УТВОРЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ -КИЇВСЬКОЇ РУСІ

З VIII ст. іноземні джерела починають вживати для позна­
чення племен полян та сіверян назву «Русь». По-

Походженні
хооження цього терміна до кінця не з ясовано, але І------ ---------

головних теорій дві: 1) варязька теорія вважає, що ця назва по­ходить від шведського (норманського, варязького) племені, яке прийшло на східнослов'янську територію; 2) теорія місцевого походження цього терміна. Це знаходить підтвердження в то­поніміці України (назвах місцевостей і річок, наприклад: прито­ка Дніпра — Рось, притока Росі — Росава, Осколу — Рось, на Волині — річка Роска тощо). Пізніше термін «Русь» вживався стосовно Київщини, Середнього Подніпров'я — земель полян, сіверян і древлян, тобто в етнічному плані він стосувався тих племен, які започаткували український народ.

Наприкінці IX ст. навколо Києва об'єдналися східнослов'ян­ські племена, які свою державу називають Київською Руссю. Іс­нують дві основні теорії утворення держави на Русі: 1) нормансь­ка; 2) природно-історичного процесу. Норманська теорія була ви­сунута німецькими вченими Байєром і Міллером ще у XVIII ст. і стверджує, що державу на Русі було створено норманами (шве­дами), апелюючи при цьому до літопису «Повість временних літ», у якому йдеться про запрошення в Новгород норманських вождів на чолі з Рюриком. Друга теорія стверджує, що державу на Русі було створено в результаті природно-історичного проце­су. Для цього були необхідні політичні та соціально-економічні

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

передумови. У процесі розвитку східнослов'янського суспільства союзи племен перетворюються на племінні княжіння (VIII ст.) Не можна заперечити, що нормани у IX—X ст. відігравали на Русі активну політичну роль, поклали початок династії Рюриковичів. Проте вони не утворили східнослов'янську державу (вона існува­ла й до їхнього приходу), а скоріш за все каталізували об'єднання східнослов'янських земель і племен.

У другій половині IX ст. у Східній Європі сформувалися три значні політичні утворення слов'янських племен, які арабські джерела називають Куявією, Славією та Арсанією. Куявія — це Київська Русь; Славія — північна частина східнослов'янських земель з центром у Ладозі, Артанія — нинішня Тамань.

Виникнення держави у східних слов'ян було пов'язане з:

1) зародженням і утвердженням на Русі феодальних відносин;

2) поступовим, але стійким формуванням державотворчих тради­цій (антське, склавинське, полянське об'єднання); 3) необхідністю захисту від сильних сусідів, які вже мали свої держави (Хозарський каганат, Візантія тощо); 4) територіальною, етнічною, мовно-куль­турною спільністю цих племен; 5) економічними зв'язками, роз­витком торгівлі, що вимагало подолання відокремленості племен, стимулювало їхню інтеграцію; 6) посиленням Києва, чому спри­яло його географічне положення й економічне становище, полі­тичне значення та попередня історична еволюція.

Історію Київської Русі можна розділити на такі основні періоди:

Періодизація

1)882-978рр.—утворення тастановлення східнослов'янської держави з центром у Києві;

2)978-1054 pp. — розквіт Київської Русі: зростання її полі­тичної могутності, збільшення території, значні досягнення у сфері культури;

3)1054-1360 pp. — поступовий занепад і розпад Київської Русі, утворення самостійних князівств.

У 862 р. варязький вождь (конунг) Рюрик стає князем у Новгороді, створивши підґрунтя для подаль­шої варязької експансії. Після його смерті

у 879 р. влада переходить до Олега (Хельга), який у 882 р. за­хоплює Київ, підступно вбиває Аскольда і Діра й об'єднує ос­новні східно-слов'янські землі. У своїй діяльності Олег досяг значних успіхів. У 907 р. він здійснив вдалий похід на Констан­тинополь. На знак перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя й уклав досить вигідну угоду з Візантією. За договором 907 р. греки повинні були заплатити величезну конт­рибуцію — по 12 руських гривень за кожну уключину 2 тис. руських човнів і додатково виділити спеціальні фонди для най­важливіших руських міст (Києва, Чернігова, Переяслава та ін-

Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України

ших). З цих фондів візантійський уряд повинен був заплатити за їжу для купців цих міст за весь час їхні перебування в Конс­тантинополі, а також завантажити їх чонівни провізією для зворотного шляху на Русь. За Руссю визнавалося право без­митної торгівлі. Договір 907 р. був доповнений договором 911 Р-. ^за яким урегульовувався розгляд кримінальних зло­чинів, здійснених громадянами однієї країни проти громадян іншої. Передбачалося надання допомоги тим купцям, корабель яких зазнав аварії. Договір 907-911 pp. Олега з Візантією свід­чить, що Русь виступає в ньому як держава, що не поступається перед Візантійською імперією, а східні слов'яни виходять на історичну арену як рівні грекам.

Лінію на зміцнення Русі намагався продовжити наступ­ник Олега — князь Ігор (Інгвар) — 912-945 pp. Він приєднав територію уличів і тиверців між

Поиск по сайту: