки

У воді канавки.

Довго вони милися

Та туди і спустилися

діти-«гуси» присідають навпочіпки і удають, що миють свої «лапки», проговорюючи: «Га-га-га...»

Після слів вихователя «Ой кричить бабуся», «бабуся» голосно приговорює:

Де ж це мої гуси? Ой пропали, йр пропали Білі мої гуси! діти встають.

На слова вихователя:

Виходили гуси, Кланялись бабусі

діти підходять до «бабусі» і роблять глибокий уклін, проговорюючи: «Га-га-га». Бабуся радо зустрічає дітей і танцює з ними.

Бабуся:Пограти ще хочете? Зараз ми дізнаємось в яку гру ми ще пограємось. Де мої вузлики? (розв'язує другий | вузлик).

¾ У цьому вузлику я знайшла загадку, якщо відгадаєте, то дізнаєтесь назву гри.

Загадка: Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся.

(діти відгадують загадку і грають у гру «Заїнька сірий умивається»)

Діти, які стоять у колі, разом з вихователем проговорюють:

Зайчик сірий умивається,

Видно, в гості він збирається,

Вимив носик, вимив хвостик,

Вимив вухо, Витер сухо!

«Зайчик» виконує рухи відповідно до тексту (миє і витирає ніс, вуха, хвіст). Потім стрибає на обох ногах - іде в гості до будь-кого з дітей, і той стає «зайчиком».

Вихователь: Бабусю, діти хочуть подарувати тобі танок.

(Танок «Танцювали зайчики»).

Бабуся: Я бачу, що ви полюбляєте грати в ігри, так само, як дівчинка Леся, коли була

маленькою. А може ми спробуємо з вами обіграти пісеньку «Два півники».

Інсценізація пісні «Два півники».

Два півники, два півники Горох молотили

Дві курочки-чубарочки до млина носили.

Цап меле, цап меле Коза насипає,

А маленьке козенятко На скрипочці грає.

Танцюй, танцюй козенятко Ніжками туп, туп.

Татусенько з мамусею Приносить нам круп, круп

А вовча-сірячок З лісу виглядає,

Та на біле козенятко Скоса поглядає.

Бабуся: Ну, що, сподобаюсь Вам у мене, було весело, чи не так?

Вихователь: Ой, сподобалося бабусю, ти знаєш такі цікаві ігри, та ще розповідати гарно вмієш.

Бабуся: Ви так грались, що напевно зголодніли. Я пригощу Вас смачненькими пиріжками. Гляньте, кожний має два ріжки, надкушу один ріжок, ай смачненький пиріжок, (дітей частують пиріжками).

Поиск по сайту: