АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗАВЕРШАЛЬНІ ПЕРІОДИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ПОДІЛ УКРАЇНИ

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
  3. V. Для дискретної випадкової величини Х, заданої рядом розподілу, знайти:
  4. АГРАРНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ (АСУ)
  5. Адміністративне право України як галузь права.
  6. Античні поліси на території України
  7. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  8. АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ УКРАЇНИ
  9. Біноміальний закон розподілу
  10. Бюджетна система України: основні характеристики
  11. В) виникнення й поглиблення суспільного поділу праці та економіч-
  12. Валютний курс та макроекономічний стан України.

Входження України під протекторат Москви суттєво змі­нило геополітичну ситуацію в Східній Європі, викликало негативну реакцію з боку Польщі, Туреччини, Кримського ханства. Польський ко-

роль звернувся до українського народу із закликом поверну­тись у його підданство, але безрезультатно.

Навесні 1654 р. у війну з Польщею вступила Москва, але віддавала перевагу бойовим діям у Білорусії, намагаючись зайняти її територію і, очевидно, вважаючи, що Україна вже й так знаходиться в її підданстві. Тут воювали й українські війська. У 1654 р. московські війська на території України участі в боях не брали. Місцевому населенню й козакам довелося са­мим оборонятись. Особливо героїчною була оборона Буші у жовтні 1654 р. на Поділлі під керівництвом полковника Гречки.

Перша велика битва за участю московських військ відбу­лася у січні 1655 р. під Охматовим на Черкащині («Дрижа-пільська битва»). Сторони зазнали значних втрат, але ніхто не переміг. Пізніше союзні війська визволили Поділля, частину


Модуль 2. Нова історія України


Галичини, але напад татар, які стали союзниками Польщі, зму­сив їх відійти. На Польщу напала Швеція й окупувала значну частину її території. Зі Швецією почала війну й Москва. Ско­риставшись цим, поляки запропонували Москві перемир'я, яке було підписане у вересні 1656 р. в м. Вільно. Воєнні дії при­пинилися, обидві країни обіцяли не вступати в переговори про мир зі Швецією. Поляки обіцяли московському царю, що після смерті їх короля Яна-Казимира його (царя) оберуть польським королем. Царю довго довелось цього чекати, бо Ян-Казимир помер аж у 1668 р. Українські посли навіть не були допущені до участі в переговорах. Фактично це була зрада Москвою сво­го союзника. Україна знову опинилася сам на сам із Польщею.

Б. Хмельницький розпочинає активний пошук нових союз­ників. Йому вдається домовитись про спільні дії зі шведським королем та семиградським (угорським) князем. У Польщу по­силають експедиційний корпус на чолі з полковником А. Жда-новичем. Союзникам вдалося взяти Краків і Варшаву, та зда­валося, що Польща на порозі краху, але допомога австрійців та чвари серед союзників врятували її. Семиградські війська капі­тулювали, а українські відступили на свою територію.



У цей час Б. Хмельницький уже тяжко хворів, 27 липня 1657 р. він помер і був похований в Іллінській церкві на своєму хуторі Суботові.

Богдан Хмельницький — найвидатніший політичний діяч в історії України. Йому належить заслуга організації Української незалежної держави, він протягом 10 років очолював Визволь­ну війну українського народу. Б. Хмельницький — видатний полководець і дипломат. Він помер, і справа визволення Украї­ни до кінця не була вирішеною. Ще за його життя гетьманом формально обрали його сина Юрія, якому було лише 16 років, але згодом він відмовився від булави.

Гетьманом обирають Івана Виговського, який при Хмельни­цькому був генеральним писарем. У цей час починається боротьба старшинських угрупо­вань за владу, що негативно позначилося на

стані всієї України. Виговський знову вирішив орієнтуватись на Польщу, проти чого виступила промосковська партія серед старшини та значна частина селянства. Цей рух очолили пол­тавський полковник М. Пушкар та кошовий отаман Барабані. У боротьбі переміг Виговський; його супротивники, а разом з ними ще 50 тис. чол. загинули.

У вересні 1658 р. Виговський у м. Гадячі уклав з польськи­ми представниками угоду, за якою Україна розривала відно­сини з Москвою й поверталася до складу Польщі. Три воєвод-



 


Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ства —Київське, Чернігівське і Брацлавське — мали утвори­ти Велике князівство Руське, яке повинно було об'єднатися з Польщею і Литвою на рівних правах у триєдину державу. Законодавча влада мала належати Раді у складі послів з усієї України, виконавча — довічно обраному гетьману. Передбача­лося створення свого уряду, суду, скарбниці, грошей, війська в 40 тис. чол. Привілеї надавалися старшині, яка могла отри­мувати шляхетство (по 100 козаків з кожного полку щорічно). У проекті йшлося про ліквідацію унії, зрівняння православ­ної церкви з католицькою, право вищим ієрархам українсько­го православ'я засідати в сенаті. Усі найвищі урядовці мали бути з українців. Це був дуже цікавий проект, який мав за­охотити Україну до Європи, проте він фактично позбавляв її незалежності.

‡агрузка...

Московський уряд, стурбований Гадяцькою угодою, направ­ляє на Україну 150-тисячну армію. Вирішальна битва між ук­раїнсько-татарськими та московськими військами відбулася 28-29 червня 1659 р. під Конотопом. Московське військо було повністю розгромлене. 30000 московітів полягло на полі бою. «У жалібному одязі цар Олексій Михайлович вийшов до наро­ду, і жах охопив Москву», — так писав про цю подію російський історик С. Соловйов.

Але Виговському не вдалося скористатися плодами своєї пе­ремоги. Опозиція проти нього зростала, промосковська партія міцніла, висуваючи на противагу Виговському гетьманом Юрія Хмельницького. Виговський у жовтні 1659 р. змушений був від­мовитись від гетьманства.

Гетьманом обирають Юрія Хмельницького (1659-1662 pp.)

71 — людину слабовільну й безталанну. Москва
Ю. Хмельницький_________________ .
І підписує з ним нові Переяславські статті, за

якими гетьману забороняється мати зовнішньополітичні відно­сини. Збільшувалась кількість царських військових частин у містах України. Так Москва хотіла убезпечити себе і тісніше прив'язати Україну.

Війна з Польщею тривала. Під Чудновим на Житомирщині в 1660 р. російська армія Шереметьева зазнала поразки. У вересні 1660 р. Ю. Хмельницький уклав з польськими представниками Слободищенський трактат (від назви села на Житомирщині), за яким Україна поверталась під владу Польщі на умовах Га-дяцької угоди без центрального пункту про Руське князівство. Юрій Хмельницький разом з поляками вів бойові дії проти мос­ковських військ і тих козаків, які були не згодні з його політи­кою. До речі, їх очолював рідний дядько Юрія (брат його ма­тері) переяславський полковник Яким Сомко. Сомко у битві



Модуль 2. Нова історія України


під Каневом розгромив Юрія, незадоволення яким усе зроста­ло. У кінці 1662 р. Юрій відмовився від гетьманства, передавши булаву своєму родичеві, одруженому на його сестрі — Павлові Тетері (1663-1665 pp.).

На Лівобережній Україні владу Тетері не визнавали. Тут теж почалася боротьба за владу. На гетьманську булаву пре­тендували полковник Яким Сомко (брат першої дружини Б. Хмельницького), полковник Василь Золотаренко (брат третьої дружини Б. Хмельницького), кошовий отаман Іван Брюховецький (колишній джура — ад'ютант ВІ Хмельниць­кого). У червні 1663 р. на чорній раді в Ніжині («чорною» називається тому, що в ній брали участь не лише козаки, а й селяни та міщани — чернь) завдяки соціальній демагогії і під­тримці московських воєвод гетьманом обрали І. Брюховець-кого, який незабаром стратив своїх суперників.

Таким чином, відбувся поділ України на дві частини: Пра­вобережну, де гетьманом був орієнтований на Польщу П. Тетеря, і Лівобережну, де гетьманом став представник промосковської орієнтації

І. Брюховецький. Частина України звільнялася від Польщі і мала своє управління. На довгий час Україна виявилася роз­членованою. Це були основні результати Визвольної війни. Офіційно це було закріплено в січні 1667 p., коли в с. Андрусове біля Смоленська Польща й Москва підписали перемир'я на 13,5 років. У складі Московського царства залишалась Лівобережна Україна і Київ. Запорозька Січ переходила під спільне управ­ління Москви і Польщі. Підписанням Андрусівського пере­мир'я, своєю згодою на розчленування України царський уряд порушив свої зобов'язання про захист України, зафіксовані Пег реяславською угодою 1654 р. Це був компроміс між двома мо­нархіями (Польщею і Москвою) за рахунок поділу України. Для України це мало негативне значення, оскільки розділяло український народ, ускладнювало його консолідацію, обмежу­вало можливості політичного розвитку, гальмувало поступ культури.

Наслідки і значення Національної революції та Визвольної війни:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.019 сек.)