АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Володимир Мономах розробив «Устав» — своєрідне допов­нення до «Руської правди», де обмежив використання рабської праці та джерела рабства

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  3. АГРАРНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ (АСУ)
  4. Адміністративне право України як галузь права.
  5. Античні поліси на території України
  6. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  7. АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ УКРАЇНИ
  8. Бюджетна система України: основні характеристики
  9. Валютний курс та макроекономічний стан України.
  10. Верховний Суд України.
  11. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
  12. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України

Володимир Мономах розробив «Устав» — своєрідне допов­нення до «Руської правди», де обмежив використання рабської праці та джерела рабства, а також установив єдиний процент за взяті в позику гроші (не більше 150 %).

З ім'ям князя пов'язують монаршу корону Русі — «шапку Мономаха», нібито отриману ним від візантійського імперато­ра, якою згодом коронували й московських царів.

Процес феодальної роздробленості й, власне, третій період історії Київської Русі можна поділити на кічька етапів:

1) 1054-1132 pp. — визрівання елементів роздробленості, послаблення в цілому великокнязівської влади;

2) 1132-1240 pp. — переважання відцентрової тенденції, пе­рехід до конфедеративного устрою держави і поліцентризму;

3) 1240-1360 pp. — послаблення Русі, провідна роль на ук­раїнських землях Галицько-Волинського князівства, поступове захоплення цих земель іноземними державами.

Які ж були причини феодальної роздробленості Русі? Слід відзначити, що цей процес був характерним для всіх країн Європи того часу і Русь не уник­нула його. Великі розміри держави утрудню-

вали управління нею з боку великого князя, а місцеві князі не були зацікавлені в зміцненні його влади на місцях, тому що в цей час могли обходитися, як вони вважали, і без нього. Вони мали свою дружину, могли з її допомогою захиститися, прибор­кати незадоволених, зібрати з селян податки. Кожен князь хотів правити сам, уважав себе не гіршим від великого князя, бо теж був Рюриковичем і мав військову силу, щоб позмагатися з ним. Унаслідок розвитку натурального господарства місцеві князі й економічно стали незалежними від центру. Роздробленню Русі сприяло зростання міст, які ставали політичними й економіч­ними центрами і намагалися суперничати з Києвом. Крім того, змінилися маршрути торговельних шляхів: Європа почала тор­гувати безпосередньо з Близьким Сходом, а Київ опинився ос­торонь цих процесів. Період з початку 40-х по 70-ті роки. XII ст. в історії Русі характеризується надзвичайним загостренням і постійним зіткненням доцентрових і відцентрових сил. Одним з основних вузлів міжкняжих інтересів, як і раніше, залишався Київ, який хоч і втрачав поступово своє політичне значення, але до кінця 60-х років XII ст. залишався єдиним символом ціліс­ності Русі. Тривалий час боровся за Київ шостий син Володи­мира Мономаха — суздальський князь Юрій Долгорукий — за­сновник Москви. Він тричі завойовував Київ, але потім йому доводилося звідти йти. У 1155 р. він знову захопив Київ, але в 1157 р. київські бояри його отруїли. У 1169 р. Київ захопив


одуль 1. Стародавня і середньовічна історія України

син Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський. Уперше за бага­товікову історію Київ було піддано такому сильному розгрому з боку руських князів. Захопивши Київ, Андрій Боголюбський став наймогутнішим руським князем, але не залишився в Києві, а віддав його своїм васалам. Це означало закінчення видатного становища Києва. Показовим є те, що з 1132 по 1246 р. на київсь­кому престолі побувало 26 князів.

У середині XII ст. державний лад Русі набув нової форми. Стольний град Київ і домен «Руської землі», який йому належав, перетворився в загальне володіння групи князів — Ярославичів, які вважали себе колективними власниками Руської землі й ви­магали собі там частки (власності), а свої права й обов'язки вони визначали на загальноруських з'їздах — снемах. Цю систему уп­равління називають колективним сюзеренітетом. Снеми були важливою формою загальноруського правління другої полови­ни XI — початку XIII ст. Вони збиралися в найвідповідальніші для країни періоди, обговорювали питання внутрішнього миру, феодального правопорядку, організацію оборони Русі. Ініціато­рами їх скликання були, як правило, великі київські князі, міс­цем проведення — Київ або місто Київської землі.

Практику цих з'їздів було розпочато у зв'язку з необхід­ністю розроблення давньоруського законодавства. У 1072 р. сини Ярослава Мудрого Ізяслав, Святослав, Всеволод, бояри та представники вищого духовенства ухвалили у Вишгороді «Правду Ярославичів». Інше питання, що обговорювалось на снемах, — боротьба з половцями, яка вимагала об'єднання зу­силь багатьох князівств. У період феодальної роздробленості Русі питання війни і миру перестали бути лише компетенцією князівської влади Києва. Тепер удільні князі могли оголошу­вати війну й підписувати мир з ворогами Русі, не узгоджуючи свої дії з великим київським князем не враховуючи загальних інтересів країни.

На українських землях утворилися Київське, Сіверське, Пе­реяславське, Волинське та Галицьке князівства. Перехід від мо­ноцентризму (Київ) до птіцентризму мав і певні позитивні ас­пекти. Відбувалася консолідація споріднених племен, виникали й зростали нові міста як політико-економічні центри князівств, розвивалися феодальні відносини, збільшувалося населення.

Незважаючи на роздроблення, на землях Швденно-Захід-ної Русі продовжувалося формування української народності й української мови. У 1187 р. у Київському літописі вперше з'являється назва Україна. Про походження цієї назви є кіль­ка версій. Одні виводять її від слова «край» («кінець») зі зна­ченням «окраїнна земля», земля, що лежить скраю. Інші вчені


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)