АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО

Читайте также:
  1. Афинская морская держава в V в. до н.э.
  2. Б) яка буде ситуація на ринку морозива, якщо держава встановить ціну
  3. В 90-хх страна – некогда великая держава – зажила в другом измерении. С приходом «демократических реформ» и новой экономической формации, и в мухаметовских краях изменилась жизнь.
  4. Виберіть серед держав ту, що утворилася у 1449 р. і зазначте, яку політику щодо українських земель проводили її правителі у XVст., коли ця держава припинила своє існування.
  5. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
  6. Відповіді до теми № 5 «Українська національно-демократична революція 1917 – 1921 рр.»
  7. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
  8. Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА
  9. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
  10. Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА
  11. Громадянське суспільство і держава
  12. Держава Ахеменидов (550-330гг. до н.э.)

Незважаючи на те, що Центральній раді вда­лося знову повернутися до влади, вона не мала підтримки серед широких верств населення з різних причин:

• великих промисловців та землевласників, а також кайзе­ра Німеччини відлякували соціалістична орієнтація й соціа­лістичний склад ЦР (націоналізація землі, 8-годинний робо­чий день);

• зрусифіковану частину населення не влаштовував націо­нальний характер влади;

• національно-демократичні кола й пробільшовицькі еле­менти (тут їх позиції співпадали) — підтримка ЦР німецької окупації й пограбування України;

• значна частина населення була незадоволена тим, що ЦР не могла «навести порядок»;

• німецька окупаційна влада була незадоволена політи­кою «прихованого саботажу» з боку ЦР, що не давало їй мож­ливості швидко й регулярно вивозити награбовані в Україні продукти й сировину.



Модуль 3. Новітня історія України


ротягом останніх двох місяців свого існування Цент­ральна Рада з державного органу перетворилася фактично в дискусійний клуб, у засіданнях якого брали участь не більше 40 чол.

У результаті дії всіх цих сил Центральна Рада не змогла утриматись при владі. Опозиційні їй сили вирішили створи­ти міцну авторитарну владу, надавши їй за історичною анало­гією форму гетьманату. На це була згода й німецького коман­дування.

29 квітня 1918 р. на з'їзді хліборобів (6500 делегатів) було обрано гетьмана України, яким став Павло Скоропадський, нащадок гетьмана України часів Петра І Івана Скоропадського. Йому на

цей час виповнилося 45 років, у минулому він був ад'ютантом царя Миколи II. Гетьман оголосив про встановлення Українсь­кої держави (на відміну від Української Народної Республіки Центральної Ради).

Скасовувалися заходи ЦР щодо націоналізації великих маєтків і культурної автономії. Проголошува­лася недоторканність приватної власності. Великі прерогативи надавалися самому геть­ману: верховна виконавча влада, затверджен-

ня законодавчих актів, призначення отамана (голови) ради міністрів, управління зовнішньою політикою й військовими справами (гетьман був Верховним воєводою). Владу гетьмана можна розглядати як надзвичайне поєднання монархічних і диктаторських засад, з урахуванням історичних традицій і на­ціонального характеру Української держави.

Однак усе це не могло приховати того, що фактичними гос­подарями України були не гетьман і його уряд, а німецьке вій­ськове командування. За квітень — листопад 1918 р. з України в Німеччину та Австрію було вивезено 95976 коней, 105542 туші яловичини, 66809869 кг цукру, 3329403 кг олії, 1213961 кг риби тощо. Гетьман увів окрему соціальну категорію громадян-козаків (фактично заможних селян), сподіваючись, що вони стануть опорою режиму. Через те що гетьман був причетний до повалення ЦР, до його уряду й адміністрації відмовилися ввійти представники українських політичних'сил. Проте це не завадило швидко налагодити дійовий адміністративний апарат (у провінціях — старости, земські урядники). Проводилися до­сить жорстокі репресії проти учасників робітничого й селянсь­кого рухів, каральні експедиції. Гетьман передбачав ліквідацію значної земельної власності і передачу землі хліборобам у кіль­кості не більш 25 га в одні руки, а купівля землі однією осо­бою в різних місцях не дозволялася. Поміщики повинні були



Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

продавати свою землю Держбанку для утворення державного земельного фонду.

Страйки на заводах заборонялися, у металургійній про­мисловості було установлено 12-годинний робочий день, для боротьби з незадоволеними широко використовувалися ло­каути.

Разом із тим гетьманський уряд досяг значних успіхів у справі визнання України як окремої держави на міжнародній арені. Дипломатичні відносини були встановлені з 12 країнами, у тому числі (крім Німеччини, Австро-Угорщини і Туреччини, чого досягла ще Центральна Рада) з Нідерландами, Данією, Іс­панією, Італією, Норвегією та іншими, а також з політичними новоутвореннями на території колишньої Російської імперії (Грузією, Литвою, Кримом, Кубанню). Довгий час у Києві ве­лися переговори з Радянською Росією про укладення мирної угоди та визначення кордонів. 12 червня 1918 р. сторони підпи­сали угоду про перемир'я, мирну ж угоду так і не було підписа­но, оскільки делегація Раднаркому відмовилася від подальших переговорів.

Гетьманський уряд зайняв активну позицію стосовно Крим­ської проблеми. У заявах Німеччині МЗС Української держа­ви заявляв, що Крим економічно, політично та етнографічно пов'язаний з Україною, тому нормальний розвиток України неможливий без Криму. Зазначалося також, що створення та­тарської держави в Криму є невиправданим, тому що татари складають тільки 14 % населення.

Гетьман застосував до Криму економічну блокаду. Через мі­сяць уряд Сулькевича, який зрозумів залежність Криму від еко­номіки України, повідомив, що згоден розпочати переговори про форми державного об'єднання з Україною. Дипломатичними зусиллями до Української держави було прилучено Гомельсь­кий повіт Могилівської губернії, Суджанський, Білгородський, Корочанський, Гайворонський повіти Курщини, Валуйський повіт Воронезької губернії, вперше Холмщина, 12 повітів Бе­рестейщини. Велися переговори з Румунією щодо українських земель Бессарабії, про входження етнічно української Кубані до складу України.

За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято більше 300 законопроектів. Було створено Ге­неральний штаб, штабні структури у 8 територіальних корпу­сах. До армії залучили 202 генералів, були введені погони і вій­ськові звання, затверджено текст урочистої присяги на вірність гетьману, заборонено політичну діяльність у військах, забез­печено перехід до схеми підготовки офіцерів: кадетський кор-


Модуль 3. Новітня історія України


пус — загальна козача військова школа — Академія Генерально­го штабу. Було сформовано 60-тисячну регулярну армію.

Значних успіхів досяг гетьманський уряд у сфері культури. На рівні початкової школи було випущено кілька мільйонів примірників україномовних підручників, а в більшості шкіл для навчання введено українську мову. У цей період відкрило­ся 150 українських гімназій, Українські університети в Києві та Кам'янець-Подільському; були засновані Українська Академія наук, Державний Український Архів, Національна Галерея мистецтв, Український Історичний музей, Українська Націо­нальна бібліотека з фондом в 1 млн томів.

Повернення землі поміщикам, насильницька реквізиція хліба, масові репресії викликали гостре незадоволення серед різних верств населення. Виник і швидко зростав повстан­сько-партизанський рух проти німецьких окупантів і геть­манського режиму. Відновлення багатьох дореволюційних порядків означало накопичення того вибухового матеріалу в суспільстві, який уже привів до потрясінь 1917 р. і немину­че повинен був реанімувати їх знову. Гетьмана компромету­вала залежність від німців, які нещадно грабували Україну, російське оточення, яке прагнуло до відновлення «единой и неделимой» Росії.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)